83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.10.12 р. Справа № 5006/23/128/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.
при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»,
м. Нікополь
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський коксохімпром»,
м. Єнакієве
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдінг», м. Донецьк
про: стягнення 2711,90 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Орлов В.В. - за довір. від 17.06.2010 р. № 013-1869
від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдінг»: Кулініч О.О. - за довір. від 08.12.2011 р. № 001-08.12.11/4
Ухвалою від 11.09.2012 р. на підставі ст. 69 ХПК України було продовжено процесуальний строк розгляду спору на п'ятнадцять днів до 12.10.2012 р.
Позивач, Публічне акціонерне товариство „Нікопольський завод феросплавів",
м. Нікополь звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства „Єнакієвський коксохімпром", м. Єнакієве про стягнення вартості вагової недостачі коксової продукції в розмірі 2711,90 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на договір від 22.12.2008 р. № ДУК -03/09-10-р, акт про приймання продукції за кількістю від 07.07.2009 р. № 4765/1, посвідчення від 07.07.2009 р. № 4765/1, акт про продовження приймання продукції за кількістю від 08.07.2009 р. № 4765/2, посвідчення від 08.07.2009 р. № 4765/2, накладні, повідомлення, рахунок-фактуру від 10.07.2009 р. № СФ-1/07-10в.
Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги ст. ст. 24, 37, 111 Статуту залізниць України, ст. 670 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 217 Господарського кодексу України.
Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог, просив стягнути з відповідача вартість вагової недостачі коксової продукції в розмірі 2711,90 грн.
Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечує, просить в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що вантаж був прийнятий позивачем із порушенням встановлених правил. Також зазначив, що позивач звернувся з позовною заявою до неналежного відповідача, в зв'язку із тим, що він не є стороною за договором від 22.12.2008 р. № ДУК-03/09-10-р, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» та Відкритим акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів».
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.08.2012 р. до розгляду спору було залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг».
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест Холдинг» в судовому засіданні 03.10.2012 р. надала пояснення стосовно існування договірних відносин між ТОВ «Метінвест Холдінг» та ПрАТ „Єнакієвський коксохімпром" за договором від
14.12.2007 р. № ДУК -03/08-8-п та існування договірних відносин з позивачем за договором від 22.12.2008 р. № ДУК -03/09-10-р. Також зазначив, що не отримував від позивача оплату за відвантажену на його користь вугільну продукцію за договором від 22.12.2008 р. № ДУК-03/09-10-р.
В процесі розгляду справи сторони висловлювали свою правову позицію стосовно предмету спору.
02.10.2012 р. позивач через канцелярію господарського суду Донецької області надав клопотання від 28.09.2012 р. № 9669 - 4016, в якому просив в зв'язку з неможливістю прийняти участь у судовому засіданні 03.10.2012 р., перенести розгляд справи на 16.10.2012 р.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
14.12.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Єнакієвський коксохімпром», м. Єнакієве (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдінг", м. Донецьк (Покупець) укладено договір № ДУК-03/08-8-п, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар у відповідності з сортаментом, якістю, строками, за цінами, на умовах та в обсягах передбачених в додатках (специфікаціях) до цього Договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити на умовах цього Договору.
Судом встановлено, що рішенням загальних зборів акціонерів від 19.04.2011 р. Закрите акціонерне товариство «Єнакієвський коксохімпром», м. Єнакієве було перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський коксохімпром»,
м. Єнакієве. Відповідні зміни внесені до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій та видана відповідна довідка.
Відповідно до п. 9.5. Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2008 р. Дія цього Договору може бути продовжено шляхом укладення додаткової угоди.
Додатковою угодою до договору від 19.12.2008 р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2009 р., а за грошовими зобов'язаннями, до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Умови поставки визначені сторонами в розділі 2 Договору.
Ціна товару, загальна сума Договору та порядок розрахунків передбачені розділом 3 Договору.
Кількість, якість, упаковка та маркування товару сторони визначили в розділі 4 Договору.
