79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.10.12 Справа№ 5015/2345/12
За позовом: Прокурора Львівської області в інтересах держави, яку представляє Міністерство інфраструктури України, Державне територіально-галузеве об'єднання ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу „Будівельно -монтажне експлуатаційне управління №1", м.Львів
до відповідача 1: Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача 2:Відділу приватизації державного житлового фонду Галицької районної адміністрації, м.Львів
до відповідача 3: Виконавчого комітету Львівської міської ради, м.Львів
про: визнання права державної власності на нерухоме майно
Суддя Король М.Р.
За участю представників:
від прокурора: Луцик Г.Д.- прокурор відділу (посвідчення №47)
від позивача: Бондар М.Л.- юрисконсульт (довіреність №НЮ-26 від 01.01.2012р.)
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
від відповідача 3: не з'явився
В судовому засіданні 02.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позов подано прокурором Львівської області в інтересах держави, яку представляє Міністерство інфраструктури України, Державне територіально-галузеве об'єднання ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу „Будівельно -монтажне експлуатаційне управління №1 " (м.Львів) до Львівської міської ради (м.Львів), до Відділу приватизації державного житлового фонду Галицької районної адміністрації (м.Львів) та до Виконавчого комітету Львівської міської ради (м.Львів) про визнання права державної власності на нерухоме майно об'єкт цивільної оборони (сховище) №12 загальною площею 232,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Замкнена, 5-б.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами, в порушення вимог Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом м Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.01.2003 р. за №66/7387, не оформлено права державної власності на об'єкт нерухомості та не надано мотивованої відмови у оформленні такого права, що свідчить про невизнання ними права держави на спірний об'єкт і порушує права і охоронювані законом інтереси Міністерства інфраструктури України, як органу, уповноваженого управляти спірним майном.
Зазначений об'єкт нерухомого майна побудований у 1956 р. Львівською залізницею, відноситься до інфраструктури залізничного транспорту і відображений на балансі ВП „Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних робіт №6" ДТГО „Львівська залізниця", що підтверджується відповідною інвентарною карткою. Балансоутримувач здійснює утримання, ремонт та сплату до бюджету всіх необхідних та обов'язкових платежів щодо згаданої будівлі.
Відповідно до довідок ОКПЛОР БТІ та ЕО право власності на спірну будівлю не зареєстровано і свідоцтво про право власності на неї не видавалося. ВП „Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №6" та ДТГО „Львівська залізниця" неодноразово зверталися до відповідачів з питанням проведення державної реєстрації права власності на зазначену будівлю та надали всі наявні у Залізниці документи на ці будівлі.
Ухвалою суду від 14.06.2012 р. прийнято та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.06.2012 р.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 26.06.2012 р., 17.07.2012 р., 31.07.2012 р. та 25.09.2012 р.
Ухвалою суду від 31.07.2012 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів.
Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задоволити повністю.
В судовому засіданні 26.06.2012р з'ясовано, що Наказом Генерального прокурора України №79ш від 04.05.2012 р. ліквідовано у штатному розписі прокуратури Львівської області Львівську міжрайонну транспортну прокуратуру та утворено у структурі та штатному розписі прокуратури Львівської області управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту. З огляду на викладене, враховуючи те, що прокурор набув статусу позивача, судом проведено у справі заміну Львівського міжрайонного транспортного прокурора на прокурора Львівської області.
Ухвалою суду від 26.06.12 р. суд замінив первісного відповідача 2 - Відділ приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації на належного відповідача - Відділ приватизації державного житлового фонду Галицької районної адміністрації у зв'язку із територіальною приналежністю спірного майна до Галицького району м.Львова.
Представником позивача в судовому засіданні 17.07.2012р надано копії Наказу №388/Н від 18.05.2012 р. „Про реорганізацію відокремлених підрозділів залізниці", Наказу №456/Н від 13.06.2012 р. „Про внесення змін у наказ „Про реорганізацію відокремлених підрозділів залізниці", згідно яких з 01.07.2012 р. реорганізовано відокремлені підрозділи „Будівельне управління №1" ДТГО „Львівська залізниця" та „Управління будівельно -монтажних робіт і цивільних споруд №6" ДТГО „Львівська залізниця" шляхом їх об'єднання та створення на їх базі відокремленого підрозділу "Будівельно - монтажне експлуатаційне управління №1" Державного територіально -галузевого об'єднання "Львівська залізниця". З огляду на викладене, у відповідності до ст. 25 ГПК України, суд замінив позивача - Державне територіально-галузеве об'єднання ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу „Управління будівельно-монтажних робіт і цівільних споруд №6" його правонаступником Державне територіально-галузеве об'єднання ДТГО "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Будівельно - монтажне експлуатаційне управління №1".
