Рішення від 02.10.2012 по справі 20/5025/936/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"02" жовтня 2012 р.Справа № 20/5025/936/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Гладія С.В., розглянувши матеріали справи за позовом Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює відкрите акціонерне товариство енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж м. Шепетівка

до Приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" м. Шепетівка

про стягнення 21887,21 грн. заборгованості за електроенергію

Представники сторін:

Позивача: Обезюк А.Г. -представник за довіреністю №3830 від 29.12.2011р.

Відповідача: не з'явився

Прокурор: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах позивача з позовною заявою до відповідача про стягнення 21887,21 грн. заборгованості за електроенергію відповідно до договору №31 від 20.04.2010р., з яких 19 460,22 грн. -заборгованість за активну електроенергію, 1 136,39 грн. -заборгованість за реактивну електроенергію, 998,54 грн. -пеня, 197,48 грн. -3 % річних, 94,58 грн. -інфляція.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до умов даного договору відповідач зобов'язувався оплачувати постачальній організації вартість використаної електричної енергії. Проте, відповідач належним чином своїх зобов'язань не виконує, внаслідок чого станом на 01.07.2012р. за ним рахується заборгованість у сумі 19 460,22 грн. Крім цього, згідно акту звірки розрахунків борг по пені складає 998,54 грн., 3% річних -197,48 грн., втрати від інфляції -94,58 грн.

Враховуючи зазначене прокурор звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

В судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач за викликом в судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.

Стаття 22 ГПК України, зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.08.2012р., 25.09.2012р., а також обмеженість строків розгляду спору по справі, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

20.04.2010р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського РЕМ (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством „АТП-16807" (Споживач) було укладено договір № 31 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності.

Згідно п. 2.3. Статуту приватне акціонерне товариство „Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" є правонаступником щодо всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства „Шепетівське автотранспортне підприємство 16807".

Відповідно до умов договору № 31 від 20.04.2010р. постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 401,50 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.п. 2.3.3-2.3.4. даного договору споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до додатку №10 до договору „Порядок розрахунків", розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку № 1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності:

- до 10 числа розрахункового періоду 50% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду;

- до 20 числа розрахункового періоду 50 % від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3-х операційних днів з дня отримання рахунку.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію у період з січня 2012р. по червень 2012р., що підтверджується рапортом про відпуск електроенергії та виставленими рахунками-фактурами № 31 від 25.01.2012р., № 31 від 24.02.2012р., № 31 від 29.03.2012р., № 31 від 26.04.2012р., № 31 від 29.05.2012р., № 31 від 29.05.2012р.

Проте, відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 01.07.2012р. виникла заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію в сумі 20 596,61грн.

Пунктом 4.2.1 сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно, позивачем нараховано відповідачу 998,54 грн. пені, 197,48 грн. 3% річних та 94,58 грн. інфляційних втрат.

Сторонами складено та підписано акт розрахунків станом на 01.07.2012р., в якому відображена заявлена позивачем сума боргу.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору № 31 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності від 20.04.2010р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Пунктом 10.2. Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

Відповідно до ст.1 Закону України „Про електроенергетику" постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно із ст.ст. 24-26 Закону України „Про електроенергетику" Енергопостачальники зобов'язані забезпечувати належний технічний стан та організацію експлуатації об'єктів електроенергетики відповідно до вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж та енергетичного обладнання, надійне та якісне постачання (транспортування) енергії згідно з умовами ліцензій та договорів. Споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 01.07.2012р. виникла заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію в сумі 20 596,61 грн.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 998,54 грн. розраховану за період прострочення з 01.01.2012р. по 01.07.2012р.

При цьому, судом при нарахуванні суми пені враховується наступне:

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Частиною другою статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. При цьому судом враховується, що діючим законодавством не встановлено розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а передбачено право його встановлення за згодою сторін в договорі.

Однак, ч.2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, ст. 3 вказаного Закону передбачено що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як слідує з матеріалів справи, пунктом 4.2.1 сторони передбачили, що за внесення платежів, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Оскільки даним договором сторонами самостійно не врегульовано порядок та момент припинення нарахування пені, то судом застосовується положення ч. 6 ст. 232 ГК України, зокрема нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців з моменту, коли зобов'язання повинно було бути виконано.

За таких обставин суд вважає, що позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 998,54грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вищенаведених норм, аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 197,48 грн. 3% річних та 94,58 грн. втрат від індексу інфляції.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи належними доказами, заявлені відповідно до норм чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача у відповідності до вимог ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 33, 35, 44, 49, 82, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює відкрите акціонерне товариство енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж м.Шепетівка до Приватного акціонерного товариства „Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" м.Шепетівка про стягнення 21 887,21 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" м. Шепетівка (Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Лєрмонтова, 2, код ЄДРПОУ 00426458) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго" в особі Шепетівського району електричних мереж м.Шепетівка (Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Пліщинська, 170, р/р 2603030101005 в філії Хмельницького обласного управління ВАТ „Ощадбанк", МФО 315784, код ЄДРПОУ 22764844) 20 596,61 грн. (двадцять тисяч п'ятсот дев'яносто шість гривень 61 коп.) основного боргу, 998,54 грн. (дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 54 коп.) пені, 197,48 грн. (сто дев'яносто сім гривень 48 коп.) 3% річних, 94,58 грн. (дев'яносто чотири гривні 58 коп.) інфляційних втрат.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" м.Шепетівка (Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Лєрмонтова, 2, код ЄДРПОУ 00426458) в дохід Державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу : „Судовий збір, код 03500128") -1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 08.10.2012р.

Суддя С.В. Гладій

Попередній документ
26370408
Наступний документ
26370410
Інформація про рішення:
№ рішення: 26370409
№ справи: 20/5025/936/12
Дата рішення: 02.10.2012
Дата публікації: 11.10.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги