Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "01" жовтня 2012 р. Справа № 21/5007/944/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довір. №1833 від 24.05.12р. (до перерви); ОСОБА_2 - НОМЕР_1 від 04.11.95р.;
від відповідача: ОСОБА_3 - НОМЕР_2 від 13.11.00р.; ОСОБА_4 - довір. №9061 від 11.09.12р. (до перерви)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)
про визнання договору оренди розірваним, стягнення 20369,04 грн.
В порядку ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 01.10.12р. оголошувалась перерва до 17 год. 00 хв. 01.10.12р.
Позивачем пред'явлено позов до відповідача з вимогами: - визнати договір оренди від 29.09.11р. розірваним; - стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та комунальним платежам в загальній сумі 19789,03грн., з яких: 1500,00грн. орендної плати, 1334,26грн. плати за електроенергію, 3341,00грн. плати за водопостачання, 113,77грн. понесених витрат на проведення експертизи лічильника, а також нараховані 3% в сумі 97,39грн. та пені в сумі 482,62грн.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням письмових пояснень (а.с. 120-121, 123, т.1). Подали клопотання про долучення до матеріалів справи копій рахунків за активну електроенергію, копій квитанцій про оплату електроенергії, копій рахунків за водопостачання, копій листа-звернення з конвертом (а.с. 137-151, т.1 ).
Відповідач та його представник проти позовних вимог заперечили, з викладених у відзиві на позовній заяві мотивів. Подали клопотання про долучення до матеріалів справи Акту взаємозвірки між ПП ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_2, а також копії робочих записів розрахунків з позивачем.
Зазначені клопотання сторін судом задоволено.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд
Згідно позовної заяви та письмових пояснень (а.с. 120-121, т.1) позивач вказав, що 29.09.11р. між ним - ФОП ОСОБА_2 (далі - позивач, орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (відповідач, орендар) укладено договір оренди приміщення за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 40м.кв. для розміщення магазину (а.с. 13-15, т.1) .
Зазначає, що Актом передачі орендарю було передано холодильне обладнання, торгівельні меблі, вогнегасники та електричний тепловий конвектор (а.с. 17, т.1).
Вказує, що згідно п. 2.2.2. Договору, орендар взяв на себе зобов'язання вчасно вносити орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця, та згідно пункту 3.2. Договору своєчасно сплачувати комунальні платежі згідно рахунків орендодавця.
Позивач вказує, що за період оренди з 29.09.11р. по квітень 2012 року виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем відбувалося неналежним чином, оскільки останній постійно затримував оплату за оренду та комунальні платежі.
За даними позивача, станом на 18.06.12р. сума заборгованості по орендній платі складала 10000,00грн., а на дату звернення до суду - 15000,00грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням п. 3.2. Договору, у відповідача виникла заборгованість за електроенергію в сумі 1334,20грн. та за водопостачання в сумі 3341,00грн. Зазначені суми позивач обґрунтовує тим, що за період з листопада 2011 року по лютий 2012 рік, як оренда, так і споживання вказаних послуг, проводились лише відповідачем, оскільки згідно наказу від 25.10.11р. робота готелю на період з 26.10.11р. по 01.04.12 р. була припинена. Як зазначає позивач, ним було проведено відключення системи водопостачання, сантехприладів та бойлерів на 2,3,4 поверхах готелю, що підтверджується договорами на надання послуг від 20.10.11р., 29.03.12р., актами здачі приймання робіт від 27.10.11р., від 01.04.12р. та листом КП Андрушівської міської ради "Комсервіс" від 14.05.12р. №06/86 (а.с. 32-37, т.1).
Наявність заборгованості за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року за використану електроенергію позивач підтверджує, зокрема, листом Андрушівського РЕМ від 16.05.12р. №352 (а.с.55, т.1).
При цьому позивач вказує, що протиправні дії відповідача призвели до того, що внаслідок пошкодження бачка унітазу в період з листопада 2011 року по лютий 2012 рік відбувся аварійний витік великої кількості води, на підтвердження чого позивачем надано лист КП Андрушівської міської ради "Комсервіс" від 14.05.12р. №06/86 про те, що водопостачання готелю за 2009р. становило 180 м.куб., за 2010 рік - 139м.куб., за 2011 рік - 202 м.куб. за січень-лютий 2012 рік - 264 м.куб. (а.с. 40, т.1).
