ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-5/1378-2012 18.09.12
За позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТМХ"
про стягнення 3 204 471,21 грн.
Головуючий суддя Ломака В.С.
Судді Васильченко Т.В.
Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: Лішунова Н.В. за довіреністю № УХЛ-18/36 від 11.01.2012 р.;
від відповідача: Балицька О.М. за довіреністю № 98 від 27.03.2012 р.
Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТМХ" (далі - відповідач) про стягнення 3 204 471,21 грн. штрафу за порушення термінів постачання продукції за Договором поставки № ЦХП-01-03011-11 від 04.05.2011 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що 04.05.2011 р. між сторонами було укладено Договір поставки № ЦХП-01-03011-11, за умовами якого відповідач мав протягом 30 днів з моменту отримання від позивача рознарядки на поставку обумовленого Договором товару здійснити відповідну поставку. Оскільки товар був поставлений відповідачем не у повному обсязі, позивач вирішив звернутись з позовом до суду про стягнення з відповідача передбаченого п. 10.1. Договору штрафу за порушення строків поставки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/1378-2012 та призначено розгляд справи на 14.03.2012 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 28.03.2012 р.
15.03.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2012 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 18.04.2012 р.
04.04.2012 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення у справі та додаткові документи у справі.
18.04.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що між сторонами планується укладення мирової угоди.
У судовому засіданні 18.04.2012 р. судом задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, підтримане позивачем, та оголошено перерву до 23.04.2012 р.
20.04.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові документи у справі.
23.04.2012 р. від сторін надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою вирішення питання між сторонами питання про укладення мирової угоди, оскільки наданого попередньо часу для мирного врегулювання спору не вистачило для погодження всі умов мирової угоди.
У судовому засіданні 23.04.2012 р., у зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення її колегіального розгляду.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-5/1378-2012 у наступному складі суду: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Блажівська О.Є., Літвінова М.Є.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2012 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-5/1378-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 24.05.2012 р.
23.05.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що сторонами розроблено проект мирової угоди, за умовами якої планується укладення нового договору поставки товару, що не був поставлений у 2011 році й наразі відбувається підписання цього договору, що потребує додаткового часу. Крім того, зазначається про неможливість направити свого повноваженого представника у судове засідання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2012 р. судом задоволено зазначене клопотання, яке також підтримане представником позивача, та вирішено відкласти розгляд справи на 20.06.2012 р.
20.06.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та зазначає, що листи, на які позивач посилається як на рознарядки, не відповідають вимогам, встановленим Договором, у зв'язку з чим, на думку відповідача, прострочення поставки товару з його боку не відбулось. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що між сторонами було укладено Договір про неустойку № ЦХП-01-03011-НУ з метою забезпечення зобов'язань постачальника щодо виконання умов Договору, абз. 2 п. 1 якого передбачено, що постачальник зобов'язаний сплатити протягом 3-х банківських днів з дня вимоги замовнику штраф у загальному розмірі 5 %; від суми договору у разі невиконання поставки продукції постачальником в обсязі та в терміни визначені згідно з Договором.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Блажівської О.Є. справу № 5011-5/1378-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Літвінова М.Є., Пригунова А.Б.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-5/1378-2012 до свого провадження.
У судовому засіданні 20.06.2012 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 16.07.2012 р.
09.07.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові заперечення на відзив відповідача, в якому він зазначає, зокрема, про те, що договір поставки укладений між сторонами не містить ні визначення поняття "рознарядка", ні особливих вимог до її змісту та форми. Також, стверджує, що з укладенням Договору про неустойку чинність положень Договору поставки щодо визначення відповідальності постачальника не припинилась.
У судовому засіданні 16.07.2012 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 15.08.2012 р.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.08.2012 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ломака В.С. справу № 5011-5/1378-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя Мельник С.М., судді Літвінова М.Є., Пригунова А.Б.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2012 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-5/1378-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 18.09.2012 р.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 06.09.2012 р. у зв'язку з виходом з відпустки судді Ломака В.С. справу № 5011-5/1378-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Літвінова М.Є., Пригунова А.Б.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2012 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-5/1378-2012 до свого провадження.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.09.2012 р. у зв'язку з відрядженням судді Пригунової А.Б. справу № 5011-5/1378-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Васильченко Т.В., Літвінова М.Є.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2012 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-5/1378-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 18.09.2012 р.
