"09" грудня 2008 р.
Справа № 4/133-3148
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О. Кульчицької, м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев Транс" вул. С. Бандери, 92/27, м. Тернопіль
про повернення орендованого майна та стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час невиконання обов'язку щодо повернення майна та користування майном безоплатно в сумі 4 341 грн. 68 коп.
За участю представників сторін:
Позивача: юрисконсульт - Ющук А.С. (довіреність № 08-2/845 від 17.10.07 р.)
Відповідача: представник - Кудінов В.В. (довіреність від 14.11.08 р.)
Третьої особи: Кумчик І.В., довіреність № 02 від 03.01.08 р., Ковальчук І.Л., довіреність № 68 від 08.12.08 р.
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Служба автомобільних доріг у Тернопільській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, звернулися до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лев Транс» про повернення орендованого майна та стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час невиконання обов'язку щодо повернення майна та користування майном безоплатно в сумі 4 341 грн. 68 коп.
В обґрунтування позову, служба автомобільних доріг у Тернопільській області посилається на те, що договір оренди нерухомого майна від 08.07.2003р. № 123, який було укладено між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лев Транс", за погодженням з Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Тернопільській області, припинив свою дію 08.07.2008р., у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний повернути нерухоме майно, яке було передано в оренду за вказаним договором, а саме: щебеневу площадку площею 7400 кв.м., яка знаходиться в с. В.Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області.
Відповідач проти позову заперечив, вважає його безпідставним та не обґрунтованим, посилаючись при цьому на те, що спеціальною нормою, яка регулює спірні правовідносини, є Закон України “Про оренду державного та комунального майна», оскільки об'єкт оренди є державною власністю. При цьому, питання стосовно термінів договору оренди регламентується ст.17 вказаного закону, у відповідності до ч. 2 якої визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відповідне положення містить в собі і договір оренди нерухомого майна від 08.07.2003р. № 123 (10.6.). Щодо листа позивача від 18.08.2008р. № 07-14/1148, то він надісланий 18.08.2008р. -тобто після спливу місячного строку. Таким чином, на сьогоднішній день договір оренди нерухомого майна від 08.07.2003р. № 123 є продовженим відповідно до ч. 2 ст. 17 Закон України “Про оренду державного та комунального майна» на той самий термін і них самих умовах, які були передбачені договором. Той факт, що правовідносини по оренді нерухомого майна, яке є об'єктом договору оренди нерухомого майна від 08.07.2003р. № 123 продовжують існувати, підтверджує також те, що відповідачем у визначені строки та розмірі проводиться сплата орендної плати, яка позивачем не повертається.
Ухвалою суду від 18.11.2008р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 02.12.2008р.
Регіональне відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області (представник Ковальчук І.Л.) пояснив суду, що обов'язок належного припинення договірних взаємовідносин лежить на стороні по договору від 08.07.2003р. № 123, тобто на позивачу - Службі автомобільних доріг у Тернопільській області, відповідно у разі, коли судом буде встановлено факт продовження цього договору на той самий термін і на тих самих умовах, відбудеться зміна орендодавця у відповідності з ст. 287 ГК України та ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
02.12.2008р. представник позивача подав на розгляд суду додаткові позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час невиконання обов'язку щодо повернення майна та користування майном безоплатно в сумі 4 341 грн. 68 коп.
Суд не прийняв до розгляду додаткові позовні вимоги позивача у зв'язку з не сплатою ним державного мита у встановленому законом порядку та розмірі.
В судовому засіданні 02.12.2008р. оголошувалася перерва до 09.12.2008р.
09.12.2008р. представник позивача повторно подав на розгляд у справу додаткові позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час невиконання обов'язку щодо повернення майна та користування майном безоплатно в сумі 4341,68 грн. та докази сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
У відповідності до ст. 22 ГПК України суд прийняв до розгляду додаткові позовні вимоги.
Відповідач проти додаткових вимог позивача заперечив з підстав зазначених у відзиві.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:
- 08.07.2003р. між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лев Транс" було укладено договір оренди нерухомого майна № 123, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування майно -щебеневу площадку з огорожею площею 7400 кв.м., що знаходиться в с. В.Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області, строком на 5 (п'ять) років з 08.07.2003р. по 08.07.2008р., що підтверджується також актом прийому -передачі орендного майна від 08.07.2003р.;
- в обґрунтування заявлених вимог позивач стверджує, що зазначений договір припинив свою дію 08.07.2008р., тому відповідач зобов'язаний повернути орендоване майно у відповідності до п. 2.4. договору;
- при цьому позивач посилається на лист Регіонального відділення ФДМ України по Тернопільській області № 11-14-01603 від 15.05.2008р. “Щодо припинення орендних відносин» та акт приймання -передачі орендованого майна в смт. В. Березовиця від 23.07.2008р.
Розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи, оцінивши докази в порядку статті 43 ГПК України, суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити, з огляду на таке:
- у відповідності до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХII від 10.04.1992р. з послідуючими змінами і доповненнями (надалі закон) термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін;
- сторони у договорі № 123 від 08.07.2003р. визначили його термін у 5 років -до 08.07.2008 року;
- у п. 10.4 зазначеного договору сторони домовились, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, що не суперечить п. 2 ст. 17 Закону;
- згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
- названий Закон та договір, укладений між сторонами, обумовили для сторін особливий порядок продовження та припинення орендних взаємовідносин і лише за їх дотримання можна констатувати факт відповідно їх продовження чи припинення;
- як свідчать подані позивачем докази, протягом місячного терміну: з 08.07.2008р. -до 08.08.2008р. ним у зазначеному вище порядку договір оренди не припинено;
- поданий в якості такої заяви акт приймання -передачі орендованого майна від 23.07.2008р. суд оцінює критично і з огляду на те, що він не містить відомостей, що носить заявницький характер, а лише констатує факт терміну дії договору та якісного стану орендованого майна і відповідно не визнає його як належний і допустимий доказ припинення договірних зобов'язань;
- лист Регіонального відділення ФДМ України по Тернопільській області за № 11-14-01603 від 15.05.2008р., на який позивач також посилається як на доказ, що підтверджує факт припинення договору № 123, адресований начальнику Служби автомобільних доріг у Тернопільській області п. Пронику Ю.Д. та стосується договору оренди від 15.05.1998р. № Д-002 (орендар -ПМП “Мрія - МП»), відповідно не може слугувати доказом у справі, предметом спору у якій є зовсім інший договір та інший орендар;
- додатково подана позивачем копія листа Регіонального відділення ФДМ України по Тернопільській області за № 11-14-02636 від 10.07.2008р.»Щодо припинення орендних відносин» теж адресовано лише Службі автомобільних доріг у Тернопільській області, отож і його визнавати доказом припинення орендних відносин по договору № 123 від 08.07.2003р. не має підстав;
- і лише лист позивача за № 07-14/1148 від 18.08.2008р. за своїм змістом є заявою про припинення договору оренди № 123 від 08.07.2003р., однак датований він 18.08.2008р., тобто після спливу місячного терміну з дня закінчення строку договору;
- крім цього, в процесі дослідження та аналізу доказів позивача, в обґрунтування заявлених ним основних і додаткових вимог, судом також встановлено, що після спливу терміну дії договору від 08.07.2003р. відповідач сплачував, а орендодавець приймав плату за користування майном у порядку та розмірі, визначеному умовами договору (копії платіжних доручень та банківської виписки за жовтень місяць 2008 року), про що не заперечували і представник позивача та представник Регіонального відділення ФДМ України по Тернопільській області.
Посилання позивача на те, що відповідно до ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна та ст. 287 ГК України орендодавцем нерухомого майна, яке є об'єктом договору оренди нерухомого майна від 08.07.08 р. № 123, є Регіональне відділення ФДМ України по Тернопільській області, свідчать про зміну орендодавця, що відбулася за законом. Отож до нього відповідно до ст. 770 ЦК України переходять права та обов'язки орендодавця за існуючим договором. При цьому всі інші умови договору зберігаються у попередній редакції.
Таким чином, враховуючи, що договір оренди нерухомого майна від 08.07.2003р. продовжив свою дію на умовах, що у ньому зазначені, тому слід рахувати, що орендні взаємовідносини щодо державного майна -щебеневої площадки площею 7400 кв. м., що находиться в с. В. Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області, не виникли у 2008р. між сторонами, а продовжують існувати з 2003р., тому необґрунтованими є посилання позивача на вимоги ст. 76 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з якими з 2008 року при виникненні цивільно -правових відносин, передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В позові відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "_22_" ___12____ 2008 року через місцевий господарський суд.
Суддя