ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-45/8481-2012 24.09.12
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд"
про: стягнення 195 698 грн. 55 коп.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Драчук І.В.
відповідача: не з'явилися.
Суть спору: стягнення суми заборгованості у розмірі 195 698 грн. 55 коп., з яких 186 557 грн. 24 коп. -основного боргу; 5 596 грн. 72 коп. -пеня; 1 305 грн. 90 коп. -збитків від інфляції; 2 238 грн. 69 коп. -3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором № М3 -12/175 від 14.06.2011 року позивач поставив відповідачеві товар та виконав роботи, проте останній, в свою чергу, прийняв, але не розрахувався за отриманий товар та послуги. Тому позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2012 порушено провадження та присвоєно справі № 5011-45/8481-2012.
Відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення кореспонденції, однак представника в судові засідання відповідач не направив, письмового відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав.
Отже, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 24.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд,
Між Публічним акціонерним товариством «Мостобуд»(далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікобуд" (далі -відповідач) укладений договір поставки від 14.06.2011 № М3 - 12/175 (далі -Договір).
Виходячи з предмету Договору позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити на умовах Договору, бетон (далі -товар), асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані у Специфікації, яка оформлюється у вигляді додатку до Договору, підписаний сторонами та є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 6.3 Договору, оплата за кожну партію Продукції, здійснюється відповідачем на умовах 100% передоплати. Позивач має право на поставку товару баз оплати, при цьому відповідач має оплатити товар терміном не пізніше 5 днів з моменту фактичного отримання товару.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.
Як передбачено ст. 265 Господарського кодексу України та ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач, виконуючи умови Договору, поставив товар на загальну суму 353 573,39 грн., а відповідач, у свою чергу, отримав його, що підтверджується наступними видатковими накладними та актами здачі-прийняття робіт (належним чином засвідчені копії містяться у матеріалах справи), які підписані уповноваженими відповідачем особами на отримання товарно-матеріальних цінностей: від 30.06.2011 № РН-0000012, від 29.07.2011 № РН-0000017, від 17.08.2011 № РН-0000020, від 30.09.2011 № РН-0000028, від 30.09.2011 № РН-00029, від 31.10.2011 № РН-0000036, від 31.10.2011 № РН-0000037, від 30.11.2011 № РН-0000041, від 29.12.2011 № РН-0000049, акт від 30.06.2011 № ОУ-0000060, акт від 09.07.2011 № ОУ-0000073, акт від 30.09.2011 № ОУ-0000104, акт від 19.12.2011 № ОУ-0000148.
Між сторонами 01.10.2011 укладено угода про проведення зарахування зустрічних грошових вимог на суму 167 016,15 грн. у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 186 557,24 грн.
Позивачем 21.02.2012 та 20.04.2012 були надіслані відповідачеві претензії № 214 та 358 із вимогою про сплату заборгованості. Проте, зазначені вимоги залишені відповідачем буз відповіді та задоволення.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Таким чином, станом на момент вирішення судом справи, відповідач має заборгованість перед позивачем за отриманий товар та виконані роботи у розмірі 186 557,24 грн.
Доказів сплати заборгованості відповідачем на користь позивача суду не подано.
Отже, виходячи з наведеного вище, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
А оскільки Відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.
Відповідно до п. 8.1. Договору у випадку порушення строків оплати за наявності умови фактичного отримання відповідачем продукції, відповідач виплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За розрахунками суду пеня становить більше ніж заявлена позивачем у позовних вимогах, а оскільки заяв про вихід суду за межі позовних вимог від сторін не надходило, тому суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.01.2012 по 25.05.2012 у сумі 5 596,72 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків від індексу інфляції за період з січня 2012 по травень 2012 у сумі 1 305,90 грн. підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені судом.
Отже, вимоги позивача про стягнення 3 % річних за період з 01.01.2012 по 25.05.2012 у сумі 2 238,69 грн., за розрахунками останнього, які перевірені судом, підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»(01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 3-«Б», офіс 197; ідентифікаційний код 34575984, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»(01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 186 557 (сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 24 коп. -основного боргу, 5 596 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 72 коп. -пені, 1 305 (одна тисяча триста п'ять) грн. 90 коп. -збитків від інфляції, 2 238 (дві тисячі двісті тридцять вісім) грн. 69 коп. -3 % річних, 3 913 (три тисячі дев'ятсот тринадцять) 98 коп. -витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Балац
Дата підписання повного тексту рішення: 03.10.2012 року.