08.10.12
Україна
Господарський суд Чернігівської області
м. Чернігів, пр.Миру,20 Тел.67-28-47
Іменем України
03 жовтня 2012р. справа №5028/14/45/2012
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ, бульвар Шевченка, 18, в особі філії спеціалізованого електрозв'язку ПАТ «Укртелеком»вул.Нижній Вал,49а, м.Київ, 04071
До відповідача: Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації ,
вул.Гетьмана Полуботка,70, м. Чернігів
Про стягнення 24 820грн.15коп.
Суддя Книш Н.Ю.
від позивача: Поберецький С.Д. -юриск-т 2-ої кат. філії спеціалізованого електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", довіреність від 15.06.2012р. № 1203, Савченко С.М., юрисконсульт філії спеціалізованого електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", довіреність від 15.06.2012р. № 1206
від відповідача: Палій Л.М. -начальник відділу фінансово-господарського забезпечення, довіреність від 27.09.2012р. № 05-05/1658
Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні з 27.09.12р. по 03.10.12р. перерви на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 22534,32грн. за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів сповіщення і зв'язку цивільної оборони на підставі договору 1/07 від 10.01.06р. за період з липня 2011р. по грудень 2011р., 14,65грн. інфляційних втрат, 536,85грн. три проценти річних, 1734,33грн. пені.
Представники позивача та відповідача в судовому засіданні надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу у справі, які задоволено судом.
Від відповідача надійшов відзив на позов №05-05/1633 від 20.09.12р., в якому визнав заборгованість в частині стягнення боргу в сумі 22534,32грн. по договору №01-07 від 10.01.06р., та зазначив, що заборгованість буде погашена до кінця року після виконання судових рішень, що зареєстровані в органах Держказначейства, що станом на 20.09.12р. невиконаними залишаються 6 судових рішень.
Від позивача надійшли додаткові пояснення №1342-13 від 02.10.12р., в яких позивач повідомляє про припинення з 01.01.2009 року дії договору від 10.01.06р. за №1/07 «Про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО», про надання відповідачеві послуг в період з липня по січень 2012 року, які отримувалися відповідачем в повному обсязі без зауважень, а також просить врахувати положення п.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.12р. №6, яким передбачено, що з огляду на вимоги ч.1 ст.4 ГПК України господарський суд у прийнятті судового рішення керується не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилилися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилали, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі.
Від позивача надійшло клопотання №1341-13 від 02.10.12р. про зменшення розміру позовних вимог, в якому просив зменшити розмір позовних вимог з 24820,15грн. на 23071,17грн., тобто на суму пені у розмірі 1734,33грн. та розміру інфляційних витрат у розмірі 14,65грн., всього до стягнення 23071,17грн.
Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття судом рішення по справі збільшити, зменшити розмір позовних вимог, а подане позивачем клопотання про зменшення розміру позовних вимог не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом. З огляду на викладене судом приймається зменшення позивачем розміру позовних вимог: в частині стягнення пені на суму 1734,33, та в частині стягнення інфляції в сумі 14,65грн. Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог, яке прийнято судом.
Судом з'ясовано повну назву відповідача та його ідентифікаційний код відповідно до свідоцтва Серія А00 №103524 про державну реєстрацію юридичної особи, згідно якого повна назва відповідача - Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації, ідентифікаційний код 23000089, місцезнаходження вул.Гетьмана Полуботка,70, м. Чернігів, дата проведення державної реєстрації 31.05.2011 р., номер запису про заміну свідоцтва 1 064 105 0003 002422.
Відповідно до п.10 Положення, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 02.07.2008 р. №233, Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Відповідно до отриманих позивачем 26.09.2012р. з сайту Інформаційно-ресурсного центру (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) даних, повна назва відповідача -Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації, ідентифікаційний код 23000089, місцезнаходження вул.Гетьмана Полуботка,70, м. Чернігів.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач в позовній заяві вказав не повну назву відповідача та допустив помилку при визначенні ідентифікаційного коду відповідача, адреса місцезнаходження відповідача зазначена в позовній заяві відповідає адресі відповідача, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:
Згідно Статуту Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(державну реєстрації змін до установчих документів проведено 10.05.12р., номер запису 10741050086006797) Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»засноване згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27.12.99р. №155 шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України від 15.06.93р. №210/93 «Про корпоратизацію підприємства»Українського державного підприємства електрозв'язку «Укртелеком»у відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», що згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком»№8 від 14.06.11р. перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком». Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства «Українське державне підприємство електрозв'язку «Укртелеком», відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»та всього майна, прав та обов'язків дочірнього підприємства «Утел»відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія ААБ №794019 Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»зареєстроване 15.12.1993р., номер запису - № 1 074 120 0000 006797, місцезнаходження м.Київ, бульвар Шевченка, 18.
Згідно довідки №636289 Головного управління регіональної статистики Філія спеціалізованого електрозв'язку публічного акціонерного товариства «Укртелеком»має код 26549551, правовий статус - без права юридичної особи, місцезнаходження: м. Київ, вул. Нижній Вал, 49-а.
Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, рішенням господарського суду Чернігівської області від 22.02.12р. по справі №5028/18/4/2012, яке набрало законної сили, встановлено, що 10 січня 2006 року між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації в особі начальника управління Риги В.М. (надалі -Замовник, Орган управління майном) та відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(правонаступником якого є позивач) в особі начальника цеху електрозв'язку № 12 Центру технічної експлуатації № 1 Філії спеціалізованого електрозв'язку Розі Т.О. (надалі - Виконавець) був укладений договір №1/07 про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО (далі -договір №1/07 від 10.01.2006р.), згідно п. п. 1.1-1.3, 2.1, 3.1-3.3, 6.1, 6.3 та 6.4 якого Орган управління майном передає, а Виконавець приймає на себе обов'язки щодо експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО відповідно до додатку № 1 до Договору. Виконавець здійснює обслуговування, ремонт, контроль за робочим станом і збереженням апаратури. Засоби, що передаються, знаходяться на балансі Замовника. Орган управління майном зобов'язався, зокрема, своєчасно оплачувати виконані роботи. Ціна Договору відповідно до додатку № 2 становить 35 124,60 грн. (тридцять п'ять тисяч сто двадцять чотири грн. 60 коп.). Оплата за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури здійснюється Органом управління майном згідно з доданим до Договору кошторисно-фінансовим розрахунком. Розрахунки проводяться щомісяця з моменту надходження коштів з Державного бюджету. Підставою для розрахунку за експлуатаційно-технічне обслуговування є акт виконаних робіт, у якому можуть зазначатися випадки виходу апаратури і технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО з ладу, несанкціонованого запуску, а також неповний обсяг виконаних робіт з обслуговування, що тягне за собою зменшення суми перерахувань. Термін дії Договору з дати підписання до 31.12.2006р. За домовленістю Сторін термін дії Договору може бути продовжено в порядку, встановленому законодавством України. Доповнення і зміни умов Договору повинні бути оформлені додатковою угодою, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 22.02.12р. по справі №5028/18/4/2012 також було встановлено, що 10.01.2006р. сторонами були погоджені, складені, підписані та скріплені печатками додатки до договору № 1/07 від 10.01.2006р.: Акт приймання-передачі апаратури на експлуатаційно-технічне обслуговування (додаток № 1); Кошторисно-фінансовий розрахунок компенсації витрат експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури (в місяць) (додаток № 2); Розрахунок чисельності та витрат на оплату праці та орендна плата, витрати на утримання приміщення та забезпечення безперервного електроживлення обладнання (в місяць) (доповнення до додатку № 2); Розміри коштів, які виділені в межах ліміту на оплату послуг електрозв'язку в 2006 році на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (додаток № ).
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 22.02.12р. по справі №5028/18/4/2012 встановлено укладення між сторонами до договору №1/07 від 10.01.2006р.: 01 березня 2006р. додаткової угоди №1; 19 січня 2007р. додаткової угоди №2; 19 січня 2007р. додатку № 2а (кошторисно-фінансовий розрахунок), доповнення до додатку №2а, додатку №3а; 25 січня 2008р. додаткової угоди №3; 25 січня 2008р. додатку №2б, доповнення до додатку №2б, додатку №3б; 10 червня 2008р. Акту приймання-передачі апаратури на експлуатаційно-технічне обслуговування (додаток № 1), згідно якого відповідач здав, а позивач прийняв на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратуру оповіщення та зв'язку; 23 вересня 2008р. додаткової угоди № 4. А також рішенням встановлено, що додаткові угоди № 5, № 6 та № 7 і відповідні додатки до договору від 10.01.2006р. № 1/07 сторонами підписані не були, що укладений між сторонами договір припинив свою дію з 31.12.2008р.
Як свідчать матеріали справи, після 31.12.08р. між позивачем та відповідачем не укладався єдиний письмовий договір на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури оповіщення та зв'язку.
Згідно ст.1 Закону України «Про Цивільну оборону України»цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
У відповідності до п.1 Положення, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 02.07.2008 р. №233, Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації є органом управління Чернігівської територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту населення і території.
Відповідно до п.1 Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 року №192 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях»(далі -Положення), система оповіщення цивільної оборони (далі -система оповіщення ЦО - комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації з питань цивільної оборони до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.
Відповідно до п.5 Положення підприємства електрозв'язку забезпечують на договірних умовах експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО, що належить до сфери управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, знаходяться в пунктах управління, на підприємствах, в установах і організаціях. Оплата послуг зв'язку, вартості експлуатаційно-технічного обслуговування здійснюється за тарифами Держкомзв'язку.
Нормативи часу на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури зв'язку, яка застосовується на підприємствах електрозв'язку, визначаються на підставі діючих у Держкомзв'язку нормативів кількості штатного персоналу (п. 53 Положення).
