83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.10.12 р. Справа № 5006/25/85/2012
Господарський суд Донецької області, у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Павленко М.С. розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення суми вартості вагової недостачі у розмірі 1058 грн. 94 коп.,-
в присутності представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Бузивської Н.Н. за довіреністю.
Публічне акціонерне товариство „Нікопольський завод феросплавів" м.Нікополь звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» м.Маріуполь вартості недостачі коксової продукції у розмірі 1058,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на оплату в повному обсязі рахунку-фактури постачальника ТОВ "Метінвест холдінг" №СФ-01/08-10о від 14.08.2009р., на отримання коксової продукції у вагонах з недостачею, та у відповідності до ст.ст. 24, 37, 111 Статуту залізниць України, ст.670 ЦК України, ст.ст.216, 217 ГК України просив стягнути з відповідача недостачу коксової продукції.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заявою від 11.09.2012р. позивач просив розглянути справу без його участі. Заявою від 27.09.2012р. позивач просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю його представника прибути у судове засідання.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що вантаж був прийнятий позивачем із порушенням встановлених правил.
Суд відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що ухвали суду направлені позивачу за адресою зазначеною в позові та в спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що позивач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
Судом встановлено, що 17.12.2008 року товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдінг" та ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» укладено договір поставки коксової продукції №ДУК-03/09-9-п (а.с.46-48), за умовами якого Поставщик зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар у відповідності з сортаментом, якістю, строками, по цінам, на умовах передбачених в додатках (специфікаціях) до цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити на умовах Договору. Детальні реквізити пункту призначення Товару і платника з/д тарифу зазначаються в додатках до цього договору чи в заявках дорученнях на відвантаження товару (п.1.1).
Згідно до пункту 5.1 Договору, покупець приймає товар по якості - на підставі сертифікатів якості виданих виробником (вантажовідправником) товару, при необхідності засвідченим штампом покупця та/або вантажоодержувача, по кількості - на підставі залізничних накладних. У разі виявлення неякісного товару виклик представника поставщика обов'язковий. В разі неявки представника поставщика у встановлений діючим законодавством строк, приймання товару здійснюється з обов'язковою участю представника нейтральної контрольної організації, найменування якої письмово узгоджується з поставщиком по кожному випадку поставки неякісного товару. У разі виявлення нестачі товару, покупець здійснює приймання товару у відповідності із Інструкцією "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", яка затверджена постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 року із додатками та змінами від 14.11.1974 року (далі - Інструкція П-6).
Кількість товару, що надійшов (нетто), визначається шляхом вирахування із ваги брутто кожного вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), визначеного на залізничних вагах, ваги тари вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), вказаній на його кузові (з брусу).
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що суха маса Товару у Покупця визначається на підставі результатів зваження з урахуванням долі загальної вологи, визначеної у Поставщика та зазначеної в документі про якість товару.
Додатком №13 до договору №ДУК-03/09-9-п - специфікацією від 01.08.2009 року (а.с.49) сторони передбачили, що у серпні 2009 року ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» здійснить поставку коксу валового у кількості 6000 тон (кількість визначена в сухій вазі), ціною за одну тону 899 грн. без ПДВ. Вантажовідправник - ЗАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», вантажоодержувач - ВАТ „Нікопольський завод феросплавів", ст.Нікополь. Специфікацією передбачено, що при відправці товару в залізничних накладних зазначається - «власність ТОВ "Метінвест холдінг"».
22.12.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест холдінг» (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством „Нікопольський завод феросплавів" (Покупець) укладено договір №ДУК-03/09-10-р/900137 (далі - Договір) (а.с.9-13), за умовами якого постачальник зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію. Відповідно до п.2.4. ч.2 Договору поставщик поставляє Товар на умовах „F.C.A", станція вантажовідправника згідно базисним умовам постачання ІНКОТЕРМС, у редакції 2000 року.
Пунктами 5.1, 5.2 Договору передбачено, що прийомка товару Покупцем за якістю здійснюється у відповідності із Інструкцією "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", яка затверджена постановою Держарбітражу № П-7 від 25.04.1966 року із змінами та доповненнями від 14.11.1974 року (далі - Інструкція П-7), за кількістю - у відповідності із Інструкцією "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", яка затверджена постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 року із додатками та змінами від 14.11.1974 року (далі - Інструкція П-6).
У випадку виявлення неякісності або нестачі товару виклик представника Постачальника обов'язковий та здійснюється засобами факсимільного зв'язку.
У разі неявки представника вантажовідправника чи поставщика у встановлений інструкцією №П-7 строк, приймання продукції здійснюється з обов'язковою участю представника нейтральної контрольної організації, найменування якої письмово узгоджується з Поставщиком.
Кількість товару, що надійшов (нетто), визначається шляхом вирахування із ваги брутто кожного вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), визначеного на залізничних вагах, ваги тари вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), вказаній в залізничній накладній.
