08 жовтня 2012 року Справа № 5002-33/745-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Воронцової Н.В.,
суддів Маслової З.Д.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
представник позивача: Аметов Сіран Дурсінович, довіреність № 117-Д від 30.12.11р. - Фонд майна Автономної Республіки Крим;
представник відповідача: Красильникова Вікторія Захарівна, довіреність № 78 від 11.01.12 р. - ДП "Керченський морський торговельний порт";
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 19 червня 2012 року у справі № 5002-33/745-2012
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим
до Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"
про спонукання до виконання певних дій
Фонд майна АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" та просив суд зобов'язати відповідача повернути цілісний майновий комплекс колишнього Керченського судноремонтного заводу ВО "Південрибсудноремонт", що належить АР Крим, розташований за адресою: м. Керч, вул. Айвазовського, 29, шляхом виселення.
Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем зобов'язань, передбачених умовами договору оренди від 02 січня 2002 року, в частині своєчасного повернення орендованого майна після спливу строку дії договору оренди від 02 січня 2002 року.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 19 березня 2012 року провадження у справі було зупинено в порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили рішенням у справі № 5002-8/553-2012 за позовом Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт»до Фонду майна АР Крим про зміни умов договору в частині продовження строку дії договору до 31 грудня 2012 року (а. с. 22-23, том 1).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 30 травня 2012 року провадження у справі № 5002-33/745-2012 року поновлено, в зв'язку із набранням рішенням господарського суду АР Крим у справі № 5002-8/553-2012 законної сили, та її було призначено до розгляду (а.с. 39, том 1).
Рішенням господарського суду АР Крим від 19 червня 2012 року у справі №5002-33/745-2012 (суддя Радвановська Ю. А.) позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що договір оренди землі від 02.01.2002р. укладений із відповідачем припинив свою дію, а відтак, за його умовами, останній зобов'язаний був повернути орендоване майно позивачу, чого до цього часу не зробив.
Вважаючи, що вищевказане рішення від 09.06.2012р. судом першої інстанції винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційної скаргою, в якій просить скасувати оспорюване рішення, прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Апеляційна скарга зокрема мотивована тим, що місцевим господарським судом було не застосовано норми матеріального права, які підлягають застосуванню в даному випадку, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а вирішено спір тільки з посилання на загальні норми матеріального права Цивільного та Господарського кодексів України.
Крім того, посилаючись на норму ст. 27 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" відповідач вказує, що за умовами договору при передачі майна після закінчення його дії, сторони зобов'язанні здійснити інвентаризацію майна, скласти передаточний акт та акт незалежної оцінки майна, і тільки на підставі цих документів здійснити повернення майна за актом приймання - передачі, чого на даний час не зроблено, а відтак ні в рішенні суду, а ні сам орендодавець не зазначає, яке саме майно підлягає поверненню.
Також, вказує на те, що судом не надано належної правової оцінки його доводам щодо врегулювання спору на підставі п. 5 ст. 180 ГК України, оскільки позивачем було спрямовано додаткову угоду щодо умов повернення цілісного майнового комплексу та вона була підписана відповідачем із протоколом розбіжностей та листом від 11.01.2012р. №юр/201 повідомив позивача про те, що просить вважати угоду неукладеною. Отже, позивач мав можливість звернутися із позовом до суду про визнання угоди укладеної в редакції протоколу узгодження розбіжностей, проте цим правом не скористався.
Разом з тим, відповідач також посилається на невірно обраний позивачем способу захисту порушеного права, оскільки вимагання повернення орендованого майна шляхом виселення може бути пред'явлено у разі виселення з житлового будинку.
Безпідставною, на думку відповідача, є і відмова в задоволенні його клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на постанову апеляційної інстанції від 14.05.2012р. у справі №5002-8/553-2012, що було підтверджено копією касаційної скарги та листом Севастопольського апеляційного господарського суду.
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 липня 2012 року Державному підприємству "Керченський морський торговельний порт" поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу останнього прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: О. Г. Градова, судді Маслова З. Д., Фенько Т. П.
27 вересня 2012 року Державним підприємством "Керченський морський торговельний порт" подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №5002-7/3185-2012 предметом спору якої є спонукання Фонду майна АР Крим укласти з ДП "Керченський морський торговельний порт" новий договір оренди цілісного майнового комплексу, а тому у разі задоволення таких позовних вимог, буде відсутній предмет спору у даній справі.
