79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.10.12 Справа№ 5015/3373/12
За позовом: Служби автомобільних доріг у Львівській області, м.Львів
до відповідача: Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м.Львів
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція у Львівській області, м. Львів
про стягнення 107 269, 90 грн.
Суддя Н.Мороз
При секретарі Ю. Шиманській
Представники:
Від позивача: Лущак О. Є.
Від відповідача: Гулін Ю. О.
Від третьої особи: Шимушовський Р.М.
Суть спору:
Позов подано службою автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Львів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Державної фінансової інспекції у Львівській області, м. Львів про стягнення 107 269, 90 грн.
Ухвалою суду від 10.08.2012р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 28.08.2012 р.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 28.08.2012р., 13.09.2012р.
25.09.2012р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.10.2012р., про що представники ознайомлені під розписку.
Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позов просить задоволити з підстав викладених у позові, запереченнях на відзив відповідача та доповненнях до заперечнння. Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача посилається на те, що державною фінансовою інспекцією у Львівській області при проведенні ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Львівській області за період з 01.03.05р. по 01.06.12р. було виявлено лише 163 комплекти державних актів на право постійного користування землею на автодорогу Київ-Чоп, які виготовляв відповідач, хоча фактично оплачено 185 державних актів. Відтак, службою автомобільних доріг зайво проведено оплату відповідачу на суму 22691,9 грн. Крім того, ревізією встановлено, що 82 акти складені після 15.07.08р., не зареєстровані та не заповнені ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" і його підрозділами. Такі порушення, як вважає позивач, призвели до нанесення Службі автомобільних доріг у Львівській області шкоди (збитків) на суму 84578,00 грн. З врахуванням наведенного, позивач просить стягнути з відповідача 107269,90 грн.
Представник відповідача в судове засідання з»явився, позовні вимоги заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що відповідачем було передано позивачу повний комплект належної якості науково-технічної продукції, а саме акти на право постійного користування землею на автодороги Київ-Чоп, що вбачається з акту здачі-приймання від 07.11.2006р. №1, який підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками. Крім того, просить суд застосувати позовну давність, оскільки акт №1 прийомки-здачі проектної продукції підписаний сторонами 07.11.2006р., а відповідно до вимог ст.863 ЦК України, до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік.
Представник третьої особи в судове засідання з»явився, подав письмові пояснення по суті позову, в яких зазначив, що за виконані роботи Службою автомобільних доріг у Львівській оплаті протягом 2005-2007 років оплачено відповідачу 1 446,7 тис. гривень. Оплата вищезазначених робіт позивачем проведена за рахунок коштів державного бюджету. Ревізією встановлено, що на момент закінчення терміну дії договору технічні документації були недопрацьовані, не затверджені відповідними рішеннями (розпорядженнями) органів місцевого самоврядування, та не відповідали умовам договорів. За таких обставин, посадові особи САД у Львівській області не повинні були підписувати акти приймання-здачі виконаних робіт та проводити оплату в повному обсязі. Вищезазначене є порушенням п. 1 ст. 9 п.1 ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 №996-ХІУ.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та третьої сооби, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
02.10.2006р. між сторонами укладено договір підряду на виконання проектно-пошукових робіт №1-1/2006.
Відповідно до п.1.1 договору, підрядник бере на себе зобов»язання за рахунок замовника виконати роботи по складанню державних актів на право постійного користування землею на автодорогу Київ-Чоп. Термін здачі робіт по договору -30.11.2006р. (п.1.3 договору).
Згідно п.2.1 договору, вартість робіт згідно з кошторисом становить 190819,83 грн. В силу п.2.2 договору, оплата проводиться згідно актів прийомки-здачі виконаних робіт не пізніше 15-ти днів з моменту підписання акта.
Договір фактично виконувався сторонами. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виготовив державні акти на право постійного користування землею на автодорогу Київ-Чоп, які згідно акту здачі-приймання проектної продукції від 07.11.2006р. №1 передав позивачу. Загальна сума виконаних робіт складає 190819,00 грн. Даний акт підписаний сторонами без застережень та скріплений печатками сторін. Факт оплати сторонами не заперечувався.
В результаті проведеної Державною фінансовою інспекцією у Львівській області ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Львівській області за період з 01.03.05р. по 01.06.12р., встановлено, що позивач отримав від відповідача лише 163 комплекти державних актів на право постійного користування землею, хоча фактично оплачено 185 акти. Ревізією встановлено, що на момент закінчення терміну дії договору технічні документації були недопрацьовані, не затверджені відповідними рішеннями (розпорядженнями) органів місцевого самоврядування, та не відповідали умовам договорів.
В судових засіданнях позивач ствердив, що такі порушення нанесли Службі автомобільних доріг у Львівській області шкоду (збитки) на суму 84578,00 грн. та стверджує, що Службою автомобільних доріг у Львівській області зайво оплачено акти на суму 22691,90 грн.
Однак, такі твердження позивача не заслуговують на увагу суду, а результати проведеної ревізії в 2012р. не можуть вважатись належним доказом того, що 07.11.2006р. відповідач передав позивачу 163 комплекти державних актів а не 185, з огляду на наступне.
Згідно умов договору (зокрема п.2.2), який у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, оплата робіт проводиться на підставі актів приймання-здачі виконаних робіт. На виконання умов договору, відповідач виготовив державні акти на право постійного користування землею на автодорогу Київ-Чоп, які згідно акту приймання передачі від 07.11.2006р. №1 передав позивачу. Загальна сума виконаних робіт згідно акту складає 190819,00 грн. Даний акт підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками. Доказів зворотнього суду не надано.
Відповідно до умов договору, кількість державних актів на право постійного користування землею, які мав виготовити відповідач не передбачена, а встановлена тільки їх загальна вартість.
З акту здачі-приймання від 07.11.2006р. №1 вбачається, що вартість робіт, яка підлягає до оплати становить 190819,00 грн., що відповідає дійсній вартості робіт за умовами договору, а відтак відсутні підстави стверджувати, що по даному акту було передано 163 комплекти державних актів, а не 185.
Посилання позивача про неналежне оформлення 82 актів, не заслуговує на увагу суду, оскільки в акті здачі-приймання від 07.11.2006р. №1 сторони зазначили, що проектна документація задовольняє умови договору. Крім того, пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник мав право здійснювати конроль за ходом та якістю виконання проектних робіт.
Відповідно до вимог ст. 891 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації, підрядник зобов»язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.4.7 договору, у разі виявлення істотних недоліків у результатах виконаних проектних робіт замовник має прав вимагати від підрядника усунення таких недоліків у трьохденний термін і лише після цього у трьохденних термін підписати акт приймання-передачі.
Відповідно до п.5.4 договору, про претензії що виникли у замовника до виконавця стосовно виконання робіт по данному договору, виконавець має бути повідомлений письмово по формі передбаченій п.3 ст. 222 ГК України. Претензія підлягає розляду виконавцем у двадцятиденний термін.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, будь-яких претензій з боку позивача щодо неналежного виконання відповідачем умов договору від 02.10.2006р. чи вимог про усунення недоліків у встановленому законом та договором порядку, не заявлялось.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності та просить суд відмовити в позові з підстав пропущення строку позовної давності звернення з позовом до суду.
Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Львівській області за період з 01.03.2005р. по 01.06.2012р. складений 26.06.2012р., а відтак підстави для застосування позовної давності у суду відсутні.
Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку в позові відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем, згідно ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-
В позові відмовити повністю.
Суддя Мороз Н.В.
Рішення складено 09.10.2012р.