79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.10.12 Справа№ 5015/3360/12
За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Яворів Львівської області
до відповідача: Дочірнього підприємства «Транспорт»Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд», м. Трускавець Львівської області
про стягнення заборгованості в сумі 17 777,50 грн.
Суддя Коссак С.М.
при секретарі Кміть М.Б.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 (паспортні дані: НОМЕР_3 виданий Залізничним РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області);
Від відповідача: не з'явився.
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Транспорт»Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКС - Євробуд» про стягнення заборгованості в сумі 17 777,50 грн.
Ухвалою суду від 13.08.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 29.08.2012 р.
В судовому засіданні 29.08.2012р. представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав клопотання.
З підстав зазначених в ухвалі суд від 29.08.2012р. розгляд справи відкладено на 11.09.2012р., а 11.09.2012р. на 02.10.2012р.
В судове засідання 02.10.2012р. позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримує повністю з підстав зазначених у позовній заяві, просить позов задоволити.
В судове засідання 02.10.2012р. відповідач повторно явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду від 13.08.2012р. не виконав, відзив на позов не надав.
Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України -за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 02.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.
Між позивачем (за договором Виконавець) та відповідачем (за договором Замовник) укладено договір №09/09/2011/27 від 09 вересня 2011 року про надання транспортних послуг (надалі -Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору, він регулює взаємовідносини сторін, які виникають в процесі виконання Виконавцем завдань Замовника, які мають за мету надання транспортних послуг наступними транспортними засобами: ТАТРА р.н. НОМЕР_4 і ТАТРА р.н. НОМЕР_1. Далі по тексту -Механізм, разом з екіпажем на об'єкті Замовника, на умовах даного Договору.
Згідно з п.3.1. Договору приймання фактично наданих обсягів послуг здійснюється на підставі первинних документів та оформлюється Актами здачі-приймання наданих послуг. Замовник протягом трьох днів перевіряє акти на предмет відповідності їх фактичним обсягам і витратам, оформляє і передає Виконавцю оформлені акти , або у той же строк доводить до відома Виконавця про відмову у оформлені актів, вказавши обґрунтовану причину відмовлення.
У матеріалах справи є Акт № здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаний сторонами, скріплений печаткою Замовника про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані послуги) по договору №09/09/2011/27 від 09.09.11р. а саме: транспортні послуги ТАТРА НОМЕР_4 за період 11.09.11р. по 20.09.11р. та транспортні послуги ТАТРА НОМЕР_1 за період 11.09.11р. по 30.09.11р. загальною вартістю робіт (послуг) з ПДВ 23 552,00грн. При цьому зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.
Згідно з п.п.3.2. та 3.3. оплата за цим Договором проводиться Замовником в безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 10-ти банківських днів з моменту підписання Акту здачі-приймання наданих послуг та отримання рахунку Виконавця на оплату. Остаточний розрахунок здійснюється Замовником безготівковим платежем на розрахунковий рахунок виконавця в національній валюті України в термін до 10 числа наступного місяця.
Замовник (відповідач у справі) частково здійснив оплату наданих послуг, що стверджується банківськими виписками відповідно за 14.11.11р. на суму 5 000,00грн. та за 27.12.11р. на суму 2 552,00грн. Загальна сума оплати становить 7 552,00грн. Відповідно неоплаченою за Договором залишається вартість наданих послуг на суму 16 000,00грн. (23 552,00грн. -7 552,00=16 000,00грн.).
Позивач надіслав відповідачу лист-претензію на суму 16 000,00грн., яку відповідач отримав 29.05.2012р., що підтверджується поштовою квитанцією та направленою відповіддю на претензію від 15.06.12р. №15/06/12-95. У відповіді наголошується, що заборгованість ДП «Транспорт»ТзОВ «ТКС-Євробуд»перед ФОП ОСОБА_1 виникла у зв'язку з несвоєчасними розрахунками зі сторони інших замовників і погасити існуючий борг на даний час не можуть. Тому пропонують з метою погашення існуючої заборгованості розглянути пропозицію укладення договору поруки, згідно умов якої поручителем за зобов'язаннями ДП «Транспорт»ТзОВ «ТКС-Євробуд»перед ФОП ОСОБА_1 виступить інше товариство.
На момент розгляду справи доказів оплати заборгованості не надано.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору про надання транспортних послуг в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, що зокрема, вбачається з акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаних сторонами та скріпленою печаткою Відповідача, без жодних застережень.
Доказів здійснення відповідачем повної оплати вартості наданих послуг на момент розгляду спору суду не подано, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 16 000,00 грн. основного боргу, оскільки такі обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.5.2. Договору у випадку порушення Замовником термінів здійснення платежів за даним Договором, він сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день прострочення, здійснення таких платежів. Іншого договором не встановлено.
Суд, здійснивши перерахунок пені, дійшов висновку, про стягненню з відповідача пені за період з 17.10.2011р. по 17.04.2012р., яка відповідно становить 1 244,49 грн. (В період з 17.10.2011р. по 22.03.2012р. облікова ставка НБУ, яка діяла на вище вказаний період згідно Постанови НБУ від 09.09.2010р. №377 становила 7,75 % , борг 16 000,00 грн.*15,5% (7,75%*2)*158 днів / 365=1 073,53 грн.; У зв'язку із зміною облікової ставки НБУ згідно Постанови НБУ від 21.03.2012р. №102, яка станом на 23.03.2012р. складає 7,5%, з 23.03.2012р. по 17.04.2012р. борг 16 000,00 грн.*15 %(7,5%*2)*26 днів /365 = 170,96грн.; 1 073,53 грн. + 170,96 грн. = 1 244,49 грн.).
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Матеріалами справи підтверджено факт надання послуг позивачем, що, зокрема, вбачається з акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2011р., підписаних сторонами без жодних застережень, проте матеріалами справи не підтверджено факту проведення відповідачем оплати вартості наданих послуг позивачем у повному обсязі.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 15, 509, 526, 549, 610, 611, 626, 629, 901 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «транспорт»ТзОВ «ТКС-Євробуд»(82000, Львівська область, місто Трускавець, вулиця Суховоля, будинок 54А; ідентифікаційний код 33088244) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2.) 16 000,00 грн. основного боргу, 1 244,49грн. пені та 1 561,24 грн. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити..
4. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 04.10.2012р.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Коссак С.М.