"02" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2317/2012
за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"
до відповідача Дочірнього підприємства "Проектний інститут "Одеський Промбудпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"
про стягнення 552221,27грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: Максименко О.О., довіреність №01/11-489 від 06.06.12р.;
Від відповідача: Савицький Г.Л., довіреність від 18.09.12р.;
В судовому засіданні 20.09.12р. по справі було оголошено перерву до 02.10.12р. о 12:45хв., в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Дочірнього підприємства "Проектний інститут "Одеський Промбудпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 552221,27грн., а саме: заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 516960,66грн., пеню у розмірі 29408,42грн., 3%річних у розмірі 5852,19грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.08.12р. порушено провадження у справі №5017/2317/2012.
22.08.12р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№26072/2012 від 22.08.12р.), згідно якого просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю явки представника у судове засідання.
23.08.12р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№26312/2012 від 23.08.12р.), згідно якого просить суд зобов'язати позивача надіслати відповідачеві копію позовної заяви та відсутні у відповідача документи, що додані до позовної заяви у справі, у зв'язку з порушенням позивачем ст. 56 ГПК України, та відкласти розгляд справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.12р., розгляд справи було відкладено в порядку ст.77 ГПК України.
Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№28793/2012 від 20.09.12р.).Так в обґрунтування відзиву зазначає про те, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, виходячи з наступного: теплопостачальною організацією, в період опалювального сезону (листопад 2011р.- березень 2012р.) постачання товару, у вигляді теплової енергії систематично здійснювалося з порушеннями щодо якості товару - а саме занизька температура та тиск теплоносія, через що, відмовляється оплачувати позивачу за теплову енергію неналежної якості. Неналежна якість товару, у вигляді теплової енергії, яка надавалась позивачем підтверджується актами комісії від 21.12.2011р та 07.02.2012р., якими зафіксовано факт невідповідності нормативам подачі теплоносія в будівлю за адресою м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 15, листуванням з Орендарями приміщень будівлі, які неодноразово зверталися до відповідача щодо занизької температури у приміщеннях будівлі, що перешкоджає нормальній роботі в офісі. Середня температура в приміщеннях будівлі в зимовий період дорівнювала 12-14 градусів за Цельсієм, що не відповідає технічним умовам та нормативам. Також з метою отримання відповіді на питання, Чи можливо при фактично отриманих показниках теплоносія забезпечити нормативну температуру в приміщеннях будівлі?, було залучено в якості спеціаліста, спеціалізовану організацію - ВАТ «Одесцивільпроект», яка надала відповідний технічний висновок де зазначено наступне: «Виходячи з проведеного розрахунку випливає, що параметри теплоносія системи водяного опалення будівлі не забезпечують необхідні параметри внутрішнього повітря в приміщеннях будівлі (12 С <20 С) в зимовий період. Температура теплоносія, що надходить в тепловий пункт, недостатня для забезпечення нормальної температури в робочих приміщеннях будівлі інституту. Максимальна часова витрата води при даних температурних параметрах не забезпечує необхідну кількість тепла.». Таким чином постачальник теплової енергії несе відповідальність не тільки за обсяги теплової енергії але й за якість поставленого товару (теплової енергії), який повинен відповідати нормативам та задовольняти потреби Споживача. У зв'язку з чим позовні вимоги є необгрунтованими, через порушення позивачем умов договору та чинного законодавства України щодо якості поставленого товару - теплової енергії та не підлягають задоволенню.