У судовому засіданні 18.09.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
04.05.2011 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (постачальник) було укладено Договір поставки № ЦХП-01-03011-11, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації яка є невід'ємною частиною договору, на умовах викладених у цьому договорі.
Найменування продукції: запасні частини до тепловозів серії 2ТЕ116, 2М62, 2ТЕ10 (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору ціна визначається даним Договором і приймається сторонами в національній валюті України -гривні, на умовах СРТ (Перевезення сплачено до …), пункт призначення -матеріальний склад ДП "Укрзалізничпостач", м. Фастів, вул. Шевченка, 48. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації до цього договору.
Загальна сума даного Договору на момент його підписання складає - 19 602 478, 20 грн., крім того 3 920 495, 64 грн. ПДВ, що разом становить 23 522 973, 84 грн. (п. 4.3. Договору).
Пунктом 5.1. Договору сторони передбачили, що постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до…), пункт призначення -матеріальний склад ДП "Укрзалізничпостач", м. Фастів, вул.. Шевченка, 48 (відповідно до вимог "ІНКОТЕРМС " ред.. 2000 р.). Вантажовідправником продукції може бути третя особа, зазначена постачальником.
Поставка продукції проводиться партіями протягом 2011 року, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання. Кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці. (п. 5.2. Договору).
Датою поставки продукції вважається дата приймання продукції замовником на матеріальному складі ДП "Укрзалізничпостач" у м. Фастові, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною і довіреністю або актом прийому-передачі (п. 5.3.Договору).
Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за кожну партію поставленої продукції по даному Договору проводиться замовником на протязі 75 банківських днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 5.2.
Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що приймання продукції по кількості і якості проводиться замовником відповідно до Інструкцій № П 6 від 15.06.1965 р. "О порядке приемки продукции проиводственно-технического назначения и товаром народного потребления по количеству" та № П 7 від 25.04.1966 р. "О порядке приемки продукции проиводственно-технического назначения и товаром народного потребления по качеству", затверджених Держарбітражем з наступними змінами та доповненнями.
Згідно з п. 7.3. Договору у разі виявлення невідповідності асортименту, та/або кількості, та/або якості продукції при прийманні, постачальник в погоджений термін, але не пізніше 20 днів, робить за рахунок постачання недопоставленої або заміну невідповідної асортименту, неякісної продукції або усуває виявлені дефекти.
Відповідно до п. 13.7. Договору термін його дії встановлюється з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2011 р., а в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою направленими на адресу постачальника -до повного виконання.
З матеріалів справи вбачається, що сторони підписали Специфікацію № 1 до Договору, якою визначили асортимент та кількість продукції, що є предметом поставки за Договором, на загальну суму 23 522 973, 84 грн.
При цьому, 23.05.2011 р. між сторонами була підписана Додаткова угода № 1 до Договору, відповідно до якої вони вирішили анулювати Специфікацію № 1 та включити до договору поставки Специфікацію № 2 на суму 21 775 799, 78 грн., у зв'язку з чим внесено відповідні зміни до п. 4.3. Договору.
Листом № ЦХП-19/715 від 08.06.2011 р., який був отриманий відповідачем 14.06.2011 р. за вх. № 11-294), позивач повідомив відповідача про надання дозволу на відвантаження у червні -липні 2011 року відповідно до умов договору поставки від 04.05.2011 р. запасних частин до тепловозів серії 2ТЕ116, 2М62, 2ТЕ10 на загальну суму 5 083 988, 88 грн. з ПДВ.
У відповідь відповідач здійснив поставку 23.06.2011 р. на підставі видаткової накладної № 0-00000021 на суму 217 722, 24 грн. та 30.07.2011 р. на підставі видаткової накладної № 0-00000027 на суму 3 492 386, 86 грн., про що сторонами також підписані акти приймання-передачі продукції.
Листом № ЦХП-19/1417 від 05.09.2011 р. позивач повідомив відповідача про надання дозволу на відвантаження у вересні 2011 року згідно умов договору поставки від 04.05.2011 р. запасних частин до тепловозів серії 2ТЕ116, 2М62, 2ТЕ10 на загальну суму 658 275, 58 грн. з ПДВ.
У відповідь відповідач здійснив поставку 05.09.2011 р. на підставі видаткової накладної № 0-00000035 на суму 658 275, 58 грн., про що сторонами також підписаний акт приймання-передачі продукції.