Також, 27 вересня 2012 року Державним підприємством "Керченський морський торговельний порт" подано до суду доповнення до апеляційної скарги, в яких зокрема посилається на те, що до цього часу позивачем не визначено, яке майно підлягає поверненню та кому, що унеможливить виконання рішення у справі.
Розпорядженням В. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2012р., в зв'язку із відпусткою, суддю Градову О. Г. замінено у складі колегії на суддю Воронцову Н. В.
Головуючим суддею у справі №5002-33/745-2012 призначено суддю Воронцову Н. В.
В судовому засіданні, 01 жовтня 2012 року, ДП "Керченський морський торговельний порт" заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи про виключення спірного майна із переліку майна, що підлягає поверненню у даній справі.
Слід зазначити, що в судовому засіданні 01.10.2012р., судом було оголошено перерву в його проведення до 08.10.2012р. 11 год. 30 хв.
В продовженому судовому засіданні, відповідач надав суду копію ухвали господарського суду АР Крим від 01.102.012р. у справі №5002-13/3315-2012 про виключення спірного майна із переліку майна, а також просив суд долучити до матеріалів справи додаткові документи.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на відсутність підстав для скасування оспорюваного рішення, а також представив суду додаткові документи по справі.
Повторно переглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, прийнятий у справі судовий акт, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 02 січня 2002 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Державним підприємством "Керченський морський торговельний порт" (орендар) укладений договір оренди цілісного майнового комплексу, який належить Автономній Республіці Крим (а.с. 7-9, том 1).
Пунктом 1.1. договору встановлено, що орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим № 957 від 13 грудня 2001 року "Про розпорядження майном цілісного майнового комплексу колишнього Керченського судноремонтного заводу ПО "Югрибсудоремонт", визначеного, як майно, що належить Автономній Республіціі Крим, яке розташоване за адресою: м. Керч, вул. Айвазовського, 29, після припинення дії договору оренди за згодою сторін з Керченським дочірнім підприємством СП "МИС", передає цілісний майновий комплекс колишнього Керченського судноремонтного заводу ПО "Югрибсудоремонт", визначеного, як майно, що належить Автономній Республіці Крим, яке розташоване за адресою: м. Керч, вул. Айвазовського, 29, на земельній ділянці 16.81 га, а орендар приймає його у строкове платне користування по акту приймання - передачі для використання у відповідності з його призначенням.
Склад майна, що передається в оренду, визначений згідно з матеріалами інвентаризації цілісного майнового комплексу колишнього Керченського судоремонтного заводу, як майно, що належить Автономній Республіці Крим, та яке знаходиться на балансі Керченського дочірнього підприємства СП «МИС»при припиненні дії договору оренди станом на 31 січня 2001 року, затвердженому наказом Фонду майна № 870 від 22 листопада 2001 року (пункт 1.2 договору).
Орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, зазначеній у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання - передачі вказаного майна (пункт 2.1. договору).
Передача майна в оренду не тягне передачі орендатору права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається Автономна Республіка Крим, а орендар користується їм протягом строку оренди (пункт 2.2. договору).
Відповідно до пункту 7.1 договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду цілісний майновий комплекс у відповідності з пунктом 1 даного договору та актом приймання - передачі, який підписується одночасно з даним договором.
Строк дії договору визначений у пункті 10.1 договору, а саме: даний договір укладений строком на 3 роки та діє з 01 січня 2002 року по 31 грудня 2004 року.
Умови договору зберігають силу протягом всього строку дії договору (пункт 10.2 договору).
09 січня 2002 року за актом приймання - передачі зазначене майно було передане державному підприємству "Керченський морський торговельний порт" (а.с. 10, том 1).
Додатковою угодою № 1 від 20 серпня 2002 року пункт 10.1 договору було викладено у новій редакції: " Даний договір укладений на 10 років та діє з 01 січня 2002 року по 31 грудня 2011 року " (а.с. 12, том 1).
Додатковою угодою № 2 від 15 серпня 2003 року, укладеною з протоколом узгодження розбіжностей, пункт 6.8 розділу 6 "Права орендаря" договору оренди доповнено наступним змістом "з дозволу орендодавця у встановленому законодавством порядку відчужувати орендоване майно" (а.с. 76-77, том 1).