Зазначає, що для встановлення причини збільшення об'єму використаної води, нею було проведено експертизу лічильника, що призвело до збитків в сумі 113,77грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача. Вину відповідача у вищезазначеному порушенні позивач підтверджує також поясненнями продавців ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 16.02.12р. (а.с.44,45). Крім того, вказує, що при прийомі-передачі орендованого майна претензії зі сторони орендаря не заявлялися.
Вказує, що з приводу погашення відповідачем заборгованості, ним передавались відповідачу особисто та через його працівників листи-вимоги щодо погашення заборгованості, які останній відмовлявся отримувати, що підтверджується записами працівників на листах-вимогах. (а.с. 46-48, т.1).
Крім того, позивач вказує, що 04.03.12р. направила відповідачу лист, у якому попереджала про розірвання договору оренди, у зв'язку із несвоєчасними розрахунками по орендній платі, та необхідність звільнення приміщення і повернення холодильного обладнання та меблів. Однак, зазначений лист відповідач відмовився отримувати, про що свідчить напис гр. ОСОБА_5, яка була присутня в магазині в момент передачі листа (а.с. 49).
В подальшому, позивачем неодноразово направлялись відповідачу листи про погашення заборгованості (а.с. 51-54, 59-61), які були залишені без відповіді та задоволення.
У зв'язку з наявністю заборгованості по орендній платі, позивач нарахував до стягнення з відповідача за період з 01.03.12р. по 02.08.12р. пеню у розмірі 482,62грн. та за період з 01.03.12р. по 01.08.12р. 3% річних, що становить 97,39грн.
Крім того, згідно письмових пояснень від 18.09.12р. (а.с. 123, т.1), позивач додатково зазначив, що:
- згідно п. 3.5. Договору від 29.09.12р., орендна плата за перший та останній місяць оренди сплачується на момент підписання даного договору, надалі розрахунковим днем вважається 10 число кожного місяця. Таким чином, заборгованість по орендній платі виникла з 10.02.12р., яка розрахована станом на 31.08.12р.;
- згідно укладеного договору №334 від 17.12.07р. між ФОП ОСОБА_2 та ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" розрахунковим періодом є з 12 числа до 11 числа місяця (п.2.2.3), таким чином термін оплати за спожиту електроенергію вважається 20 число кожного місяця. Тому позивач робить висновок, що нарахована сума за спожиту електроенергію має бути внесена відповідачем до 20 числа кожного місяця;
- згідно договору від 01.01.09р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" (на даний час КП "Комсервіс") термін сплати за спожиту воду є 15 число кожного місяця наступного за розрахунковим. Тому позивач вважає, що термін оплати для відповідача до - 15 числа кожного місяця наступного за розрахунковим.
Відповідач згідно відзиву-заперечення (а.с.76-81, т.1) позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, вважає, що договір оренди від 29.09.11р. фактично припинив свою дію внаслідок порушень розділу 5 Договору оренди, згідно п. 5.1. якого орендодавець зобов'язався забезпечити нормальне функціонування і утримання в робочому стані загальних інженерних систем, у тому числі системи водопостачання (холодна вода), системи каналізації, системи освітлення і енергопостачання ("Система забезпечення"). Вказане відповідач обґрунтовує тим, що позивач без будь-якого попередження здійснила 06.04.12р. відімкнення енергопостачання на орендовану площу, що підтверджує листом-відповіддю Андрушівського РЕМ від 12.04.12р. та листом-повідомленням ПП "Бізнес і безпека", згідно якого останній у зв'язку з відсутністю електроенергії припиняє охорону магазину та розриває договір в односторонньому порядку з 01.05.12р. (а.с.106).
Зазначає, що нею, на адресу позивача 04.04.12р. направлялася вимога про відновлення порушених останнім умов договору, на яку отримана відповідь, яка не містила конкретних пропозицій щодо розв'язання спірного питання.
Вважає, що позивач всупереч п.5.2. Договору, не забезпечила належних умов по утриманню загальних інженерних систем, не вжила заходів щодо відновлення безперебійної подачі електроенергії та налагодження системи водопостачання.
За вказаного, як зазначає відповідач, 10.04.12р. ним було звільнено приміщення, а обладнання залишено під цілодобовою охороною ПП "Бізнес і безпека", про що з останнім було укладено відповідний договір (а.с. 84-89, т.1).
