04.10.2012 року Справа № 39/5005/3357/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.
секретар судового засідання: Турбуєва А.О.
за участю представників сторін:
представник позивача: Приходько О.І.
представник відповідача : Клінкевич О.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 р. у справі № 39/5005/3357/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Укрпромпостач", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про визнання недійсною третейської угоди у вигляді третейського застереження, яке викладене в п. 10.2 Договору поставки № 490-08 від 18.01.2010 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Укрпромпостач" (надалі Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі Відповідач), в якому просить суд визнати недійсною третейську угоду у вигляді третейського застереження, яке викладене в п. 10.2. розділу 10 договору поставки № 490-08, який укладений між сторонами від 18.01.2011 року з моменту його вчинення, а саме з 18.01.2010 року. Заявлені позовні вимоги, мотивовані невідповідністю умов спірного третейського застереження положенням чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 року по справі №39/5005/3357/2012 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено в повному обсязі. Визнано недійсною третейську угоду у вигляді третейського застереження, яке викладене в п. 10.2. розділу 10 договору поставки № 490-08 від 18.10.2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Укрпромпостач" із моменту його вчинення, а саме з 18.01.2010 року. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Укрпромпостач" 1073 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ.
Відповідач не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд першої інстанції виніс рішення з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. В своїй апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012р. по справі №39/5005/3357/2012 скасувати.
Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження заступника голови суду Паруснікова Ю.Б. від 16.07.2012р., справу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя -Герасименко І.М. (доповідач), суддів -Голяшкін О.В., Чимбар Л.О.
17.07.2012р. у зв'язку з надходженням клопотань від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Укрпромпостач" та Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про відкладення розгляду справи на іншу дату, колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.09.2012р.
Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 07.09.2012р., справу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя -Герасименко І.М. (доповідач), суддів -Кузнецова І.Л., Сизько І.А.
11.09.2012р. розгляд справи було відкладено до 04.10.2012р.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 04.10.2012р. представник відповідача надав пояснення по справі та підтримав свою апеляційну скаргу; представник позивача надав пояснення по справі та просить рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, 18.04.2010 року між сторонами у справі був укладений договір поставки № 490-08, згідно умов якого Позивач (Постачальник) зобов'язався передати у власність Відповідача (Покупця) товар згідно Специфікації до Договору, а Покупець в свою чергу прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним Договором.
При цьому, пунктом 10.2. Договору, сторони передбачили, що всі неврегульовані шляхом переговорів спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникли по даному договору або в зв'язку з ним, в тому числі відносно його укладення, виконання, порушення його умов, припинення або визнання його недійсним, підлягають вирішенню в Постійно діючому Регіональному третейському суді України при Асоціації „Регіональна правова група", у відповідності до Регламенту вказаного суду.
Зі змісту статті 5 Закону України "Про третейські суди" вбачається, що спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. При цьому третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину, відповідно, вона має відповідати також вимогам, встановленим цивільним законодавством.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Укрпромпостач" просить визнати недійсним п.10.2 договору поставки №490-08 від 18.01.2010р., так як наявність в договорі третейської угоди, якою в беззаперечній формі передбачено порядок вирішення спорів лише відповідним третейським судом є порушенням ст.ст. 55,64 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про третейські суди", які передбачають лише право, а не обов'язок передачі спору на вирішення третейського суду.
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Зі змісту статті 2 Закону України "Про третейські суди", вбачається, що третейські суди не входять до системи судів загальної юрисдикції, та не здійснюють правосуддя. Статтею 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Тому колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції про те, що встановлення в пункті 10.2 договору поставки № 490-08 від18.01.2010р. третейської угоди, якою в беззаперечній формі передбачено порядок вирішення спорів лише відповідним третейським судом є порушенням ст.ст. 55, 64 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про третейській суди", так як вказаними нормативними актами передбачено право, а не обов'язок передачі спору на вирішення третейського суду.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий право чин може бути визначений судом недійсним (оспорюваний правочин), тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги по даній справі.
За вказаних обставин, підстави для зміни чи скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 року по справі №39/5005/3357/2012, - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.
Повний текст постанови підписано 09.10.2012р.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді І.Л.Кузнецова
І.А. Сизько