Згідно пункту 1 Додаткової угоди № 3 від 10 листопада 2003 року, укладеної з протоколом узгодження розбіжностей від 19 грудня 2003 року, з переліку орендованого майна виключено будівлю магазину, базу відпочинку "Чайка", будівлю гуртожитку, жеребця Волчек, плавдок № 418, випрямляючий агрегат ВКСМ -1000, інвентарний № 400206, мотопомпу МП -800, інвентарний № 415289 (а.с. 78-79, том 1).
Додатковою угодою від 15.12.2004р. №4 до договору оренди внесено зміни в частині сплати орендної плати.
Згідно додаткової угоди від 15.12.2004р. №5 до договору оренди від 02.01.2002р. внесено зміни в частин визначення та порядку сплати орендної плати за землю.
Додатковою угодою від 15.06.2005р. №6 до договору оренди внесено зміни в частині визнання вартості майна, переданого в оренду, визначено суму приросту вартості основних засобів та суму орендної плати.
Додатковими угодами №7 від 14.7.2005р. та №8 від 22.11.2005р., в договір оренди внесено зміни у частині визначення вартості орендованого майна, суми приросту вартості основних засобів, а також суми орендної плати.
Відповідно до Додаткової угоди № 9 від 09 грудня 2005 року зі складу цілісного майнового комплексу виділено плавучу майстерню № 849, приміщення цеху та складу, площею 177.0 кв.м., частини обладнання плавучої майстерні № 849 (а.с. 80, том 1).
Додатковою угодою № 10 від 09 жовтня 2006 року сторони узгодили виділення зі складу цілісного майнового комплексу металообробних верстатів у кількості 6 штук (а.с. 81, том 1).
Згідно Додаткової угоди № 11 від 21 лютого 2007 року зі складу ЦМК виділено автокран КС - 4572 на базі автомобіля КАМАЗ -53213, інвентарний № 417208, кран на гусеничному ходу РДК -25, інвентарний № 410889, кран козловий ККС - 10, інвентарний № 417144 (а.с. 82, том 1).
Додатковою угодою № 12 від 29 травня 2007 року зі складу ЦМК виділено 18 одиниць обладнання (а.с. 83, том 1).
Відповідно до пункту 11 Додаткової угоди № 13 від 30 листопада 2007 року зі складу ЦМК виключено будівлю спецскладу (інвентарний № 100012), трансформаторну підстанцію ( інвентарний № 100013), будівлю клубу спецскладу ( інвентарний № 100014), будівлю медпункту та бібліотеки (інвентарний № 100015), адміністративно - побутовий корпус ( інвентарний № 100021). Разом з цим до складу ЦМК включено відновлені за рахунок амортизаційних відрахувань тилові підкранові колії (інвентарний № 493), тилові складські майданчики причалу № 10 ( інвентарний № 16044) (а.с. 84, том 1).
Додатковою угодою від 30.01.2007р. №14 сторони узгодили, що орендар зобов'язаний донараховану за додатковою угодою від 30.11.2007р. №13 з 23.05.2007р. орендну плату сплатити до бюджету АР Крим протягом місяця з моменту підписання цієї додаткової угоди.
Пунктом 1 додаткової угоди №15 від 06.05.2009р. сторони виклали п. 5.5 договору оренди в наступній редакції: Протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно на суму не менше за його ринкову вартість на користь орендаря, як сторони, яка несе ризик випадкової загибелі або пошкодження об'єкта оренди, в порядку, визначеному чинним законодавством та надати орендарю завірену печаткою орендаря копію договору страхування і копію платіжного доручення страхового внеску в п'ятиденний термін з моменту одержання договору страхування. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.
Згідно Додаткової угоди № 16 від 26 листопада 2009 року списано 9 основних засобів, які є об'єктами оренди (а.с. 85, том 1).
Додатковою угодою № 17 від 31 серпня 2010 року зі складу орендованого майна виключено 156 одиниць основних засобів (а.с. 86, том 1).
Враховуючи, що після закінчення строку дії договору оренди від 02 січня 2002 року орендоване майно державним підприємством "Керченський морський торговельний порт" повернуто не було, Фонд звернувся із даним позовом до господарського суду АР Крим.
Повторно розглянувши справу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Перед усім, слід зазначити, що предмет спору у справі є цілісний майновий комплекс колишнього Керченського суднобудівельного заводу ПО "Югрибосудоремонт", який належить Автономній Республіці Крим.