Вважає, що оскільки лист-повідомлення позивача від 25.03.12р. був отриманий відповідачем 17.04.12р., договір оренди від 29.09.11р. є розірваним саме з 17.04.12р.
Посилаючись на п.5.3. Договору та ч.6 ст. 762 ЦК України, відповідач вважає, що оскільки орендоване майно не могло бути ним використане, він звільняється від сплати орендної плати.
Також вказує, що позивачем, в порушення умов п. 3.2. Договору, жодного рахунку про сплату комунальних платежів протягом часу оренди приміщення не виставлялося. Кошти, як правило, надавалися готівкою позивачу, який у свою чергу здійснював платежі за енергопостачання та водопостачання. Вважає, що сума заборгованості за електроенергію є сумнівною та немотивованою, заявленою без будь-яких доказів, які її підтверджують. Крім того, зазначає, що облік електроенергії, використаної під час оренди приміщення (магазину), позивач здійснювала по окремому електролічильнику, показники якого відповідачем обліковувались та згідно якого не було проведено розрахунки лише на суму 277,00грн.
Не визнає також відповідач і суми боргу за водопостачання у розмірі 3341,00грн. Зокрема, зазначає, що будь-які вимоги та рахунки про оплату таких послуг не виставлялися. Посилання позивача на те, що борг за водопостачання на суму 3341,00грн. виник внаслідок витікання надміру води у зв'язку з несправністю бачка санвузла з вини відповідача, вважає необґрунтованим, оскільки вважає, що вказане витікання сталося внаслідок зношення основних складових санвузла. Зазначає, що у зв'язку з відсутністю коштів не мала можливості його полагодити. Крім того, зауважує, що у відповідності до ст. 778 ЦК України, поліпшення речі можливе лише за згодою наймодавця, якої надано не було. Вказує, що проведення експертизи лічильника також сталося не з її вини, а з ініціативи власника цього лічильника і відповідних технічних його характеристик.
Суму нарахованої пені та штрафних санкцій відповідач також не визнає, зазначаючи, що починаючи з квітня 2012 року відповідно до умов договору, відсутні були підстави для здійснення платежів за оренду приміщення. Крім того, вважає, що проведені розрахунки не відповідають фактичним обставинам, оскільки за визначений позивачем період прострочення 01.03.12р.-12.08.12р. останній вказує 469 дні, хоча фактично за вказаний період кількість днів склала 155, що призвело до завищення суми пені.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані в процесі її розгляду пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що 01 жовтня 2010 року між ними було укладено Договір оренди, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 40 м.кв. для розміщення магазину (а.с. 69-71, т.1).
На підставі зазначеного Договору сторонами було підписано Акт приймання-передачі приміщення від 01.10.10р. №1 (а.с. 16, т.1).
У зв'язку із закінченням строку дії Договору від 01.10.10р., сторонами було укладено новий Договір оренди від 29.09.11р. (а.с. 13-15, т.1), невиконання умов якого стало підставою звернення позивача до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Так, у відповідності до п. 2.2.2 Договору, відповідач зобов'язався своєчасно вносити орендну плату, передбачену Розділом 3 даного Договору на розрахунковий рахунок позивача.
Пунктом 3.1. Договору сторони встановили, що плата за оренду приміщення становить 2500 грн./місяць.
Орендна плата за перший та останній місяць оренди сплачується на момент підписання даного договору, подалі розрахунковим днем вважається 10 число кожного місяця (п. 3.5. Договору).
Згідно п. 3.2. Договору, орендар зобов'язується своєчасно сплачувати комунальні платежі згідно рахунків орендодавця.
Позивачем надано до матеріалів справи рахунки за період з 29 вересня 2011року по 29 липня 2012 рік:
- про оплату орендної плати на загальну суму 27500,00грн.;
- про оплату за спожиту електроенергію на загальну суму 5604,26грн.;
- про оплату за водопостачання на загальну суму 3341,00грн.
При цьому доказів їх направлення відповідачу матеріали справи не містять, на що останній звертає увагу.
Підтверджено матеріалами справи також, що відповідачем частково було проведено розрахунки, зокрема, 12500,00грн. сплачено орендної плати та 4270,00грн. заборгованості за електроенергію (а.с. 29-31, т.1).
Разом з тим, з наявних у справі документів вбачається, що згідно наказу ПП ОСОБА_2 від 25.10.11р. (а.с. 32), у зв'язку з відсутністю центрального опалення, було припинено роботу готелю на період з 26 жовтня 2011 року до 01 квітня 2012 року., зроблено відповідні роботи по відключенню системи водопостачання, сантехприладів та бойлерів на 2,3,4 поверхах.
