79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.10.12 Справа № 5010/772/2012-Б-24/25
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Малех І.Б., Костів Т.С., розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(м.Київ)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області
від 15.08.2012р. у справі № 5010/772/2012-Б-24/25
за заявою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(м. Київ)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати Плюс 2004»
про банкрутство
за участю представників:
від ініціюючого Кредитора: Брегет І.С.;
від Боржника: не з'явився
З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представник ініціюючого кредитора ознайомлений.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2012р. у справі №5010/772/2012-Б-24/25 (колегія суддів у складі: Ткаченко І.В. (головуючий), Валєєва Т.Е., Кобрин О.М.) припинено провадження у справі №5010/772/2012-Б-24/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати Плюс 2004»та припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введено ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.07.2012 року.
Не погоджуючись із вказаним процесуальним документом, Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(м. Київ) подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить його скасувати, з огляду на наступне:
- відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності громадян та визнання його банкрутом»(надалі - Закон) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
- відповідно до п. 7 ст. 7 Закону заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості:
розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті;
виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання;
докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;
докази обґрунтованості вимог кредитора;
інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.
- згідно з п. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи:
рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника;
копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;
докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.
- якщо суд першої інстанції прийняв заяву та порушив провадження у справі, то на момент порушення провадження у справі заява відповідала всім вимогам законодавства;
- висновок суду стосовно безпідставності вимог Банку спростовується наявними матеріалами справи, а саме: доказами неплатоспроможності Боржника, в тому числі й документами, що свідчать про їх безспірність;
- суд першої інстанції помилково встановив, що вимоги заявлені Банком забезпечені заставою, що призвело до незаконного припинення провадження у справі;
- загальна сума безспірних вимог, з якими звернувся до суду Банк, складає 30590925,56 грн;
- при солідарному обов'язку кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ініціюючого Кредитора, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що підстави для скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі - відсутні, з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі - Закон) неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Згідно з нормою ст. 1 Закону банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Відповідно до п. 7 ст. 7 Закону заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості:
розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті;
виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання;
докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;
докази обґрунтованості вимог кредитора;
інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.
Згідно з п. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи:
рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника;
копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;
докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.
Окрім цього, як було обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі ч. 8 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо вимога кредитора забезпечена активами боржника, то суду слід надати докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою.
Вказана вище норма кореспондується з приписом ч. 9 ст. 11 Закону, відповідно до якого кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, вправі заявити вимоги до боржника в частині, що не забезпечена заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.
Суддя господарського суду приймає заяву про порушення справи про банкрутство, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України (ч. 1 ст. 8 Закону).
Ч. 2 ст. 8 Закону передбачає підстави для відмови у прийнятті заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.
При цьому ч. 1 ст. 9 Закону містить підстави повернення заяви про порушення справи про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
У підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обгрунтованість заперечень боржника (ч. 4 ст. 11 Закону).
З огляду на наведене та беручи до уваги системний аналіз вищенаведених норм Закону, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що чинне законодавство розрізнаяє обгрунтованність та підставність порушення провадження у справі про банкрутство Боржника та обгрунтованість і підставність заявлених грошових вимог до нього. При цьому, останні, зокрема й розглядаються після порушення провадження у справі про банкрутство щодо їх підставності в тому числі і у підготовчому засіданні.
Тобто, саме по собі порушення провадження у справі про банкрутство Боржника не свідчить про підставність та обгрунтованість вимог ініціюючого кредитора, а є наслідком дотримання заявником ст.ст. 7 та 11 Закону.
За таких обставин, твердження Скаржника про те, що якщо суд першої інстанції прийняв заяву та порушив провадження у справі, то на момент порушення провадження у справі заява відповідала всім вимогам законодавства, не може слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки відповідність заяви вимогам законодавства щодо її прийняття судом та порушення провадження у справі про банкрутство не є аналогічною за правовим змістом обґрунтованості заявлених грошових вимог кредитора.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали та підтверджується матеріалами, наявними у справі, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із заявою, про порушення справи про банкрутство ТОВ «Карпати Плюс 2004», посилаючись на наявність безспірних вимог до боржника на загальну суму 30887171,52 коп., що підтверджується даними копій рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2011р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 р. у справі №20/173 за позовом ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»про стягнення солідарно із ПрАТ «Зірниця», ТОВ «Регіональна торгова компанія»та ТзОВ «Карпати Плюс 2004»30887 171,52 грн заборгованості за кредитним договором, що був укладений між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»та ЗАТ «Зірниця», наказу № 1684 від 16.09.2011 р. про примусове виконання рішення суду і постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.02.2012 р.
28 листопада 2007 р., між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ПрАТ «Зірниця»був укладений кредитний договір № 07/30-03. З метою забезпечення виконання цього договору між банком та ТзОВ «Регіональна торгова компанія»і ТзОВ «Карпати Плюс 2004»були також укладені договори поруки. Крім того, виконання зобов'язання ПрАТ «Зірниця»за згаданим кредитним договором було забезпечено, зокрема, іпотекою ТОВ «Карпати Плюс 2004»за договором іпотеки від 02 вересня 2008 р., іпотекою Терешко М. П. за договором іпотеки від 31 травня 2010 р., іпотекою ТОВ «Регіональна торгова компанія»за договором іпотеки від 11 травня 2010 р., іпотекою ТОВ «Регіональна торгова компанія»за договором іпотеки від 12 травня 2010 р., іпотекою Терешка Р. В. за договором іпотеки від 11 травня 2010 р., заставою ТОВ «Карпати Плюс 2004»за договором застави від 28 травня 2010 р., заставою ПрАТ «Зірниця»за договором застави від 17 лютого 2009 р., заставою Терешка Р. В. за договором застави від 18 червня 2010 р., заставою Терешка Р. В. від 11 травня 2010 р., заставою Гнатушко Г. М. за договором застави від 11 травня 2010 р., заставою Терешка Р.В. за договором застави від 11 травня 2010 р., заставою Терешка Р. В. за договором застави від 11 травня 2010 р., заставою ПрАТ «Зірниця»за договором застави від 11 травня 2010 р., іпотекою ПрАТ «Зірниця»за договором іпотеки від 29 листопада 2007 р.
Загальна вартість предметів застави за вказаними вище договорами (з врахуванням укладених змін до них) становить 47758603,00 грн.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України однією з підстав для припинення провадження у справі є відсутність предмету спору, а в даному випадку -відсутність незабезпечених заставою грошових вимог, строк сплати яких перевищив три місяці у розмірі, що перевищує триста мінімальних заробітних плат.
З огляду на наведене, колегія суддів Львіського апеляційного господарського суду ззначає, що оскільки грошові вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 30887171,52 грн. є значно меншими за питому вагу договірної вартості усього заставного майна за вищевказаними договорами, а також з врахуванням тієї обставини, що Заявник не подав суду належних та допустимих доказів того, що вартість предметів застави (іпотеки) за наведеними договорами є недостатньою для повного задоволення вимог ініціюючого кредитора, місцевий господарський суд обгрунтовано припинив провадження у справі відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки підстави для подальшого провадження у справі про банкрутство ТОВ «Карпати Плюс 2004»відсутні.
Відтак, приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд належним чином дослідив усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому вона є такою, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2012р. у справі №5010/772/2012-Б-24/25 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови виготовлений 08.10.2012 року
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Костів Т.С.
суддя Малех І.Б.