Відповідно до п.56 Положення відповідальність за збереженість апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО і їх технічну готовність несуть керівники підприємств, установ, організацій (у тому числі органів МВС), де установлено ці засоби. Відповідальність за технічну готовність апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО, виконання організаційно-технічних заходів з попередження несанкціонованого запуску несуть підприємства електрозв'язку, що прийняли ці засоби на експлуатаційно-технічне обслуговування. Категорично забороняється самостійно проводити відключення (перенесення на інше місце) апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО без дозволу відповідного органу ЦО та НС. За самовільне відключення систем оповіщення посадові особи притягаються до відповідальності згідно із законодавством.
Як вбачається із матеріалів справи, підтверджує і визнає відповідач, що протягом липня-грудня 2011 року позивач надавав відповідачеві послуги щодо експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО, які в свою чергу були передані позивачу відповідачем по договору №1/07 від 10.01.2006р.
Факт надання позивачем відповідних послуг та прийняття їх відповідачем підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами виконання робіт на апаратурі оповіщення по ЦЕЗ № 36 ЦТЕ № 3 за липень -грудень 2011р. (а.с. 51-56).
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
За змістом ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Втім, у відповідності з ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин, суд доходить висновку, що між сторонами виникли зобов'язання по наданню позивачем послуг щодо експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку та оплати наданих послуг відповідачем.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь -який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем виставлялися відповідачу для оплати рахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших засобів зв'язку ЦО за відповідний розрахунковий період, а саме: рахунок №159 від 11.07.2011р. за липень 2011р. на суму 3755,72грн. зі строком сплати до 31.07.2011р., рахунок №176 від 12.08.2011р. за серпень 2011р. на суму 3755,72грн. зі строком сплати до 31.08.2011р., рахунок №216 від 07.09.2011р. за вересень 2011р. на суму 3755,72грн. зі строком сплати до 30.09.2011р., рахунок №233 від 14.10.2011р. за жовтень 2011р. на суму 3755,72грн. зі строком сплати до 31.10.2011р., рахунок №265 від 08.11.2011р. за листопад 2011р. на суму 3755,72грн. зі строком сплати до 30.11.2011р., рахунок №288 від 12.12.2011р. за грудень 2011р. на суму 3755,72грн. зі строком сплати до 31.12.2011р. (а.с.57-62)., а всього на суму 22534,32грн.
Вказані рахунки направлені відповідачу згідно реєстрів на відправлення кореспонденції №103 від 15.07.11р., №122 від 16.08.11р., №132 від 09.09.11р., №155 від 19.10.11р., №168 від 11.11.11р., №188 від 19.12.11р. (а.с.63-68), які містять відповідний відбиток поштового штемпеля.
Факт отримання, перелічених вище, рахунків відповідач не заперечує. Від відповідача не надходило заперечень стосовно вартості послуг щодо експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО, наданих позивачем протягом липня-грудня 2011 року.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, в обумовлені у рахунках строки, оплату послуг не провів, у зв'язку з чим виникла заборгованість відповідача у сумі 22534,32грн.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про оплату наданих послуг за період з 01.07.11р. по 31.12.11р. в сумі 22534,32грн.: лист від 14.06.12р. № 832-18; претензія від 27.06.12р. № 858-18.
Відповідач у відповідях (від 19.06.12р. №05-05/1050, від 17.07.12р. №05-05/1252) на вимоги позивача щодо проведення оплат за отримані послуги, посилаючись на відсутність фінансування, просив не звертатися до суду.
У відзиві на позов від 20.09.12р. за №05-05/1633 відповідач визнає заборгованість в частині основного боргу у сумі 22534,32грн., та повідомляє, що заборгованість буде погашена до кінця року після виконання судових рішень, що зареєстровані в органах Держказначейства.
Відповідно до ст.22 ч.5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст.78 ч.5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач визнав позов в сумі 22534,32, при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 22534,32грн., що визнається відповідачем, підтверджується матеріалами справи та атом звіряння розрахунків від 18.09.12р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, борг в сумі 22534,32грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг, позивач здійснив нарахування трьох процентів річних від простроченої суми за період з 01.08.11р. по 01.08.12р. в сумі 536,85грн.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 535,65грн. за період з 02.08.11р. по 01.08.12р. В решті стягнення суми 3% річних відмовити, оскільки при визначенні дати закінчення строку оплати відповідачем послуг, наданих у липні 2011 року та грудні 2011 року, позивачем не враховані приписи ч. 5 ст.254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місяці вчинення відповідної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Так, оскільки останній день строку оплати послуг за липень і грудень 2011 року припадає на вихідний день, то прострочка оплати послуг зі сторони відповідача виникає 02.08.11р. та 04.01.12р. відповідно.
Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за надані послуги своєчасно і в повному обсязі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 22534,32грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 535,65грн. В решті позову відмовити.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судових збір в сумі 1609,50грн.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 35, 49, 77, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації ( м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 70, код 23000089, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії спеціалізованого електрозв'язку публічного акціонерного товариства «Укртелеком»( м. Київ, вул. Нижній Вал, 49-а, код 26549551, відомості про розрахункові рахунки відсутні) 22534грн.32коп. боргу, 535грн.65коп. три проценти річних, 1609грн.50коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Повний текст рішення складено 08.10.2012р.
Суддя Н.Ю.Книш