Згідно до пункту 5.1 Договору, покупець приймає товар за якістю - на підставі сертифікатів якості виданих виробником (вантажовідправником) товару, при необхідності засвідченим штампом покупця та/або вантажоодержувача, за кількістю - на підставі залізничних накладних. У разі виявлення нестачі товару, покупець здійснює приймання товару у відповідності із Інструкцією "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", яка затверджена постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 року із додатками та змінами від 14.11.1974 року (далі - Інструкція П-6).
Кількість товару, що надійшов (нетто), визначається шляхом вирахування із ваги брутто кожного вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), визначеного на залізничних вагах, ваги тари вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), вказаній в залізничній накладній.
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що суха маса товару у покупця визначається на підставі результатів зваження з урахуванням долі загальної вологи, визначеної у відповідності з додатком А ДСТУ 322-12-2-94, при цьому вага порожнів вагонів повинна бути визначена шляхом зважування.
Додатком № 44 від 01.07.2009 року до договору № ДУК-03/08-8-п від 14.12.2007 р. сторони передбачили, що у липні 2009 року ЗАТ «Єнакієвський коксохімпром» здійснить поставку ТОВ "Метінвест Холдінг" коксу валового 10-80 мм, ТУ У 22.1-00190443-037:2007 у кількості 25000 тон (кількість визначена в сухій вазі), ціною за одну тону 812 грн. без ПДВ. Вантажовідправник - ЗАТ „Єнакіївський коксохімпром", вантажоодержувач - ВАТ „Нікопольський завод феросплавів", ст. Нікополь.
22.12.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдінг"(Постачальник) та відкритим акціонерним товариством „Нікопольський завод феросплавів" (Покупець), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів», укладено договір № ДУК-03/09-10-р (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупцю товар у відповідності з сортаментом, якістю, строками, за цінами, на умовах та обсягами, передбаченими в додатках до цього Договору, які є невідємними його частинами, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити на умовах цього договору.
Розділом 2 Договору сторони узгодили умови поставки. Так, відповідно до п. 2.4. ч. 2 Договору постачальник поставляє Товар на умовах „F.C.A", станція вантажовідправника згідно базисним умовам постачання ІНКОТЕРМС, у редакції 2000 року. Вантажовідправник та залізнична станція вантажовідправника, вантажоодержувач та залізнична станція вантажоодержувача зазначаються в специфікаціях (Додатках) до цього договору. Ціну товару, загальну суму Договору та порядок розрахунків передбачені розділом 3 Договору.
Кількість, якість, упаковка та маркування товару сторони визначили в розділі 4 Договору.
Порядок прийомки товару сторони узгодили в розділі 5 Договору. Так, пунктом 5.2 Договору передбачено, покупець приймає товар за кількістю на підставі залізничних накладних у відповідності із Інструкцією "Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", яка затверджена постановою Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965 року із додатками та змінами від 14.11.1974 року (далі - Інструкція П-6). У випадку недостачі товару виклик представника вантажовідправника та постачальника є обов'язковим та здійснюється засобами факсимільного зв'язку. Кількість товару, що надійшов (нетто), визначається шляхом вирахування із ваги брутто кожного вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), визначеного на залізничних вагах, ваги тари вагона (чи групи вагонів по одній залізничній накладній), вказаній в залізничній накладній.
У випадку неявки представника вантажовідправника чи постачальника у встановлений інструкцією № П-7 строк, приймання продукції здійснюється з обов'язковою участю представника нейтральної контрольної організації, найменування якої письмово узгоджується з Постачальником (п. 5.1. Договору).
Пунктом 5.3 Договору встановлено, що суха маса Товару у Покупця визначається на підставі результатів зваження з урахуванням долі загальної вологи, визначеної у вантажовідправника і зазначеній в документах про якість Товару.
Згідно до пункту 5.4 Договору, у разі, якщо маса товару, визначена при переваженні на станції призначення, відрізняється від маси у перевізних документах не більше ніж на 1 відсоток від маси нетто у вагоні по залізничній накладній (сумарний розмір похибки вагів та природної втрати товару), товар вважається прийнятим по кількості згідно перевізних документів.
