79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.10.12 Справа№ 5015/3981/12
За позовом: Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві», м. Київ,
до відповідача:Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Львів,
про: Стягнення 12'197,09 грн.
Суддя М. М. Синчук При секретарі Григорчук Н.В.
За участю представників:
позивача:Філіпович Д.П. -довіреність №15.01-12 від 19.01.2012 р.,
відповідача:не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві»до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»про стягнення 12'197,09 грн. Ухвалою від 26.09.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 05.10.2012 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №01-ГІС на створення та передачу науково-технічної продукції від 01.02.2012 р. не здійснив оплати у повному обсязі за виконанні роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 11'242,00 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання. Крім того, відповідачу нараховано 793,00 грн. пені, 162,09 грн. 3% - річних.
В судове засідання 05.10.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 26.09.2012 р. виконав. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання 05.10.2012 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №07541742 від 28.09.2012 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 26.09.2012 р. не виконав.
Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі укладено договір №01-ГІС на створення та передачу науково-технічної продукції від 01.02.2012 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору, виконавець (позивач у справі) зобов'язується виконати роботи зазначені в п. 1.2. цього Договору та передати їх результати замовнику, а замовник (відповідач у справі) зобов'язується прийняти виконанні науково-технічні роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.2. Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе відповідальність виконати науково-технічні роботи за темою: "Створення без геопросторових даних, програмного забезпечення щодо актуалізованих ділянок міста Моршина Львівської області".
Пунктом 4.2. Договору встановлено, що загальна вартість робіт за Договором складає 25'200,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 4'200,00 грн., та погоджена сторонами Договору в протоколі погодження договірної ціни на створення та передачу науково-технічної продукції (Додаток 1 до Договору).
В п. 1.4. Договору передбачено, що назва етапів робіт, періоди їх виконання та завдання, а також їх вартість визначається календарним планом робіт (Додаток 2 до цього Договору), в якому зазначено, що період здавання робіт:
Етап 1 -до 01 березня 2012 р.,
Етап 2 -до 31 березня 2012 р.
Відповідно до п. 3.1., п. 3.2. Договору по завершенню виконання кожного етапу робіт виконавець готує та надає замовнику відповідний акт приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно п. 4.4. Договору оплата робіт здійснюється поетапно протягом 15 календарних днів після підписання та скріплення печатками сторін відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт.
На виконання умов Договору виконавець передав замовнику результати робіт, а замовник прийняв роботи, що підтверджується Актами наданих послуг.
29.02.2012 р. між сторонами підписано та скріплено печатками підприємств Акт надання послуг №224 на суму 14'000,00 грн.
16.03.2012 р. між сторонами підписано та скріплено печатками підприємств Акт надання послуг №370 на суму 11'200,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання щодо належної оплати робіт виконав частково та сплатив лише 14'000,00 грн.
30.07.2012 р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №178.07-12 про стягнення заборгованості за виконанні роботи за Договором.
Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість в розмірі 11'200,00 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представив.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
теріалах справи) слуги обіт за вказаний періодами і діє до 31.03.2011 р. цесу технічними засобами. ється від своїх позУ відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).
Статтею 193 ГК України та ст. 526 ЦК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторонни та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Згідно п. 4.4. Договору оплата робіт здійснюється поетапно протягом 15 календарних днів після підписання та скріплення печатками сторін відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено в судовому засіданні, на виконання умов Договору виконавець передав замовнику результати робіт, а замовник прийняв роботи, що підтверджується Актами наданих послуг на суму 25'200,00 грн., проте відповідач не здійснив оплату за надані послуги в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, доказів здійснення оплати заборгованості в сумі 11'200,00 грн. суду не надав.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11'242,00 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. ч. 2 ст. 343 ГК України, ч. 2 ст. 551 ЦК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу, пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте, розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 ЦК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 793,00 грн. -пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК україни, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 162,09 грн. -3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»(адреса: проспект В.Чорновола, 4, м. Львів, 79058; ідентифікаційний код 00702009) на користь Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві»(адреса: вул. Максима Кривоноса, 2А, м. Київ, 03037; ідентифікаційний код 02498180) 11'242,00 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання, 793,00 грн. -пені, 162,09 грн. -3% річних, 1'609,50 грн. судового збору.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Синчук М.М.