15.12.08
Справа №АС16/580-08.
За позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача Державного підприємства «Дослідне господарство Сумського інституту АПВ УААН», с.Сад Сумського району
про стягнення 9211 грн.79 коп.
СУДДЯ МОЇСЕЄНКО В.М.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача Колдовський В.М.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 9211 грн.79 коп.. адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році, відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів».
В судовому засіданні оголошувалися перерви з 10 год.10 хв. 10.11.2008р. до 10 год.10 хв. 26.11.2008р. до 10 год. 00 хв. 10.12.2008р. та до 12 год.20 хв.15.12.2008р.
Відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначає, що ним на протязі 2007 року проводилася певна робота щодо працевлаштування інвалідів на його підприємстві відповідно до вимог чинного законодавства, подав письмові докази в підтвердження своїх пояснень.
В судовому засіданні оголошувалися перерви з 11 год.40 хв. 12.05.2008р. до 11 год.00 коп. 26.05.2008р. та до 10 год.05 хв. 09.06.2008р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХII від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Статтею 20 вищевказаного Закону встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб - в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні) установі.
Як зазначає позивач, згідно статистичних даних за 2007 рік , середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві відповідача складала 142 чоловіка, розмір середньої річної заробітної плати на підприємстві за 2007 рік становив 8673 грн.94 коп. Згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» у 2007 році норматив складає 6 робочих місць. Відповідач не виконав норматив по створенню одного робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.
Разом з тим суд вважає, що вимоги позивача не можуть бути задоволені із наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав докази, що ним вжиті всі заходи для працевлаштування інвалідів у 2007 році , зокрема : своєчасно подавалися звіти до органів центру зайнятості про наявність вільних робочих місць ( вакантних посад) та потребу в працівниках за Формою № 3-ПН, в яких зазначалися вакантні робочі місця , на яких може використовуватися праця інваліда. Позивач також звертався до управління праці та соціального захисту населення Сумської райдержадміністрації про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів .
Отже , вищевказані органи не виконали своїх передбачених діючим законодавством обов'язків по працевлаштуванню інвалідів. Матеріали справи свідчать, що визначеними органами інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялися.
Діюче законодавство не зобов'язує підприємства самостійно займатися працевлаштуванням інвалідів. За таких обставин, покладати на підприємство відповідальність у вигляді штрафних санкцій за неналежне виконання своїх обов'язків спеціально уповноваженими органами є неправомірним.
Оскільки позивачем не наведені і не доведені факти невиконання чи іншого порушення відповідачем вимог чинного законодавства, відсутні і законні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій. За умови відсутності правових підстав для сплати адміністративно-господарських санкцій відсутні і підстави для нарахування та сплати пені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( м. Суми, вул. Горького,2) про стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство Сумського інституту АПВ УААН» ( Сумська обл..,Сумський район, с.Сад, вул.. Паркова,3, код 32367570) 9211 грн.79 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови підписано 16.12.2008року.