79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.10.12 Справа№ 5015/3487/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод», м. Львів
до відповідача:Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Дрогобич
про: стягнення 2 397,75 грн.,
Суддя О. Долінська При секретарі М. Мариняк
За участю представників:
позивача:Тиравський Я.І. -дов. від 28.11.2011 р.,
відповідача : не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод»до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2 397,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору оренди №347 від 01.01.2010 р. своєчасно та в повному обсязі не сплатив орендну плату, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 2 047,80 грн. Крім того, відповідачу нараховано 200,00 грн. -штраф за порушення строків оплати орендної плати, 122,15 грн. -пені, 26,59 грн. -3% річних.
Ухвалою від 21.08.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.09.2012 р.
В судове засідання 05.09.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 21.08.2012 р. виконав частково, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
В судове засідання 05.09.2012 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали суду від 21.08.2012 р. не виконав. В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 01.10.2012 р., для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду від 21.08.2012 р.
В судове засідання 01.10.2012 р. представник позивача вимоги ухвали суду від 21.08.2012 р. виконав, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
В судове засідання 01.10.2012 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, поштове відправлення ухвал суду надіслане за адресою: АДРЕСА_1, повернулось з відміткою: «За закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
01.01.2010 р. між Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод»(позивач у справі) та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (відповідач у справі) укладено договір оренди №47 (надалі -Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець (позивач у справі) передає орендареві (відповідач у справі) у строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 1 (один) кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення орендарем торгівельної діяльності. Дане приміщення знаходиться в належному технічному стані і придатне до використання за цільовим призначення.
Відповідно до пункту 2.2 Договору оренди Орендар здійснює передоплату у розмірі 100%
місячної орендної плати протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору, шляхом перерахунку коштів на р/рахунок Орендодавця на підставі виставленого рахунку. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Наступні платежі Орендар здійснює не пізніше 5 числа поточною (звітного) місяця за який вноситься орендна плата.
Відповідно до пункту 6.1 Договору оренди Орендар зобов'язується у термін, визначений даним договором, перераховувати у повному обсязі Орендодавцю орендну плату.
Відповідач не виконав умови вищевказаного Договору оренди, а саме не здійснював плату за оренду нежитлового приміщення за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року та допустив заборгованість в загальній сумі 2047,80 грн.
На день розгляду справи заборгованість у сумі 2047,80 грн. відповідачем не погашена, доказів оплати суду не представлено. Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти заявленого позову.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.
Згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до п.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, сплатити гроші та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.
Згідно ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з п.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 163 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно закону, інших правових актів, договору.
Згідно ч.3 ст.285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату .
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами у справі укладено договір оренди №47 від 01.01.2010 р., згідно якого, відповідачу передано у строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 1 (один) кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно п. 2.1. Договору, орендна плата встановлюється в розмірі 400,00 грн. за 1 кв.м., відповідно щомісячна орендна плата становить 400,00 грн. з ПДВ, виключно за користування орендованим приміщенням.
В судове засідання 01.10.2012 р. представник відповідача не з'явився, доказів погашення заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення №47 від 01.01.2010 р. не представив. Відзиву не подав і не заперечив проти пред'явленого позову. Проігнорував направлений йому позивачем для підписання акт звірки. Доказ відправки цього акту звірки 03.09.2012 р міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендної плати в розмірі 2'047,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до пункту 7.1 Договору оренди, Орендар сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день протермінування. Згідно ст. 3 Закону України «Провідповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ що діяла в момент виникнення прострочення. Тому, вимоги позивача простягання з відповідача пені в розмірі 122,15 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Пунктом 7.8. даного Договору, передбачено, що у випадку виявлення орендодавцем, порушення орендарем умов п. 6.1. даного Договору, орендар сплачує штраф у розмірі 50% місячної орендної плати. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 200,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1,21 грн. інфляційних та 26,15 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так як у даній справі судове рішення прийнято на користь позивача, то в силу приписів с. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод»(адреса: вул. Угорська, 22, м. Львів, 79034; ідентифікаційний код 01553681) заборгованості з оплати орендної плати в розмірі
20 547,80 грн., 200,00 грн. - штрафу, 122,15 грн. -пені, 1,21 грн. -інфляційних, 26,15 грн. -3% річних.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Долінська О.З.