про повернення позовної заяви
08 жовтня 2012 року справа № 5020-1126/2012
Суддя господарського суду міста Севастополя Єфременко О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольський морський учбовий центр»(вул. Героїв Сталінграду, 53, кв. 61, м. Севастополь, 99014) до Комунальної установи «Дитячий санаторно-оздоровчий центр «Ласпі»(п/в Орлине, 21, зона ПБК, Балаклавський район, м. Севастополь, 99805) про стягнення 706 385,60 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Севастопольський морський учбовий центр»звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Комунальної установи «Дитячий санаторно-оздоровчий центр «Ласпі»про відшкодування вартості безпідставно набутого майна у сумі 706 385,60 грн.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 3382-VI від 19.05.2011, який набрав чинності 18.06.2011).
До позовної заяви у якості доказу надіслання копії позовної заяви на адресу відповідача додано опис вкладення, якій свідчить про направлення відповідачу поштового відправлення рекомендованою кореспонденцією на адресу: 99805, м. Севастополь, п. Орлине.
Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
У пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»).
Положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Згідно статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Комунальної установи «Дитячий санаторно-оздоровчий центр «Ласпі» є: 99805, м. Севастополь, Балаклавський район, зона ПБК, 21, п/в Орлине.
За таких обставин, позивачем не надано належних доказів направлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції № 15 від 22.04.1993, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника-останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
При цьому слід зазначити, що у пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 №01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»викладена позиція, відповідно до якої на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 №15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.
Але до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення №385 від 28.09.2012, яке не відповідає встановленої формі.
Згідно із частиною третьою статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись частиною першою статті 56, пунктом 2 частини першої статті 57, пунктами 4, 6 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастопольський морський учбовий центр»до Комунальної установи «Дитячий санаторно-оздоровчий центр «Ласпі»про стягнення 706 385,60 грн, повернути без розгляду.
Суддя О.О.Єфременко