Крім того, прокурором подано клопотання (вх.№15622/12 від 17.07.2012 р.) про залучення Виконавчого комітету Львівської міської ради до участі у справі в якості відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Залучення до участі у справі іншого відповідача може мати місце, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18).
Враховуючи те, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.02.2009 р. №114 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна і затвердження вартості цих послуг", право державної власності на нежитлові приміщення оформляється згідно з рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради, суд задоволив клопотання прокурора та залучив Виконавчий комітет Львівської міської ради до участі у справі в якості відповідача.
27.07.2012 р. (вх. № 16494) представником відповідачів 1 та 3 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідачі заперечують проти заявлених позовних вимог з тих мотивів, що відповідачі 1 та 3 не оспорюють права власності позивача та не мають майнових претензій на це майно.
25.09.2012 р. відповідач 2 явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, подав відзив на позовну заяву (вх.№21383/12.) в якому просить провадження у справі припинити, оскільки відповідач 2 не порушив прав позивача.
Представником відповідачів 1 та 3 25.09.2012р. через канцелярію суду подано клопотання про долучення документів, які суд витребовував ухвалою від 31.07.2012р., зокрема, протокол засідання Виконкому Львівської міської ради від 04.11.11р. та рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.02.2009 р. №114 „Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна і затвердження вартості цих послуг" (із змінами та доповненнями). Суд долучив вказані матеріали до справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
На балансі Відокремленого підрозділу „Будівельно -монтажне експлуатаційне управління №1" ДТГО „Львівська залізниця", який є правонаступником „Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних робіт №6" ДТГО „Львівська залізниця" знаходиться об'єкт нерухомого майна, а саме: будівля - об'єкт цивільної оборони № 12, загальною площею 232,5 кв.м.
Об'єкт нерухомого майна - об'єкт цивільної оборони № 12, загальною площею 232,5 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Замкнена, 5-б, побудований у 1956 р. Львівською залізницею, відноситься до інфраструктури залізничного транспорту і відображений на балансі Відокремленого підрозділу „Будівельно -монтажне експлуатаційне управління №1" ДТГО „Львівська залізниця", який є правонаступником „Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних робіт №6" ДТГО „Львівська залізниця", що підтверджується відповідною інвентарною карткою. Балансоутримувач здійснює утримання, ремонт та сплату до бюджету всіх необхідних та обов'язкових платежів щодо згаданої будівлі.
На вказаний об'єкт Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" виготовлено технічний паспорт (копія міститься в матеріалах справи).
25.12.1956 р. об'єкт здано в експлуатацію, підтвердженням чого є копія акту, долучена до матеріалів справи.
Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.05.2011 р., власником (користувачем) земельної ділянки по вул. Замкненій, буд. 5 у м. Львові є ДТГО „Львівська залізниця".
Відповідно до довідок ОКП ЛОР БТІ та ЕО, право власності на спірну будівлю не зареєстровано і свідоцтво про право власності на неї не видавалось. ВП „Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №6" та ДТГО „Львівська залізниця" неодноразово зверталися до відповідачів з питанням проведення державної реєстрації права власності на зазначену будівлю з долученням всіх необхідних документів для офоромлення права власності: статут ДТГО „Львівська залізниця", свідоцтво про включення до ЄДР, довідка з ЄДР, Положення про ВП „Управління будівельно -монтажних робіт цивільних споруд №6", технічний паспорт на будівлю, довідка БТІ про технічний стан будівлі і відсутність реєстрації, інвентарна картка обліку основного засобу, копія акту здачі об'єкта в експлуатацію, висновок Управління архітектури по землекористуванню, довідка з державного архіву Львівської області, фотографії та диск і зображенням.
Проте, відповідач-2 не прийняв рішення про оформлення права державної власності на вказану будівлю, про що ДТГО „Львівська залізниця" та її структурний підрозділ ВП „Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 6" були повідомлені листами № 2302-2151 від 01.08.2011р. та № 2302-3125 від 18.11.2011 року.
У наданій заявнику відповіді (№2302-3125 від 18.11.11 р. на заву від 05.09.2011 р. №2-12015 щодо повторного винесення на засідання виконкому питання оформлення права власності на споруду сховища на вул.. Замкненій, 5-б повідомлено про те, що вказане питання слухалось на засіданні виконкому 04.11.2011 р. і не було прийнято, оскільки при голосуванні не набрало необхідної кількості голосів.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача 3 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про транспорт", державне управління в галузі транспорту здійснюють центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.
Указом Президента України від 12.05.2011р. № 581/2011 затверджене Положення про Міністерство інфраструктури України, відповідно до п. 1 якого міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства (центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури).