02.10.12р. позивач подав у судовому засіданні заперечення на відзив(вх.№29916/2012 від 02.10.12р.), згідно якого просить суд задовольнити позовну заяву Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси". В обґрунтування заперечень звертає увагу суду на той факт, що відповідно до п. 5.1. Договору №2199 на постачання теплової енергії, який укладено сторонами 01.10.2007р., облік споживання теплової енергії визначається за показниками приладу обліку. У своїх діях стосовно нарахування суми боргу за спожиту теплову енергію, КП «ТМО»керувалося виключно звітами Споживача за спожиту теплову енергію. Тобто, для отримання суми боргу за спожиту теплову енергію, інженерною групою теплопостачальної організації була лише проведена дія множення кількісних показників, відображених у звітах Споживача, на відповідний тариф, встановлений для юридичних осіб. Стосовно звернення відповідача до ВАТ «Одесцивільпроект»та висновків щодо факту незабезпечення параметрів внутрішнього повітря у зимовий період, зауважує, що цей висновок не може вважатися документом, який повно висвітлює ці питання на підставі наступного: відсутня графічна частина, без якої невизначена площа зовнішніх стін вікон, площа приміщення; не зазначені характеристики стін, вікон, їх конструкцій та стан; у таблиці теплових втрат приміщення не відповідають графа «розміри»із графою «площа»; не вказана формула розрахунку, по якій визначені теплові втрати приміщення, а саме 8930 Вт; відсутні формула та розрахунок температури повітря у приміщенні, визначені висновком у межах 12-14 С; теплова віддача одної секції радіатора занижена необгрунтовано; відсутні заміри температур внутрішніх та зовнішніх стін приміщення.
02.10.12р. відповідач подав у судовому засіданні клопотання(вх.№29917/2012 від 02.10.12р.) про призначення експертизи, згідно якого просить суд з метою об'єктивного, повного та всебічного розгляду справи, а також підтвердження обставин та фактичних даних на яких ґрунтуються заперечення відповідача, призначити будівельно-технічну експертизу на вирішення якої, поставити наступні питання: 1. Чи можливо при фактично отриманих показниках теплоносія забезпечити нормативну температуру внутрішнього повітря в приміщеннях будівлі Відповідача?; 2. Чи є достатньою температура теплоносія, який надходить до теплового пункту, для забезпечення нормальної роботи в робочих приміщеннях будівлі Відповідача?; 3. Чи забезпечує максимальна годинна витрата води при даних температурних параметрах необхідну кількість тепла?
Судом клопотання розглянуто та не задоволено, оскільки суд не вбачає підстав для призначення будівельно-технічної експертизи, оскільки визначальним при зупиненні провадження у справі є той факт, що суд при розгляді справи самостійно встановлює наявність обставин, які перешкоджають розгляду господарського спору по суті. В даному випадку матеріали справи свідчать про відсутність необхідності зупинення провадження у справі та призначення будівельно-технічної експертизи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
01.10.2007р. між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та Дочірнім підприємством "Проектний інститут "Одеський Промбудпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (Споживач) було укладено договір №2199 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором (п.1).
Згідно додатку 1 до цього договору Теплопостачальна організація постачає теплову енергію на об'єкт споживача, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 13, корп.15.
Згідно з п. 2.1 договору, теплова енергія постачається споживачу на підприємство по вул. В.Арнаутська, 15, згідно витрат теплоносія G=16.78 т/годину в обсягах згідно додатку 1 до цього договору.
Відповідно до п.2.2 даного договору усі нові або реконструйовані системи теплоспоживання споживача, до введення їх в роботу, повинні бути прийняті в експлуатацію теплопостачальною організацією, згідно з вимогами Правил користування тепловою енергією від 03.10.2007р. №1198 та діючого законодавства з оформленням відповідного акту-допуску.
Розділом 3 даного договору визначені права та обов'язки споживача.
Підпунктами 3.2.1., 3.2.2. п.3.2 вказаного розділу передбачено, що Споживач зобов'язується: додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, що визначені в Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, що передбачені цим договором.
Права та обов'язки теплопостачальної організації визначені розділом 4 вказаного договору.
Теплопостачальна організація зобов'язана: забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1, повідомляти Споживача письмово або в засобах масової організації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла (п.п.4.2.1., 4.2.3. п.4.2. розділу 4 даного Договору).