Пунктом 5.3 Договору встановлено, що суха маса Товару у Покупця визначається на підставі результатів зваження з урахуванням долі загальної вологи, визначеної у вантажовідправника і зазначеній в документах про якість Товару.
Згідно до пункту 5.4 Договору, у разі, якщо маса товару, визначена при переваженні на станції призначення, відрізняється від маси у перевізних документах не більше ніж на 1 відсоток від маси нетто у вагоні по залізничній накладній (сумарний розмір похибки вагів та природної втрати товару), товар вважається прийнятим по кількості згідно перевізних документів.
Відповідно до пункту 8.5 Договору, претензії по кількості та якості висуваються покупцем поставщику та вантажовідправнику протягом строку позовної давності від дати поставки товару у відповідності з діючим законодавством.
В пункті 9.5 договору сторони визначили строк дії договору - до 31.12.2009 року.
Додатком №10 до договору №ДУК-03/09-10-р/900137- специфікацією від 01.08.2009 року (а.с.14) сторони передбачили, що у серпні 2009 року ВАТ «Метінвест холдінг» здійснить поставку коксу валового у кількості 7500 тон (кількість визначена в сухій вазі), ціною за одну тону 900 грн. без ПДВ. Вантажовідправник - ЗАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», вантажоодержувач - ВАТ „Нікопольський завод феросплавів", ст.Нікополь.
Дослідивши умови вищезазначених договорів суд дійшов висновку, що відповідач по справі - ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» не є стороною у договорі №ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008р., укладеному між позивачем та ТОВ "Метінвест холдінг" (постачальник), і не має договірних зобов'язань перед позивачем стосовно обсягів та вартості спірної поставки коксової продукції.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2009р. на адресу ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" за залізничними накладними №№51530649, 51530650, 51530652, 51530679, 51530680 надійшов кокс у 5 вагонах. Згідно даних накладних загальна маса вантажу у вагонах №№ 67890988, 65301574, 67389262, 63838841, 65750879 складає 231 350 кг. Вантаж відвантажено ЗАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь».
На станцію призначення - ст.Нікополь, Придніпровської залізниці вантаж прибув у справних вагонах без ознак недостачі, та відповідно до статті 52 Статуту залізниць України, виданий вантажоодержувачу - ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" 12.08.2009 року, про що свідчить відмітка на зворотній стороні залізничних накладних.
Після одержання вантажу комісією у складі Васькіної О.М.- в.о.начальника зміни ЗДЦ ВАТ «НЗФ», Зайцевої Л.Д. - вагарки ЗДЦ ВАТ «НЗФ», за участю представника громадськості Авдоніна В.В. - составщика поїздів ЗДЦ ВАТ «НЗФ», який діяв на підставі посвідчення від 11.08.2009р., виданого рішенням профспілкового комітету ВАТ НЗФ від 09.04.2008р. №83., 12.08.2009р. о 00 год. 42 хвил. було розпочато приймання по кількості коксової продукції відвантаженої відправником вантажу - ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» у вагонах, що надійшли за залізничними накладними №№51530649, 51530650, 51530652, 51530679, 51530680. За наслідками дії цієї комісії було складено акт про приймання продукції по кількості № 4850/1 від 12.08.2009р. (а.с.15-16).
В пункті 2 цього акту зазначається, що вагони прибули на ст.Нікополь у технічно-справному стані 11.08.2009р. і видані залізницею 11.08.2009р. в 08 год. 10 хвил. та подані на завод. З моменту подачі вагонів на завод, вагони з вантажем перебували на запасній колії залізничного цеху ВАТ НЗВ під охороною загону відомчої воєнізованої охорони ВАТ НЗФ. Розкрадань вантажу, а також доступу третіх осіб до вантажу не зафіксовано. Зважування проводилось на вагонних вагах типу - тензомеричні 100 тн. Приймання припинене 12.08.2009р. о 00 год. 57 хвил.
Пунктом 8 акту зазначено, що комісія дійшла до висновку про необхідність виклику на спільну прийомку вантажу представників постачальника та вантажовідправника
12.08.2009р. позивач направив на адресу відповідача та ТОВ «Метінвест холдінг» факсове повідомлення №30-1630, яким просив направити представників для контрольного перевантаження товару, що надійшов у вагонах за залізничними накладними №№51530649, 51530650, 51530652, 51530679, 51530680 (а.с.19). Доказів про направлення та отримання відповіді на зазначене повідомлення ні позивачем, ні відповідачем суду не надано.
Приймання продукції було продовжене о 05 год. 20 хвил. 13.08.2009р. та закінчено 13.08.2009р. в 05 год. 35 хвил. комісією у складі Фролова О.В. - начальника зміни ЗДЦ ВАТ НЗФ, Бохан І.В. - вагарки ЗДЦ ВАТ НЗФ, за участю представника громадськості Усенко О.М., який діяв на підставі посвідчення від 12.08.2009р., виданого рішенням профспілкового комітету ВАТ НЗФ від 09.04.2008р. №83. За наслідками дій цієї комісії було складено акт про приймання продукції по кількості № 4850/2 від 13.08.2009р. (а.с.17-18).