Листом № ЦХП-18/1747 від 10.10.2011 р. позивач повідомив відповідача про надання дозволу на відвантаження у жовтні 2011 року відповідно до умов договору поставки від 04.05.2011 р. запасних частин до тепловозів серії 2ТЕ116, 2М62, 2ТЕ10 на загальну суму 1 790 663, 70 грн. з ПДВ.
У відповідь відповідач здійснив поставку 11.10.2011 р. на підставі видаткової накладної № 0-00000044 на суму 1 790 663, 70 грн., про що сторонами також підписаний акт приймання-передачі продукції.
Оскільки за листом від 08.06.2011 р. № ЦХП-19/715 на загальну суму 5 083 988, 88 грн. відповідач в порушення умов Договору здійснив поставку не у повному обсязі на суму 3 710 109, 10 грн., позивач претензією № ЦХП-18/1791 від 12.10.2011 р. звернувся до відповідача з вимогою сплатити передбачений п. 10.1. Договору штраф за порушення строків поставки товару у розмірі 274 775, 95 грн. нарахований як 20 % від вартості непоставленого в строк товару -1 373 879, 78 грн.
У відповідь відповідач листом № 11-469 від 18.11.2011 р. запропонував призначити переговори уповноважених осіб для вирішення спірних питань.
24.10.2011 р. позивач надіслав відповідачу лист № ЦХП-19/1741 від 21.10.2011 р., в якому зазначається, що цим листом направляється рознарядка на відвантаження на Фастівський склад позивача продукції на загальну суму 15 319 316, 60 грн. в порядку п. 5.2. Договору.
Додатком до вказаного листа значиться перелік запасних частин для відвантаження згідно умов договору поставки № ЦХП-01-03011-01 від 04.05.2011 р. на 2 арк., однак в наданих в якості доказів його направлення Реєстрах на відправлення рекомендованих листів по Києву через: Київ-49 від 24.10.2011 р. -не має запису про направлення такого додатку.
Як зазначає позивач, відповідач здійснив поставку за вказаним листом (рознарядкою) не у повному обсязі 04.11.2011 р. на суму 670 840, 32 грн. згідно видаткової накладної № 0-00000052.
Претензією № ЦХП-18/2158 від 25.11.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити передбачений п. 10.1. Договору штраф за порушення строків поставки товару у розмірі 2 929 695, 26 грн., нарахований як 20 % від вартості непоставленого в строк товару -14 648 476, 28 грн.
В подальшому, 29.11.2011 р. відповідач додатково поставив позивачу товар на суму 2 323 757, 86 грн. згідно з видатковою накладною № 0-00000058, 27.12.2011 р. на суму 2 770 639, 37 грн. згідно з видатковою накладною № 0-00000066.
Оскільки відповідач не сплатив позивачу вказаних штрафів за порушення строків поставки, він вирішив звернутись за захистом своїх прав до суду.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.
Також, за змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
При цьому, як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалось вище, п. 5.2. Договору сторони визначили, що кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.
В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються, зокрема, такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції; адміністративно-господарські санкції.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язань або у повній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 10.1. Договору сторони передбачили, що за порушення термінів постачання згідно п. 5.2. дійсного Договору постачальник оплачує замовнику штраф у розмірі 20 % від суми непоставленої в строк продукції.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача передбачених укладеним між сторонами Договором штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
З урахуванням зазначеного, слід дійти висновку, що до предмету доказування у даному випадку входять обставини того, чи було надіслано позивачем відповідачу рознарядки на поставку товару; чи отримав їх відповідач, а якщо ні, то з яких причин; з якого моменту щодо кожної замовленої партії товару почав свій перебіг строк виконання зобов'язання з поставки товару; чи було таке зобов'язання прострочено відповідачем та коли такий факт мав місце.
Так, стягненню штрафу має передувати належне доведення позивачем порушення відповідачем п. 5.2. Договору поставки, оскільки дата одержання відповідачем конкретно визначеної рознарядки із зазначенням в ній кількості товару та його вартості, що підлягає поставці, може свідчити про порушення відповідачем строку поставки товару та порушення відповідачем умов про кількість поставки товару, та надає можливість визначення суми штрафу, яка становить 20% від вартості товару, зазначеної в рознарядці.
При перевірці доводів відповідача щодо невідповідності надісланих йому рознарядок вимогам, встановленим Договором, судом встановлено наступне.
Позивач нарахував відповідачу до стягнення штраф за несвоєчасну поставку товару, який було замовлено згідно з листами, іменованими позивачем як рознарядки, за № ЦХП-19/715 від 08.06.2011 р. та № ЦХП-19/1741 від 21.10.2011 р.
