"03" жовтня 2012 р.Справа № 5017/1275/2012
За позовом заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до відповідача: закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг"
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради
про розірвання договору оренди землі, зобов'язання звільнити земельну ділянку та стягнення 110170,91 грн.
Суддя Цісельський О.В.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Столяренко М.В. -посвідчення № 101 від 21.04.2011р.
від позивача: Бец Ю.О. -довіреність від 27.04.2012р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Слюсаренко Ю.Б. -довіреність від 30.05.2012р.
СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" (надалі -ЗАТ "ССХ") про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 2671 м2, розташованої за адресою: м. Одеса, площа Старосінна, 1, укладеного 13.08.2003р. між ОМР та ЗАТ "ССХ", про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку за адресою: м. Одеса, площа Старосінна, 1 та стягнути з відповідача на користь ОМР заборгованість з орендної плати в сумі 110170,91 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2012р. позовну заяву № 1943/2012 було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено у засіданні суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2012р. за власною ініціативою для повного та всебічного розгляду справи, суд, до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучив Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради (надалі - УЗР).
У зв'язку із порушенням господарським судом Донецької області справи № 5006/27б/2012 щодо банкрутства ЗАТ "ССХ" ухвалою господарського суду Одеської області від 13.06.2012р. провадження по справі № 5017/1275/2012 було зупинено.
23.08.2012р. від третьої особи -УЗР надійшло клопотання (вх. № 26745/2012) про поновлення провадження у справі у зв'язку з тим, що 19.06.2012р. ухвалою господарського суду Донецької області по справи № 5006/27б/2012 позовна заява щодо банкрутства залишена без розгляду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.2012р. провадження у справі 5017/1275/2012 було поновлено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2012р. за клопотанням представника 3-ї особи термін розгляду справи було продовжено на 15 днів, а саме до 08.10.2012р.
Представник прокуратури позов підтримує, просить суд його задовольнити.
Представник позивача - ОМР в судових засіданнях позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача боргу підтримує, в частині інших позовних вимог своєї позиції суду не навів, письмових пояснень щодо позову суду не надав.
Третя особа, згідно наданих суду письмових пояснень (вх. № 1825/2012) щодо стягнення з відповідача боргу позов підтримує, в частині інших позовних вимог своєї позиції суду не навела.
Відповідач -ЗАТ "ССХ", про час та місце судових засідань повідомлявся своєчасно за адресою, зазначеною прокурором у позові та підтвердженою спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 20.09.2012р., що підтверджується корінцями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, які є у матеріалах справи, але в судове засідання його представник не з'являвся, про поважність неявки суд не повідомив, письмових заперечень на позов суду не надав, своїм правом на захист не скористався.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.
За приписами ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив:
Рішенням Одеської міської ради № 521-ХХIV від 15.10.2002 р. ЗАТ "ССХ" було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 2671 м2, розташовану за адресою: м. Одеса, площа Старосінна, 1, а саме: земельну ділянку площею 1045 м2 для завершення будівництва, експлуатації та обслуговування магазину, терміном на 25 років (в тому числі терміном на 3 місяця - на період завершення будівництва об'єкта) та земельну ділянку площею 1626 м2 для організації будівництва магазину та благоустрою території, у короткострокову оренду терміном на 3 місяця.
На підставі вищевказаного рішення 13.08.2003 р. між Одеською міською радою та ЗАТ "ССХ" був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., про що в реєстрі було зроблено запис за № 9464.
Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору оренди міська рада (орендодавець) передала, а ЗАТ "ССХ" (орендар) прийняло у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку загальною площею м2, що знаходиться за адресою: м. Одеса, площа Старосінна, 1, згідно з планом земельної ділянки (додаток № 1) (а.с.16).
Зазначена земельна ділянка передається орендарю у володіння та користування, а саме: земельна ділянка, площею 1045 м2 терміном на 25 років (в тому числі терміном на 3 місяця -на період завершення будівництва об'єкта) для завершення будівництва, експлуатації та обслуговування магазину;
земельна ділянка площею 1626 м2 терміном на 3 місяця для організації будівництва магазину та благоустрою території.
Згідно п. 2.2. вказаного договору оренди орендна плата вноситься орендарем за базовий період, якій дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця у розмірі: 38,68* 1045 = 40420,60 грн. у рік (на період експлуатації).
Відповідно до п.5.1. договору оренди сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення орендної плати, передбаченої п.2. договору, орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів.
Пунктом 6.2. договору оренди визначено, що він може бути достроково розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених Законом України "Про оренду землі", цим договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Як вбачається з вказаного договору, він був зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 01.09.2003р. за № 849/117.
Як вказує прокурор у позовній заяві, згідно листа Державної податкової інспекції у Приморському районні м. Одеси від 19.04.2012 р. № 9261/9/19-01 та розрахунку боргу по оренді ЗАТ "ССХ" за період з 2010р. по березень 2012р. має заборгованість по орендній платі в сумі 110170,91грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати, що порушує права та законні інтереси територіальної громади м. Одеси, прокурор звернувся з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.
Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення прокурора та інших учасників процесу, суд дійшов наступних висновків:
Щодо розірвання договору та повернення земельної ділянки суд зазначає наступне:
У відповідності до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Згідно з ч.1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В силу статей 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст.142 Конституції України, ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкт їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Статтею 143 Конституції України та п.3 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до п.3 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є також земля, яка знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Одеси, від імені та в інтересах якої права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Стаття 13 Закону України "Про оренду землі" визначає договір оренди землі як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Стаття 32 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
При цьому, як передбачено ст. 25 Закону України "Про оренду землі", орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Однак, прокурором не наведено суду належних доказів, які б свідчили про невиконання відповідачем своїх зобов'язань, передбачених ст. 25 Закону України "Про оренду землі".
Аналогічні положення вищенаведених приписів Закону про оренду землі містяться і в п. 6.2. спірного договору оренди землі, згідно якого договір може бути достроково розірвано за взаємною згодою сторін на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених Законом України "Про оренду землі", цим договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельних ділянок, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Також відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
В силу ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Крім того, пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, підставою для розірвання в судовому порядку договору оренди землі від 18.03.2005 р., укладеного між Одеською міською радою та відповідачем, може бути істотне порушення умов договору однією із сторін.
Однак, на думку суду, несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати та не у повному обсязі не є таким істотним порушенням, внаслідок якого позивач значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні спірного договору.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме наданої прокурором доповідної записки ДПІ у Приморському районі м. Одеси, у відповідача на протязі 2010р. -2012р. склалося тяжке фінансове становище, яке було підставою порушення господарським судом Донецької області справ про банкрутство відповідача, проте, відповідач станом на 07.06.2011р. сплатив заборгованість з оренди землі у розмірі 44712,53 грн.
Також ст. 26 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що за порушення Закону України "Про плату за землю" платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.
Виходячи зі змісту ст. 25 вказаного Закону за несвоєчасне внесення орендної плати нараховується пеня, розмір якої передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.
Так, згідно п. 5.1. оспорюваного договору оренди за несвоєчасну внесення відповідачем орендної плати сторонами передбачена відповідальність, а саме: нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми прострочених платежів.
Таким чином, на думку суду, доводи прокурора про невнесення відповідачем орендної плати у відповідний строк та у повному обсязі згідно діючого законодавства не можуть бути підставою для дострокового розірвання спірного договору.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За таких обставин, господарський суд не вбачає підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки площею 2671 м2, розташованої за адресою: м. Одеса, площа Старосінна, 1, укладеного 13.08.2003р. між ОМР та відповідачем.
Враховуючи те, що вимога прокурора щодо зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку за адресою: м. Одеса, площа Старосінна, 1 є похідною від вимоги про розірвання договору оренди, а також враховуючи те, що прокурором у позові взагалі не зазначено яку саме земельну ділянку повинен звільнити відповідач, оскільки за умовами оспорюваного договору відповідачу надавалися у користування дві земельні ділянки а саме: земельна ділянка, площею 1045 м2 терміном на 25 років (в тому числі терміном на 3 місяця -на період завершення будівництва об'єкта) для завершення будівництва, експлуатації та обслуговування магазину та земельна ділянка площею 1626 м2 терміном на 3 місяця для організації будівництва магазину та благоустрою території, суд вважає, що ця вимога прокурора також задоволенню не підлягає.
В частині позовної вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача боргу з орендної плати суд вважає, що ця вимога підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату або земельний податок.
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем 13.08.2003 р. був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач зобов'язувався своєчасно сплачувати орендну плату не залежно від результатів його господарської діяльності.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, прокурором в позові було заявлено до стягнення з відповідача борг з орендної плати за землю за період 2010р.- березень 2012р. у розмірі 110170,91 грн., при цьому прокурор в обґрунтування зазначеної суми посилається на лист Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 9261/9/19-01 від 19.04.2012р.
Однак, в матеріалах справи присутній лист Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 40224/9/15-349 від 03.10.2012р. наданий суду представником прокурора в судовому засіданні, з якого судом встановлено, що борг відповідача у період з 2010р. по серпень 2012р. складає 90198,94 грн.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні інші докази наявності у відповідача боргу з оренди землі, суд вважає за доцільне задовольнити вимогу прокурора частково, а саме у розмірі 90198,94 грн., а в іншій частині позовної вимоги відмовити, як необґрунтованої.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, слід стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити - частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" (83015, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. ген. Антонова, 4, код ЄДРПОУ 25398110) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 04056919) заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 90198,94 грн.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" (83015, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. ген. Антонова, 4, код ЄДРПОУ 25398110) до Державного бюджету України (п/р 31210206783008 в ГУ ДКСУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526, код класифікації: 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) витрати по сплаті судового збору в сумі -1803,96грн.
4. В іншій частині позову -відмовити.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 08.10.2012р.
Суддя Цісельський О.В.