Відповідно до п.5.1. Договору облік споживання теплової енергії визначається за показниками приладу обліку.
Згідно п. 5.6 при відсутності приладу обліку(або виході його з ладу), кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом:
- на опалення - згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання споживача в розрахунковий період;
- на гаряче водопостачання кількість теплової енергії визначається як добуток добового споживання, зазначеного в договорі, на кількість діб у звітному періоді.
Порядок розрахунків за теплову енергію визначений розділом 6 договору.
Згідно п.п.6.1., 6.3., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7. даного розділу розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів 285,39грн за 1 Гкал. на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації; розрахунковим періодом є календарний місяць; споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період; щомісяця Споживач та Теплопостачальна організація до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків, сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків враховується для подальшої оплати; у випадку якщо сальдо, відображено в акті звіряння взаєморозрахунків на користь Теплопостачальної організації, Споживач зобов'язаний сплатити його не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим; перераховані Споживачем платежі зараховуються згідно призначення платежу зазначеного в банківських документах, а в разі відсутності такого зазначення в наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, потім поточні платежі.
Відповідно до п. 7.2.3. договору, в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст.625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту, коли грошове зобов'язання мало бути виконане.
Цей договір набуває чинності з 01.10.2007р. та діє до 31.12.2008р. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п.п.10.1., 10.3. Договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. Договору).
На виконання договірних зобов'язань, Теплопостачальна організація відпускала теплову енергію Споживачу за затвердженими тарифами згідно звітів за отриману теплову енергію, проте, останнє в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснило оплату, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.11.2011р. по 01.06.2012р. за отриману теплову енергію у сумі 516960,66грн.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати за отриману теплову енергію, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з Дочірнього підприємства "Проектний інститут "Одеський Промбудпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 516960,66грн. за період з 01.11.2011р. по 01.06.2012р., пеню у розмірі 29408,42грн., 3%річних у розмірі 5852,19грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ч.1 ст.277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Положеннями ч.6 ст.19 Закону України „Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч.3 ст.24, ч.2, ст.25 Закону України „Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.
У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст.25 Закону України „Про теплопостачання").
Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.07р. визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
У відповідності зі ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так судом встановлено, що в порушення умов зазначеного договору, відповідач не виконав свого обв'язку щодо оплати за спожиту теплову енергію, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" щодо стягнення з Дочірнього підприємства "Проектний інститут "Одеський Промбудпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" заборгованості за спожиту теплову енергію підлягають судом задоволенню в сумі 516960,66грн. за період з 01.11.2011р. по 01.06.2012р.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 5852,19грн., за період з 21.12.2011р. по 10.07.12р.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку, на думку суду наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано 3%річних, а тому 3%річних підлягають задоволенню в сумі 5511,55грн.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства "Проектний інститут "Одеський Промбудпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" пені в розмірі 29408,42грн., розрахованої за період з 21.12.2011р. по 10.07.2012р.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню у розмірі 29396,79грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" до Дочірнього підприємства "Проектний інститут "Одеський Промбудпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 516960,66грн., 3%річних у розмірі 5511,55грн. та пені у розмірі 29396,79грн.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 11037,38грн.
Керуючись ст.ст. 32,33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Проектний інститут "Одеський Промбудпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (65012, м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 15, Код ЄДРПОУ 33387120, р/р 26006964867742, Філія ПУМБ, МФО 328191) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, р/р26036300035763 в ПАТ „Державний ощадний банк України", МФО 388078; код ЄДРПОУ 34674102) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 516960(п'ятсот шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят)грн.66коп., 3%річних у розмірі 5511(п'ять тисяч п'ятсот одинадцять)грн.55коп., пеню у розмірі 29396(двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто шість)грн.79коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 11037(одинадцять тисяч тридцять сім)грн.38коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 05.10.2012р.
Суддя Гут С.Ф.