Відповідно до відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, враховуючи, що оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до приписів статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди. Згідно приписів статті 5 вказаного Закону орендодавцями є, в тому числі, органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, щодо нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності.
Отже, даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним.
Разом з тим, норми ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в редакції яка діяла на момент укладення договору 02.01.2002р., передбачали, що істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна), строк, на який укладається договір оренди, орендна плата, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення, виконання зобов'язань.
Колегія суддів, оглянувши договір оренди від 02.01.2002р., встановила, що останній містить істотні умови договору, які були обов'язкові на момент його укладення, в силу вищевказаної статті.
Відповідно до 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 ГК України).
В силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Так, пунктом 10.1 договору встановлений строк дії договору, який складає 3 роки і діє з 01.01.2002р. по 31.12.2004р.
Строк дії договору було продовжено на 10 років з 01.01.2002р. по 31.12.2011р., додатковою угодою від 20.08.2002р. за №1.
Відповідно до пункту 10.7 договору, при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця по закінченню дії договору, він вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Проте, 29 вересня 2011 р. Фонд направив відповідачу листа про відсутність наміру продовжувати строк дії договору оренди цілісного майнового комплексу колишнього Керченського судноремонтного заводу ВО "Південрибсудноремонт", переданого у користування за договором оренди від 02 січня 2002 р. ДП "Керченський морський торговельний порт", по закінченню строку його дії 31 грудня 2011 р.
Також, 13 грудня 2011 року Фондом майна Автономної Республіки Крим направлено на адресу державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" лист, в якому Фонд зазначив, що у зв'язку із закінченням 31 грудня 2011 року строку дії договору оренди від 02 січня 2012 року цілісного майнового комплексу колишнього Керченського суднобудівельного заводу ПО "Югрибосудоремонт", який належить Автономній Республіці Крим, переданого у користування державному підприємству "Керченський морський торговельний порт", та керуючись Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 07 серпня 1997 року № 847, Фондом майна Автономної Республіки Крим підготовлена Угода про умови повернення цілісного майнового комплексу, який належить Автономній Республіки Крим, розташованого за адресою: м. Керч, вул. Айвазовського, 29, переданого у користування за договором оренди від 02 січня 2002 року державному підприємству "Керченський морський торговельний порт". Разом із зазначеним листом до державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" були скеровані 2 екземпляра Угоди, які повинні були бути розглянуті, підписані, скріплені печаткою та один екземпляр у строк до 22 грудня 2011 року повернутий на адресу Фонду майна Автономної Республіки Крим (а.с. 25, том 1).
Супровідним листом від 22.12.2011р. за вих. №юр/5811 відповідач спрямував позивачу угоду про умови повернення цілісного майнового комплексу із протоколом розбіжностей (а. с. 91-93, том 1).
Листом від 06.01.2012р. за вих. №08-21/11163 Фонд майна АР Крим спрямував відповідачу протокол врегулювання розбіжностей до угоди від 16.12.2011р., який просив підписати.
З матеріалів справи також вбачається, що 11 січня 2012 р. ДП "Керченський морський торговельний порт" направило на адресу відповідача додаткову угоду від 10 січня 2012 р. № 18 до договору, з пропозицією викласти пункт 10.1 зазначеного договору у такій редакції: "Даний договір укладений строком на 20 років та діє з 01 січня 2012 р. по 31 грудня 2021 р."
30 січня 2012 р. Фонд направив на адресу ДП "Керченський морський торговельний порт" лист № 03/182, в якому зазначив, що відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту10.7. договору строк дії договору сплив, договір слід вважати таким, що припинив свою дію з 31 грудня 2011 р. Проект додаткової угоди від 10 січня 2012 року № 18 повернуто без розгляду.
Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що термін дії договору визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Дана норма кореспондує з приписами статті 764 Цивільного кодексу України. Зі змісту вказаних статей вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовженим на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.
У зв'язку із наявністю заперечень з боку орендодавця щодо продовження дії договору та відсутністю наміру продовжувати орендні відносини, а також з огляду на те, що запропоновані відповідачем зміни щодо продовження строку оренди не погоджені у встановленому порядку, договір оренди від 02.01.2002р. вважається таким, що припинив свою дію 31.12.2011р.
Більш того, спір між сторонами щодо продовження строку дії договору оренди від 02.01.2002р. розглядався в судовому порядку у справі №5002-8/553-2012. Так, рішенням господарського суду АР Крим від 12 березня 2012 року у справі № 5002-8/553-2012, залишеним без змін постановою апеляційного суду від 14 травня 2012 року, Державному підприємству «Керченський морський торговельний порт»у позові відмовлено (а.с. 33-38, том 1).