Відповідно до пункту 9 акту, продукція, якої не вистачає у вагоні, вміститися не могла.
При прийманні продукції визначення ваги нетто зроблено позивачем шляхом перевірки ваги брутто в момент одержання продукції і ваги тари вагона за трафаретом (з бруса) (пункт 10).
Згідно висновків акту № 4850/2 причина нестачі продукції в кількості 981 кг. у 5 вагонах, що надійшли за залізничними накладними №№51530649, 51530650, 51530652, 51530679, 51530680 утворилася внаслідок неправильності визначення ваги вантажу вантажовідправником.
За результатами приймання вантажу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вартості вагової недостачі коксової продукції в кількості 981 кг.
Позивач просив стягнути вартість недостачі (за мінусом норми недостачі 2314 кг вартістю 900 грн. за 1 тону з ПДВ) в сумі 1058,94 грн., стверджуючи, що відповідачем були порушені умови договору поставки №ДУК-03/09-10-р/900137 в частині поставки товару в належній кількості, яка виявилась меншою, ніж зазначено у перевізних документах.
На підтвердження ціни позову позивач надав рахунок-фактуру №СФ-01/08-10о від 14.08.2009р у сумі 1377939,60 грн. складений постачальником ТОВ "Метінвест холдінг" за умовами договору №ДУК-03/09-10-р та пред'явлений для оплати вартості покупцю ВАТ „Нікопольський завод феросплавів", реєстр залізничних квитанції по відвантаженню продукції (а.с.26-27).
Інших документів позивачем до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як передбачено ст.511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до ст.194 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто. Неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
При дослідженні наданих в обґрунтування позовних вимог документів вбачається, що відповідач не брав на себе зобов'язання по відвантаженню на адресу одержувача -позивача у справі, вантажу за ціною, яка пред'явлена позивачем до стягнення у розрахунку ціни позову.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що «Металургійний комбінат «Азовсталь» не є зобов'язаною перед позивачем стороною з виконання умов договору №ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008р., укладеного між позивачем та ТОВ "Метінвест холдінг" стосовно обсягів та вартості спірної поставки коксової продукції.
Крім того, суд вважає недоведеним розмір предмету позовних вимог, викладених позивачем як вартість, а не збитки, якими він є за своєю правовою суттю, понесених з вини відповідача, тому що сума позову, пред'явлена для стягнення у зв'язку з недостачею коксової продукції розрахована виходячи із вартості коксу, за ціною ТОВ "Метінвест холдінг", а не ціною тонни коксу, за якою відвантажив відправник - відповідач по справі, за умовами договору №ДУК-03/09-9-п від 17.12.2007 року, укладеного між відповідачем та ТОВ "Метінвест холдінг".
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплати ти за нього певну грошову суму.
Зобов'язаним передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України є продавець.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець згідно ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не є зобов'язаною перед позивачем стороною з виконання умов договору №ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008 року і ним не узгоджувався здійснений позивачем порядок приймання продукції по кількості. Позивачем не доведений розмір понесених збитків у вигляді вартості недостачі коксової продукції у розмірі 1058,94 грн. та не надано належних доказів, які підтверджують оплату спірної продукції саме відповідачу, тобто не доведено, що саме відповідач є зобов'язаною стороною договірними господарськими відносинами з позивачем .
Встановлена наявність договірних відносин між ТОВ "Метінвест холдінг" та ПАТ „Нікопольський завод феросплавів" свідчить про наявність договірних зобов'язань саме між цими сторонами, тому норми статті 670 ЦК України, щодо правових наслідків порушення умови договору в частині кількості товару та статей 216, 217 ГК України не повинні застосовуватися до взаємовідносин між сторонами даної справи, в зв'язку з тим, що відповідач не перебуває у договірних зобов'язаннях поставки з ПАТ „Нікопольський завод феросплавів", визначених умовами договору №ДУК-03/09-10-р/900137 стосовно обсягів та вартості поставки коксової продукції.
Посилання позивача, що у відповідності до ст.ст.24, 37 Статуту залізниць України відправник повинен нести відповідальність не приймаються судом у якості підстави для покладення відповідальності за недостачу на відправника, оскільки відповідальність вантажовідправника, за нормами транспортного законодавства, наступає при наявності обставин та умов визначених ст.129 Статуту залізниць України, тобто після складення акту загальної форми, комерційного акту, та тоді, коли підставою позову визначено договір перевезення. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не змінював в порядку норм ст.22 ГПК України ані предмет, ані підстави позову.
Крім того, транспортне законодавство передбачає відповідальність за частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України, а саме, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Проте, такий документ, як доказ у справі, позивач суду не надав.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Усупереч вказаним нормам, позивач не надав господарському суду належних та допустимих доказів, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" до ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення суми вартості вагової недостачі у розмірі 1058 грн. 94 коп. - відмовити повністю.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 01 жовтня 2012 року.
Повний текст рішення складено та підписано 05 жовтня 2012 року.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Зекунов Е.В.