Підпунктом 5 пункту 5 зазначеного Положення встановлено, що міністерство здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур.
Відповідно до ст. 10, 11 Конституції Української Радянської соціалістичної республіки від 20.04.1978р. соціалістична власність УРСР мала форму державної або кооперативно-колгоспної власності. Згідно зі ст. 90 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963р.) об'єкти залізничного транспорту відносились до об'єктів права державної власності та правовий статус не змінили, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)»від 05.11.1991р. № 311, згідно з якою майно державних підприємств є загальнодержавною (республіканською) власністю.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Згідно з ч. 2 ст. 73 Господарського кодексу України, орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. (ст. 15 ЦК України).
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України, є визнання права. Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою. Такі позови можуть подаватися щодо визнання права власності чи інших речових прав на певне майно, щодо визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва. Зазначений спосіб захисту за загальним правилом не пов'язаний з безпосереднім порушенням права особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Відповідно до ч.5 ст.22 ГК України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Статтею 170 Цивільного кодексу України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право власності на нерухоме майно розміщене на території України, що належить зокрема державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.4 ст.182 ЦК України).
Згідно п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що відповідач 3 здійснює оформлення та видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно і не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності, однак з матеріалів справи вбачається, що відповідач 3 оспорює та не визнає право державної власності на спірне майно.
З огляду долученого до матеріалів справи протоколу №50 засідання виконавчого комітету Львівської міської ради від 04.11.2011 р. вбачається, що по питанню про оформлення права державної власності на споруду сховища цивільної оборони на вул. Замкненій, 5-б в результаті голосування проект рішення не прийнято.
У наданій заявнику відповіді (№2302-3125 від 18.11.11 р. на заву від 05.09.2011 р. №2-12015 щодо повторного винесення на засідання виконкому питання оформлення права власності на споруду сховища на вул.. Замкненій, 5-б повідомлено про те, що вказане питання слухалось на засіданні виконкому 04.11.2011 р. і не було прийнято, оскільки при голосуванні не набрало необхідної кількості голосів. Причин неприйняття рішення заявнику не повідомлено. За результатом розгляду вказаного питання Виконавчим комітетом Львівської міської ради не прийнято жодного рішення: ні про відмову в оформленні права власності на споруду, ні про оформлення права власності на спірний об'єкт, чим позбавлено права позивача на оскарження такого рішення в суді.
Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом м Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.01.2003 р. за №66/7387, рішенням Львівської міської ради №114 від 27.02.2009 р. затверджено Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна. Згідно п.4 вказаного положення,
оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна комунальної та державної форм власності проводиться районними відділами приватизації державного житлового фонду за місцем знаходження об'єкта нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності на підставі рішення виконавчого комітету, а на об'єкти нерухомого майна приватної форми власності -на підставі наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики. Проекти рішень виконавчого комітету про оформлення права державної і комунальної власності з правом оперативного управління за закладами, установами, організаціями охорони здоров'я, культури, освіти та проекти наказів управління комунальної власності департаменту економічної політики щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з інформаційними довідками готують районні відділи приватизації державного житлового фонду за місцем знаходження об'єкта.
У відповідності до п.6 наведеного положення, для оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна власники нерухомого майна до заяви, яка подається через відділ адміністративних послуг адміністративно-господарського управління на ім'я начальника управління комунальної власності департаменту економічної політики, зокрема, додають:
6.1. На новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти, розташовані на окремих земельних ділянках:
6.1.1. Засвідчену у встановленому законодавством порядку копію рішення виконавчого комітету Львівської міської ради або іншого уповноваженого органу про надання дозволу на будівництво новозбудованого об'єкта та оригінали правовстановлюючих документів на об'єкт до початку будівництва.
6.1.2. Засвідчену у встановленому законодавством порядку копію акта про право власності на земельну ділянку, на якій проводиться будівництво, чи документ, який засвідчує право користування земельною ділянкою (постійне чи тимчасове користування), або рішення про відведення земельної ділянки для будівництва.
6.1.3. Оригінал акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта та засвідчену у встановленому законодавством порядку копію рішення виконавчого комітету Львівської міської ради чи іншого уповноваженого органу про затвердження акта про прийняття в експлуатацію об'єкта або копію свідоцтва інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
6.2. На об'єкти, які є у спільній власності, при оформленні права часткової власності (у тому числі після проведення добудови (прибудови) та зміни часток):
6.2.1. Оригінали правовстановлюючих документів на об'єкт до добудови (прибудови) чи реконструкції.
6.2.2. Оригінал акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта та засвідчену у встановленому законодавством порядку копію рішення виконавчого комітету Львівської міської ради чи іншого уповноваженого органу про затвердження цього акта або копію свідоцтва інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
6.2.3. Висновок Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (надалі -БТІ) про визначення ідеальних часток співвласників та розпорядження голови районної адміністрації про затвердження цього висновку.