Матеріали справи містять Договори про надання послуг, укладених ПП ОСОБА_2 та акти виконаних робіт (а.с. 33-36), які свідчать про демонтаж у жовтні 2011 року та монтаж у квітні 2012 року системи водопостачання. Також, до справи додано лист-попередження від 29.02.12р. (а.с. 48, т.1), згідно якого позивач вимагав від відповідача ліквідувати заборгованість по водопостачанню, відремонтувати зламані крани, після чого обіцяв продовження подачі води.
У звязку з вказаним , відповідачем була надіслана позивачу вимога (а.с. 100, т.1), згідно якої, посилаючись на умови п. 5 Договору, останній вказував, що орендодавець не виконує свої договірні зобов'язання, не забезпечує водопостачання, чинить перешкоди у використанні орендованого приміщення, у зв'язку з чим просив негайно усунути вказані порушення.
Про відсутність водопостачання у приміщенні магазину свідчать також Акт перевірки від 03.04.12р., протокол порушення санітарних норм та постанова про накладення штрафу винесені Державною санітарно-епідеміологічною службою України (а.с. 96-98, т.1).
Також матеріалами справи підтверджено, що позивачем з 06.04.12р. було припинено енергопостачання магазину, що також не заперечувалось останнім, та вбачається з листа-попередження ПП ОСОБА_2 від 05.04.12р. (а.с. 101, т.1), скарги ОСОБА_3 (а.с. 102, т.1), листів ПП "Бізнес і безпека", яке згідно Договору здійснювало охорону орендованого приміщення (а.с. 103, 106, 107, т.1) та листа позивача від 13.04.12р. (а.с. 105, т.1).
У зв'язку з відсутністю електроенергії та водопостачання в орендованому приміщенні, орендар припинив використовувати орендоване приміщення з квітня 2012 року, що не заперечувалось позивачем. Вказане також підтверджується повідомленням Андрушівської міської ради від 04.09.12р. (а.с. 11, т.1), згідно якого магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_3 не працює з квітня місяця 2012 року.
Крім того, як усно зазначив відповідач, 01 травня 2012 року для здійснення своєї господарської діяльності, останнім було орендовано нове приміщення у ТОВ "Ксюша" на підтвердження чого надано Договір оренди (а.с. 8-10, т.2).
У відповідності до п. 5.1. Договору, орендодавець забезпечує у приміщенні нормальне функціонування і утримання у робочому стані загальних інженерних систем, у тому числі системи водопостачання (холодна вода), системи каналізації, системи освітлення і енергопостачання ("системи забезпечення").
У разі, якщо з якої-небудь причини у приміщенні трапиться централізований перебій у роботі електромережі, системи водопостачання або перебій інших Систем забезпечення, що призведе до неможливості Орендарем здійснювати свою господарську діяльність, відповідно, до припинення роботи орендаря, орендодавець зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для відновлення таких систем та поновлення подальшого функціонування приміщення (п. 5.2. Договору).
У разі, якщо приміщення не почне своє нормальне функціонування протягом 1 (однієї) доби після перебою у роботі Системи забезпечення, орендар звільняється від сплати орендної плати за відповідний період часу припинення функціонування Систем забезпечення.
За п.2.1.4 Договору, орендодавець зобов'язався за свій рахунок і своїми силами виконувати роботи по усуненню наслідків аварії та пошкоджень, які сталися не з вини орендаря.
Слід також звернути увагу на те, що ні умовами Договору, ні приписами чинного законодавства, що поширює свою дію на спірні відносини, не передбачено право орендодавця здійснювати відключення енергопостачання та водозабезпечення.
Відсутність у приміщенні електроенергії та водопостачання, на думку суду, дійсно з 06.04.12р. унеможливило використання орендованого приміщення за призначенням.
Вказане відповідає приписам ст.762ЦК України, згідно ч.6 якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
За вказаних обставин, виходячи з умов договору оренди та зі змісту ч.6 ст.762ЦК України, враховуючи строк дії Договору, який на дату судового засідання припинив свою дію (п.6 Договору), та зважаючи на підтвердження сторонами того, що на дату судового засідання електропостачання та теплозабезпечення не відновлено, суд дійшов висновку, що орендну плату необхідно стягувати лише за час користування відповідачем орендованим приміщення, тобто, по 06 квітня 2012 року.