Відтак, в силу норм ч. 6 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду АР Крим від 12 березня 2012 року у справі № 5002-8/553-2012, на момент розгляду місцевим господарським судом даної справи, набрало законної сили, тобто спір щодо продовження дії договору оренди від 02.01.2002р. є вирішеним.
Водночас, у силу частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Таким чином, відсутні і підстави для зупинення провадження у даній справі в зв'язку з розглядом касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 14 травня 2012 року у справі № 5002-8/553-2012, а тому місцевий господарський суд підставно відмовив в задоволенні такого клопотання відповідача. При цьому, що на підтвердження оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 14 травня 2012 року у справі № 5002-8/553-2012, відповідач надав суду першої інстанції тільки копію касаційної скарги, в той час коли належним доказом розгляду справи іншим судом є документи, які підтверджують її прийняття до розгляду цим судом, а тому саме лише спрямування скарги на адресу Вищого господарського суду України не свідчить про її безумовне прийняття до розгляду.
Разом з тим, слід зазначити, що постановою Вищого господарського суду України від 26 липня 2012 року, рішення господарського суду АР Крим від 12.03.2012р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.5.2012р. у справі №502-8/553-2012 залишено без змін.
Отже, з огляду на норми ст. 35 ГПК України, факт про припинення дії договору оренди від 02.01.2002р. був встановлений під час розгляду справи № 5002-8/553-2012, а тому не підлягає повторному доказуванню при розгляді даної справи.
З огляду на викладене, висновки місцевого господарського суду про припинення договору оренди від 02.01.2002р., є законними і обґрунтованими.
Статтями 764, 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.
Пунктом 5.8 договору обумовлено, що орендар , зокрема, зобов'язаний у випадку припинення або розірвання договору повернути орендодавцю (або юридичній особі за вказівкою орендодавця) орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу. У випадку погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря компенсувати орендодавцю збитки.
Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання -передачі (п. 2.5 договору).
З вказаних правових норм та умов договору вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцю.
Водночас, стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути цілісний майновий комплекс, шляхом виселення, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки у відповідача відсутні правові підстави займати спірний комплекс.
Разом з тим, посилання відповідача про помилковість обраного позивачем способу захисту щодо повернення орендованого майна, шляхом виселення є безпідставними, оскільки таке право вимоги чітко передбачено вищенаведеними нормами.
Крім того, згідно з п. 1 ст. 4 Закону України від 10.04.92 р. N 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" під цілісним майновим комплексом розуміється господарський об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.
Отже, цілісний майновий комплекс передбачає наявність майна, що дозволяє здійснити завершений цикл виробництва, включає земельну ділянку, на якій знаходиться таке майно, систему комунікацій тощо, а не лише окремі будівлі, які передавалися за договором оренди від 02.01.2002р. відповідачу та, які він на даний час займає.
Згідно, додатку №2 до договору оренди від 02.01.2002р., а саме переліку орендованого майна, яке входить в складці цілісного майнового комплексу, значаться не тільки будівлі, а й інженерно - комунікаційні системи, обладнання та інше.
Як вбачається із акту перевірки виконання умов договору оренди від 02.01.2002р., проведеною Фондом майна АР Крим, станом на 09.12.2011р. та з урахуванням додаткових угод до договору оренди щодо виключення деякого майна із складу цілісного майнового комплексу, на балансі відповідача значиться 257 одиниць необоротних активів.
Таким чином, відповідач по закінченню дії договору оренди від 02.01.2002р., зобов'язаний повернути орендодавцю усе майно, яке включає в себе цілісний майновий комплекс, який був орендований ним за договором, а питання щодо визначення конкретного переліку майна, що підлягає передачі, повинно вирішуватися безпосередньо при виконанні рішення у даній справі та у відповідності із Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою КМУ від 02.03.1993р. №158.
Отже, проведення інвентаризації цілісного майнового комплексу, оцінки його вартості та складання передаточного акту між орендодавцем і орендарем, повинно здійснюватися вже під час виконання рішення суду у даній справі, адже первинним є встановлення наявності чи відсутності у відповідача обов'язку на повернення такого майна, а не визнання конкретного його переліку.
