ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-68/9589-2012 01.10.12
За позовомДержавного підприємства «Центр державного земельного кадастру»
доДержавного комітету України із земельних ресурсів
простягнення заборгованості.
Суддя Ониськів О.М.
Представники сторін:
від позивача: Фурман Р. В., за довіреністю,
від відповідача:Лазарева А. О., за довіреністю.
Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»(далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного комітету України із земельних ресурсів (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 24.820,94 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання по договору оренди № 008-Г від 11.04.2008 (далі -Договір) щодо відшкодування збитків передбачених п. 4.2 Договору, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 24.820,94 грн., а також просить відшкодувати витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/9589-2012 та призначено до розгляду на 06.08.2012.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у сторін.
Представник позивача у судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву № 147 від 31.08.2012 проти заявлених позовних вимог заперечував та просив у їх задоволені відмовити посилаючись, зокрема на пропуск позивачем визначеного положеннями ст. 786 ЦК України строку позовної давності.
У судовому засіданні 01.10.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Як підтверджено матеріалами справи, 11.04.2008 Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» (далі -позивач, орендодавець) та Державне агентство земельних ресурсів України уклали договір № 008-Г (далі -Договір), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування строком на 12 місяців транспортний засіб марки TOYOTA модель Land Cruiser 2006 року випуску, державний номер АА 3533 СЕ.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 21.04.2008 до Договору № 008-Г, Державний комітет України із земельних ресурсів (далі - відповідач, орендар) є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 48 від 13.02.2008.
Транспортний засіб марки TOYOTA модель Land Cruiser, державний номер АА 3533 СЕ є власністю орендодавця і зареєстрований за ним на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії № ААС 127038 виданого УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 26.06.2007 (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору орендар зобов'язався сплачувати за користування транспортним засобом щомісячну орендну плату у розмірі 501,84 грн. відповідно до додатку № 1 до Договору.
На підтвердження виконання умов Договору сторони зобов'язались щомісяця складати акт наданих послуг (п. 3.2 Договору).
Орендна плата сплачується орендарем протягом десяти банківських днів з дати підписання акту наданих послуг, про що зазначено у п. 3.3 Договору.
Згідно з п. 5.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання. Сторони погодили, що в разі якщо жодна з сторін Договору після закінчення терміну його дії не заявила про його розірвання, Договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений у Договорі.
Додатковими угодами від 31.12.2009 та від 03.02.2010 № 2 строк дії Договору було продовжено до 31.12.2010.
Відповідно до акта приймання-передачі (повернення) орендованого майна від 24.09.2010 орендар згідно з Договором оренди від 11.04.2008 № 008-Г повернув, а орендодавець прийняв автомобіль ТОУОТА Land Cruiser, державний номер АА 3533 СЕ, 2006 року випуску. В акті сторони зазначили, що вказаний вище автомобіль передано орендодавцеві у пошкодженому стані внаслідок ДТП, яке сталося 20.09.2010 у м. Києві по вул. Гетьмана, 27, в результаті якого вказаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження капоту, переднього бамперу, решітки радіатора, обох передніх крил та передньої лівої фари. В той же день 24.09.2010 орендодавець та орендар дійшли згоди розірвати Договір оренди № 008-Г від 11.04.2008 та уклали додаткову угоду про розірвання Договору.
У зв'язку із тим, що транспортний засіб зазнав пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ТОВ «Автолайф - центр»за зверненням Центру ДЗК були виконані ремонтні роботи транспортного засобу. 21 вересня 2010 року ТОВ «Автолайф - центр»виставлений рахунок № С000008681 на суму 24 820 (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять) гривень 94 коп. за виконані ремонтні роботи транспортного засобу та запасні частини і витратні матеріали до нього, який був оплачений Центром ДЗК 05.10.2010, що підтверджує акт виконаних робіт від 21.09.2010 № Н 000018511.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що орендар відшкодовує збитки, завдані орендодавцю внаслідок пошкодження транспортного засобу.
Як стверджує позивач листами від 07.10.2010 та від 26.11.2010 останній звертався до відповідача з вимогою відшкодувати збитки, проте відповіді на листи позивачем не отримано, відшкодування шкоди відповідачем не здійснено.
Враховуючи невиконання відповідачем умов Договору позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 24.820,94 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору оренди транспортного засобу.
Відповідно до ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Згідно з положеннями ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 801 ЦК України наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.
Стаття 803 ЦК України встановлює, що наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 02.11.2010 у справі № 3-8916/2010 Задніпряного Олега Володимировича, що керував орендованим транспортним засобом ТОYОТА Land Cruiser державний номер АА 3533 СЕ, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Судом встановлено, що Задніпряний О.В. керував транспортним засобом марки ТОYОТА Land Cruiser державний номер АА 3533 СЕ під час виконання ним трудових обов'язків, будучи на посаді водія Державного комітету України із земельних ресурсів.
Враховуючи встановлені обставини справи та те, що відповідач порушив умови Договору щодо відшкодування збитків, завданих орендодавцю внаслідок пошкодження транспортного засобу суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 24.820,94 грн. є обґрунтованими.
Водночас судом враховано подану відповідачем заяву про застосування до спірних правовідносин наслідків пропущення строку позовної давності, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у межах строку позовної давності.
Частиною 5 статті 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Згідно з положеннями ст. 786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
Відповідно до Рішенням Конституційного Суду України від 03.07.2012 № 14-рп/2012 по справі № 1-20/2012 положення статті 786 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу позовної давності в один рік застосовується до вимог наймодавця про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, та вимог наймача про відшкодування витрат на поліпшення речі і не поширюється на інші вимоги наймача та наймодавця, які випливають з договору найму (оренди).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судом установлено, що перебіг строку позовної давності в порядку ст. 786 ЦК України розпочався з моменту повернення орендованого майна, а саме згідно акта приймання-передачі (повернення) орендованого майна з 24.09.2010 та закінчився 24.09.2011, в той час як позивач звернувся із позовом до суду лише 13.07.2012, тобто з порушенням строку позовної давності в один рік, передбаченого ч. 1 ст. 786 ЦК України, що є підставою для відмови у позові.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили поважність причин пропущення останнім строку позовної давності у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, при відмові в позові покладають на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволені позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.10.2012.
Суддя Ониськів О.М.