Вцілому, за підрахунками суду, з врахуванням сплаченої при укладенні Договору, згідно п.3.5 останнього, орендної плати за останній місяць оренди в розмірі 2500,00грн., позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача 2999,99грн. орендної плати (за оренду з лютого 2012 р. по 06 квітня 2012 р.).
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що пояснення сторін стосовно розірвання Договору є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо досягнення сторонами, у встановленому ст. 654 ЦК України порядку, згоди щодо його розірвання, а листи позивача суд не розцінює, як такі, що мають наслідком припинення дії Договору, так як на дату їх направлення заборгованість відповідача не складала розміру 3-хмісячних орендних плат, як це передбачено ст. ч. 2 ст. 782 ЦК України, і є необхідною передумовою для відмови від договору.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 1334,20грн. боргу за електроенергію та 3341,00грн. боргу за водопостачання, слід зазначити наступне.
Договором, а саме п. 3.2., передбачено лише обов'язок відповідача своєчасно сплачувати комунальні платежі згідно рахунків орендодавця. Однак сторонами не встановлено розмір, порядок та строки сплати останніх. При цьому позивачем на надано належних доказів використання (обсягів) таких послуг відповідачем, відсутні докази погодження їх остаточного розміру за кожен період. Тобто вказані нарахування щодо відповідача грунтуються на припущеннях.
За вказаного, наведені позивачем у рахунках обсяги використаної відповідачем води та електроенергії, а також посилання на зафіксовані показники встановлених загальних лічильників води та електроенергії, суд не розцінює як належні докази зазначеної заборгованості за електроенергію та за теплозабезпечення. Крім того, суд звертає увагу, що направлені ФОП ОСОБА_2 рахунки від ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" та від ДП "Коростишівський спиртовий комбінат" (КП "Комсервіс") суд не розцінює, як доказ обгрунтованості та підставу для визначення розміру та порядку здійснення відповідачем оплат за водопостачання та електроенергію, оскільки останні не стосуються укладеного між сторонами Договору та виставлялися для оплати позивачу.
За вказаного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1334,20грн. за електроенергію та 3341,00грн. за водопостачання.
Суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з положень ст. 642 ЦК України, вищевказані послуги в сумах, які було сплачено відповідачем із зазначенням відповідного призначення платежу та зараховано позивачем, слід вважати погодженими.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічні правила встановлює і ст.174 ГК України.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно розрахунку позивача, розмір пені за період з 01.03.12р. по 02.08.12р. становить 482,62грн. (а.с.6, т.1).
За ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Однак, оскільки укладений між сторонами Договір не містить такого виду відповідальності як пеня за несвоєчасну сплату орендної плати, враховуючи приписи ст. 547 ЦК України, у стягненні 482,62грн. пені слід відмовити.
При зверненні з позовом до суду позивач просив стягнути з відповідача на підставі ст.625 ЦК України 3% річних від простроченої суми, що згідно розрахунку позивача (а.с. 5, т.1) становить 97,39грн.
За положеннями ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Здійснивши перерахунок 3% річних, суд вважає, що до стягнення підлягає 7,37грн. 3% річних за період з 31.03.12р. по 06.04.12р., які обраховано на вказану позивачем у розрахунку (а.с.5) суму - 2500,00грн.
У стягненні 90,01грн. річних слід відмовити.
Крім того, оскільки згідно позовної заяви позивач просить суд визнати Договір оренди від 29.09.11р. розірваним, слід зазначити наступне.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Виходячи із змісту ст. 16 Цивільного Кодексу України, такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як визнання договору розірваним не встановлено.
Крім того, слід зазначити, що на час вирішення справи в суді строк дії Договору оренди від 29 вересня 2011 року закінчився.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 113,77грн. збитків, понесених на проведення експертизи лічильника, слід зазначити, що статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 ЦК України).
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню, відносяться: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст.225 ГК України).
За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.
Так, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, і вини.
При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про настання у позивача втрат немайнового характеру врезультаті протиправних дій саме відповідача.
За вказаного, у стягненні 113,77грн. збитків слід відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (10025, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_3)
на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10005, АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_4):
- 2999,99грн. орендної плати;
- 7,38грн. 3% річних;
- 237,63грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 08.10.12
Суддя Вельмакіна Т.М.
Віддрукувати: 1 - до справи;
2 - позивачу (наручно).