Пакет документів з заявою про оформлення права власності, згідно наведеного переліку, надано позивачем відділу приватизації державного житлового фонду Галицької районної адміністрації, яким передано Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради всі необхідні документи з проектом рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради через відділ адміністративних послуг адміністративно-господарського управління Львівської міської ради. Вказаний факт підтвердив в судовому засіданні 25.09.2012 р. представник відділу приватизації державного житлового фонду Галицької районної адміністрації.
При вирішенні спору суд враховує судову практику Верховного Суду України, яка згідно з приписами ч.1 ст. 111-28 ГПК України підлягає обов'язковому застосуванню всіма судами України. У суду відсутні підстави для задоволення позову на підставі ст. 392 ЦК України, якщо встановлено, що відповідач не оспорює право державної власності на об'єкт нерухомості, а відмовляє в його оформленні та видачі свідоцтва з підстав ненадання всіх необхідних документів для оформлення такого права. (Постанови Верховного Суду України від 13.02.2012 р. у справі №13/479, від 06.02.2012 р. у справі №36/339, від 13.02.2012 р. у справі №11/188).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем надано всі необхідні документи для оформлення права державної власності на об'єкт нерухомості, а відповідачем 3 не надано мотивованої відмови у оформленні такого права, рішення з ваказаного питання не прийнято взагалі, в зв'язку з чим суд дійшов до висновку про оспорення та невизнання відповідачем 3 права державної власності на спірний об'єкт нерухомості.
Вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання. (Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 № 02-5/225 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" із змінами, внесеними згідно з роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України від 07.12.95 № 02-5/874, від 18.11.97 № 02-5/445, від 12.03.99 № 02-5/111, від 18.04.2001 № 02-5/467, роз'ясненням Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/609).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться спірне майно - об'єкт цивільної оборони (сховище) №12 загальною площею 232,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Замкнена, 5-б, воно не втрачає статусу державної власності.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспорт", транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, шляхи сполучення, закріплені за установами та організаціями центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.
Статтею 5 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що майно, закріплене за залізницями, є загальнодержавною власністю.
Статутом державного територіально-галузевого обєднання "Львівська залізниця" (далі - Залізниця) визначено, що Залізниця - це створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України (правонаступник Міністерство інфраструктури України) та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.
Майно Залізниці, відповідно до положень її статуту, є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання, здійснюючи право господарського відання, залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд за погодженням з органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству.
Згідно з п. 4.1 статуту Залізниці, майно останньої складається з необоротних та оборотних активів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі залізниці.
Відповідно до статуту Залізниці, до її складу входять структурні та відокремлені підрозділи.
Судом враховано, що жодна фізична чи юридична особа не заявила про порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів до відокремленого підрозділу „Будівельно -монтажне експлуатаційне управління №1" Державного територіально - галузевого обєднання „Львівська залізниця" щодо здійснення нею права володіння чи користування спірним об'єктом нерухомого майна.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав відповідачем 3.
Відповідач 3 не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, а також беручи до уваги те, що визнання права власності у судовому порядку не суперечить засадам цивільного законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо визнання права власності на нерухоме майно є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позовні вимоги, заявлені до відповідачів 1 та 2, суд вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено та не обґрунтовано належними доказами невизнання чи оспорення Львівською міською радою та відділом приватизації державного житлового фонду Галицької районної адміністрації права державної власності на об'єкт нерухомості загальною площею 232,5 м2, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.. Замкнена, 5-б.
Судові витрати позивача в сумі 25736,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача 3. При розрахунку судового збоору суд виходив з балансової (залишкової) вартості об'єкту нерухомості.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги до відповідача 3 (Виконавчого комітету Львівської міської ради) задоволити.
2. Визнати право власності держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України (ідентифікаційний код 37472062, адреса: 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 14) на об'єкт нерухомого майна, закріплений за Державним територіально -галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" на праві повного господарського відання і облікований на балансі Відокремленого підрозділу „Будівельно -монтажне експлуатаційне управління №1" -об'єкт цивільної оборони (сховище) №12 загальною площею 232,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Замкнена, 5-б.
3. У задоволенні позовних вимог до відповідача 1 (Львівської міської ради) та відповідача 2 (Відділу приватизації державного житлового фонду Галицької районної адміністрації) відмовити.
4. Стягнути з Виконавчого комітету Львівської міської ради (м. Львів, пл.. Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896) в дохід державного бюджету 1609,5 грн. судового збору.
5. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 08.10.2012 р.
Суддя Король М.Р.