Суд погоджується з висновками відповідача про те, що необхідність чіткого визначення в рознарядках на відвантаження кількості продукції по її видам є необхідною умовою в силу, зокрема, положень п. 5.2., п. 7.3. Договору, які обумовлюють для відповідача негативні наслідки у разі поставки продукції, яка не була заявлена, у вигляді матеріальних витрат відповідача, що виникли б при поверненні продукції, а у разі виявлення невідповідності асортименту та/або кількості продукції при прийманні, у вигляді постачання відповідачем за свій рахунок недопоставленої або заміну невідповідної асортименту продукції.
Слід зазначити, що Лист позивача № ЦХП-19/715 від 08.06.2011 р. не містить переліку запасних частин до тепловозів серії 2ТЕ116, 2М62, 2ТЕ10 на загальну суму 5 083 988, 88 грн. з ПДВ, а наданий суду позивачем примірник такого переліку як додатку до листа судом не може бути прийнятий до уваги, оскільки ні в листі № ЦХП-19/715 від 08.06.2011 р., ні в Реєстрі простої пошти ДП "Укрзалізничпостач" від 15.06.2012 р., що наданий в якості доказів направлення вказаного листа відповідачу, не міститься відомостей про направлення в тому числі такого переліку, проте як відповідач проти цього заперечує і позивачем не доведено протилежного.
Також, як зазначалось вище, лист № ЦХП-19/1741 від 21.10.2011 р., хоча і містить посилання як на додаток до нього - перелік запасних частин для відвантаження згідно умов договору поставки № ЦХП-01-03011-01 від 04.05.2011 р. на 2 арк., проте в наданих в якості доказів його направлення Реєстрах на відправлення рекомендованих листів по Києву через: Київ-49 від 24.10.2011 р. -не має запису про направлення такого додатку. При цьому, суд відмічає, що з невідомих причин в одному з примірників такого реєстру навпроти відправлення № 0304904404275 на адресу відповідача наявний запис номеру та дати листа -"ЦХП-19/1741 від 21.10.2011 р.", проте як в іншому такий запис відсутній.
Доказів отримання відповідачем факсової копії відповідних переліків, як це передбачено п. 5.2 Договору, також не надано.
У долучених до матеріалів справи видаткових накладних, рахунках-фактурах, актах приймання-передачі також відсутні посилання на рознарядки, та вони містять лише посилання на укладений між сторонами Договір.
Стаття 6 ЦК України надає сторонам господарського договору право врегулювати правовідносини на власний розсуд. Позивач та відповідач у справі врегулювали власні правовідносини у сфері застосування штрафних санкцій, закріпивши такий порядок в договорі поставки - п.10.1., п.5.2.
З огляду на наведене, застосування штрафу згідно з п. 10.1 Договору поставки є можливим, виключно у разі порушення умов щодо термінів та обсягу поставки продукції та за умови одночасного дотримання вимог пункту 5.2. договору поставки, а саме, надання позивачем відповідачу оригіналу рознарядки на поставку продукції та копії рознарядки із застосуванням факсимільного зв'язку, відправлення відповідачем позивачу копії отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, при цьому, у позивача в наявності повинна знаходитися рознарядка з відміткою відповідача про її одержання та не здійснення відповідачем поставки продукції протягом 30 календарних днів з дня одержання рознарядки.
Відповідно до ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (ч. 2 ст. 538 ЦК України).
У спірних правовідносинах виконання відповідачем передбаченого Договором зобов'язання по поставці продукції є зустрічним виконанням, яке обумовлене виконанням позивачем свого обов'язку надати відповідачу письмову рознарядку на відвантаження продукції, який за умовами Договору може вважатися виконаним позивачем лише за умови наявності у позивача доказів в підтвердження отримання рознарядки відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Разом з тим, як доказів направлення/вручення відповідачу рознарядок, які б містили перелік продукції, замовленої до поставки за конкретною партією, так і доказів в підтвердження отримання відповідачем таких рознарядок з відповідними переліками, позивач не надав.
Оскільки суд за встановленими обставинами справи та наведеними вище положеннями законодавства дійшов висновку про те, що відповідач не допустив прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, відсутні підстави для застосування до нього відповідальності у вигляді штрафу.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 19.09.2012 р.
Головуючий суддя В.С. Ломака
Судді Т.В. Васильченко
М.Є. Літвінова