ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-13/11833-2012 03.10.12
За позовом Заступника Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в
інтересах держави в особі:
1. Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області;
2. Державної екологічної інспекції у Київськії області
До Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ
Про стягнення збитків, заподіяних державі
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
Від прокуратури Галась О.М. посвідчення № 58 від 04.06.2009р.
Від позивача 1. не з'явилися
Від позивача 2. Гордієнко В.М. -пред. по довір.
Від відповідача Кеда А.В. -пред. по довір.
Заступник прокурора звернувся з позовом про стягнення 4 501,47 грн. збитків, заподіяних відповідачем навколишньому природному середовищу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2012р. порушено провадження у справі № 5011-13/11833-2012 та розгляд справи призначено на 25.09.2012р.
24.09.2012р. від позивача 1. надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку. Також, позивач 1. повідомив суд, що не заперечує проти позову заступника Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області до ПАТ «Укрнафта»про стягнення збитків, заподіяних державі.
24.09.2012р. від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суду у задоволенні позову відмовити повністю.
25.09.2012р. від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Представники прокуратури та позивача 2. в судовому засіданні 25.09.2012р. заперечували проти залишення позову без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2012р. розгляд справи відкладено на 03.10.2012р.
Представник прокуратури в судовому засіданні 03.10.2012р. надав письмові пояснення, в яких повідомив, що перевірка прокуратури здійснювалася на підставі копій документів, а тому, оригінали документів, перелік яких зазначено у п. 3 ухвали суду від 31.08.2012р., прокуратура надати не може.
Представник позивача 2. надав суду письмові пояснення щодо невиконання вимог ухвали суду, в яких повідомив, що була проведена виїмка, в результаті якої всі оригінали були вилучені. Також, представник позивача 2. повідомив суд, що дозвіл та висновок державної екологічної експертизи були видані відповідачу, тому оригінали вказаних документів знаходяться у останнього.
Представник відповідача надав суду копії дозволу на спеціальне водокористування, паспорту та висновку.
Позивач 1., який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив.
Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
До матеріалів справи долучені повідомлення про вручення, які підтверджують факт отримання учасниками процесу ухвал суду.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Представники прокуратури та позивача 2. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Суд визнав клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 03.10.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача 2. та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
Відповідач володіє АЗС №09/030 на 11 км автомобільної дороги Київ-Дніпропетровськ. Вказана АЗС здійснювала в 2010 році господарську діяльність із роздрібної торгівлі пальним.
Протягом 29 та 30 червня 2010 року позивач 2. проводив планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на АЗС № 09/030, якою встановлено відсутність водолічильного обладнання на артсвердловині, передбаченого дозволом № 360/1322а від 22.01.2010р., виданого Державним управлінням з охорони навколишнього природного середовища в Київській області.
В результаті перевірки, державними інспекторами було складено Акт № 461 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29-30.06.2010 року, в якому зафіксовано факт відсутності обліку забраної води, що є порушенням ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України.
Також, було складено Протокол № 000830 про адміністративне правопорушення від 30.06.2010р., в якому вказано, що оператора 4-го розряду АЗС №09/030 Підпомога В.Ф. згодна з виявленими порушеннями.
Вказаною постановою № 000835 від 30.06.2010р. Підпомогу В.Ф. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності порушником не оскаржувалася.
13.12.2010р. позивач 2. направив відповідачу претензію про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення умов водокористування, на суму 4 501,47 грн. та запропонував на добровільних засадах відшкодувати завдану шкоду.
Як встановлено судом, розрахунок розміру шкоди здійснено позивачем 2. відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка набрала чинності з 25.08.2009 року № 389, та складає 4 501,47 грн.
Відповідач проти доводів позивача 2. заперечив та повідомив, що протягом періоду з 01.01.2010 року по 21.06.2010 року, АЗС № 09/030 здійснювало облік видобутої води за допомогою одноструменевого, крильчастого лічильника холодної та гарячої води.
Як стверджує позивач, на момент проведення перевірки дотримання АЗС 09/030 ПАТ «Укрнафта»природоохоронного законодавства, лічильник було демонтовано, у зв'язку з виходом його з ладу. Демонтаж проведено 21.06.2010 року, що підтверджується Дорученням начальника відділення реалізації нафтопродуктів в Київській області ПАТ «Укрнафта»Скрипника В.М. і саме з цієї дати водозабір АЗС 09/030 ВАТ «Укрнафта»не здійснювався.
Нове водолічильне обладнання було встановлено 05 липня 2010 року, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт від 05 липня 2010 року.
Листом № 07/187 від 05.07.2010р., начальник відділення реалізації нафтопродуктів в Київській області ВАТ «Укрнафта»Скрипник В.М. повідомив ДЕІ в Київській області про факт монтажу відповідного обладнання.
Також, позивач зазначав, що за період відсутності водолічильного обладнання, а саме, з 21.06.2010р. по 05.07.2010р. АЗС 09/030 ПАТ «Укрнафта»не здійснювало забору підземних вод з артезіанської свердловини № 30, відповідно облік води за вказаний період не проводився.
Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.
Втім, ці обставини не перевірялись судом за відсутності необхідності у їх достовірності.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Водного кодексу України водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.
Положеннями ст.ст. 18, 19 Водного кодексу України передбачено, що контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства.
Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, державними органами охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими державними органами відповідно до законодавства України.
Як встановлено в ході розгляду справи, в ході перевірки Державної екологічної інспекції в Київській області щодо дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства відповідачем було встановлено, що у 2010 році відповідач здійснював самовільне водокористування із свердловини водозабору підземних вод на території АЗС, яка розташована на 11 км. Автомобільної дороги Київ-Дніпропетровськ без дозволу на спецводокористування.
Пунктом 9 ст. 44 Водного кодексу України передбачено обов'язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Згідно визначення ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Пунктом 1.2. Методики № 389 (в редакції Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року N 389, який був чинний станом на дату складення Розрахунку) передбачено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у т. ч. пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними відходами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
Таким чином, кваліфікуючої ознакою є водокористування без водолічильного обладнання і таке використання призвело до забруднення.
Як встановлено судом, проведеною позивачем перевіркою встановлено лише факт використання відповідачем водних ресурсів без водолічильного обладнання. Жодних відміток про те, що дії відповідача призвели до забруднення водних об'єктів, поверхневих та підземних вод в Акті перевірки немає.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11894,69 грн. збитків за період з 08.2008 року по 08.2009 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, суд вважає безпідставним застосування позивачем 2. при розрахунку збитків за 2010 рік Методики № 389.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачі та прокурор не надали суду належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини та підстави для стягнення з відповідача збитків в розмірі 4 501,47 грн. не підтвердили.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водним кодексом України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено 09 жовтня 2012 року.
Суддя І.Д. Курдельчук