Тому, у випадку виникнення спору щодо визначення майна, яке підлягає поверненню за договором оренди від 02.01.202р. позивачу по акту приймання -передачі, незгодна сторона вправі звернутися до суду із відповідним позовом. Так, відповідач скористався своїм правом на оскарження в судовому порядку визначеного Фондом майна АР Крим переліку майна, що підлягає поверненню за договором оренди від 02.01.2012р. у справі №5002-13/3315-2012.
Також, враховуючи, що предметом спору у справі №5002-13/3315-2012 є правомірність визначення переліку мана, що підлягає поверненню за договором оренди від 02.01.2012р, підстави визначені ст. 79 ГПК України для зупинення провадження у даній справі до розгляду вищевказаної справи відсутні, оскільки в даному випадку спір стосується обов'язку відповідача, який передбачений договором оренди від 02.01.2002р., повернути орендоване майно. Адже, в даному випадку спір у справі №5002-13/3315-2012 фактично виникає в результаті виконання рішення суду у даній справі.
Крім того, виходячи із предмету спору у даній справі, судова колегія вважає помилковими посиланнями відповідача на недотримання позивачем ч. 5 ст. 180 ГПК України щодо неподання позову до суду про визнання укладеною угоди від 16.12.2011р. про умови повернення ЦМК, оскільки це є виключним правом позивача, а відсутність такої угоди ніяким чином не позбавляє позивача обов'язку повернути орендоване майно після закінчення строку дії договору оренди ЦМК.
Водночас, судова колегія не вбачає підстав і для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи №5002-7/3185-2012 предметом спору якої є спонукання Фонду майна АР Крим укласти з ДП "Керченський морський торговельний порт" новий договір оренди цілісного майнового комплексу, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Таким чином, апелянт позбавлений можливості посилатися на неможливість надання судового рішення, яким встановлюється преюдиціальність певних фактів в порядку ст. 35 ГПК України під час розгляду справи судом першої інстанції, якщо на час прийняття судового рішення судом першої інстанції такого рішення не існувало, рівно як й справи за позовом, по якому таке рішення могло би бути прийняте у наступному.
Адже, прийняття після вирішення справи по суті, іншим судом рішення, що суттєво змінює обставини, може мати інші наслідки, та бути підставою для звернення до суду з іншим позовом у встановленому процесуальним законодавством порядку.
Із доданих відповідачем до клопотання документів вбачається, що ухвала про порушення провадження у справі №5002-7/3185-2012 була винесена господарським судом АР Крим 20.09.2012р. (а. с. 140, том 2).
Водночас, оспорюване рішення у даній справі було прийнято місцевим господарським судом 19 червня 2012 року, тобто до звернення відповідача із позовом у справі №5002-7/3185-2012.
За такими обставинами, перевіряючи відповідність прийнятого рішення судом першої інстанції нормам матеріального та процесуального права відповідно до обставин, що існували на час прийняття такого рішення, суд апеляційної інстанції не може брати до уваги докази, яких не існувало під час прийняття такого рішення, оскільки виникнення нових підстав для позовної заяви після прийняття рішення по справі, може мати своїм наслідком за нормами ГПК України лише подання нового позову у встановленому законом порядку, а не призвести до скасування раніше прийнятого на підставі інших заявлених підставах позову рішення.
За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження по справі у розумінні положень ч. 1 ст. 79 ГПК України, до вирішення іншої, пов'язаної з неї, оскільки справа №5002-7/3185-2012 була порушена вже після прийняття судом рішення, яке оскаржується в апеляційному порядку та прийняте у ній рішення буде новим доказом у справі, який не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції, з огляду на положення ст. 101 ГПК України.
Щодо доводу відповідача про те, що пункт договору оренди, яким визначений строк дії договору суперечить додатку 4 постанови Верховної Ради АР Крим від 15.03.2000р. №982-2/2000 "Про перелік майна, яке належить АР Крим", судова колегія зазначає, що його оцінка вже надавалася Вищим господарським судом України при розгляді справи №5002-8/553-2012 в постанові від 26.07.2012р.
Також, судова колегія зазначає, що не застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не призвело до прийняття неправомірного рішення у справі, оскільки під час вирішення спору, місцевим господарським судом правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
За наведених вище обставин, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду не знайшла законних підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, а тому залишає оспорюване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2012 року у справі № 5002-33/745-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.В. Воронцова
Судді З.Д. Маслова
Т.П. Фенько