Додатком № 9 від 01.07.2009 року до договору № ДУК-03/09-10-р від 22.12.2008 р. сторони передбачили, що у липні 2009 року ТОВ "Метінвест холдінг" здійснить поставку коксу валового 10-80 мм, ТУ У 22.1-00190443-037:2007 у кількості 25000 тон (кількість визначена в сухій вазі), ціною за одну тону 820 грн. без ПДВ. Вантажовідправник - ЗАТ „Єнакіївський коксохімпром", вантажоодержувач - ВАТ „Нікопольський завод феросплавів", ст. Нікополь.
З матеріалів справи вбачається, що позивач знаходиться у договірних відносинах по поставці вугільної продукції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдінг" (постачальник). Відповідач по справ знаходиться в договірних відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдінг" (покупець). Таким чином, відповідач по справі - ПрАТ „Єнакієвський коксохімпром" не є стороною у договорі № ДУК-03/09-10-р від 22.12.2008р., укладеному між позивачем та ТОВ "Метінвест холдінг" (постачальник), і не має договірних зобов'язань перед позивачем стосовно обсягів та вартості спірної поставки коксової продукції. Крім того, суд зазначає, що умови договорів №ДУК-03/08-8-п та №ДУК-03/09-10-р щодо порядку приймання товару за кількістю та визначення сухої маси товару у покупців суттєво відрізняються між собою, та передбачають різний порядок дій ТОВ "Метінвест холдінг", ПАТ „Нікопольський завод феросплавів" у разі виявлення нестачі товару.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2009 р. на адресу ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" за залізничними накладними № 51692575, 51692571, 51692549, 51692573, 51692563, 51692548, 51692524 надійшов кокс у 18 вагонах. Згідно даних накладних загальна маса вантажу у вагонах № № 60676657, 66706565, 60653730, 67027458, 67179119, 65542979, 66170812, 67902684, 65332959, 65100133, 67185637, 66064304, 65725310, 67674879, 60425782, 65283855, 67676130, 60920881 складає 840,8 т. Вантаж відвантажено ЗАТ „Єнакіївський коксохімпром".
На станцію призначення - ст. Нікополь, Придніпровської залізниці вантаж прибув у справних вагонах без ознак недостачі, та відповідно до статті 52 Статуту залізниць України, виданий вантажоодержувачу - ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" 07.07.2009 року, про що свідчить відмітка на зворотній стороні залізничних накладних.
Після одержання вантажу комісією у складі Павлючик О.У.- начальника зміни ЗДЦ ВАТ "НЗФ", Марченко О.А. - вагарки ЗДЦ ВАТ "НЗФ", за участю представника громадськості Усатого В.А. - составщика поїздів ЗДЦ ВАТ "НЗФ", який діяв на підставі посвідчення від 07.07.2009 р. № 4765/1, виданого рішенням профспілкового комітету ВАТ НЗФ від 09.04.2008 р. № 83., 07.07.2009 р. о 21 год. 13 хвил. було розпочато приймання за кількістю коксової продукції відвантаженої відправником вантажу - ЗАТ „Єнакієвський коксохімпром" у вагонах, що надійшли за залізничними накладними № 51692121, 51692134. За наслідками дії цієї комісії було складено акт про приймання продукції за кількістю № 4750/1 від 07.07.2009 р.
В пункті 2 цього акту зазначається, що вагони прибули на ст. Нікополь у технічно-справному стані 07.07.2009 р. і видані залізницею 07.07.2009 р. в 09 год. 30 хвил. та подані на завод. З моменту подачі вагонів на завод, вагони з вантажем перебували на запасній колії залізничного цеху ВАТ НЗВ під охороною загону відомчої воєнізованої охорони ВАТ НЗФ. Розкрадань вантажу, а також доступу третіх осіб до вантажу не зафіксовано. Зважування проводилось на вагонних вагах типу - тензометричні 100 тн. Приймання припинене 07.07.2009 р. в 15 год. 49 хвил.
Пунктом 8 (висновок комісії) акту зазначено, що комісія дійшла до висновку про необхідність виклику на спільну прийомку вантажу представників постачальника та вантажовідправника
07.07.2009 р. позивач направив на адресу відповідача та ТОВ "Метінвест холдінг" факсове повідомлення № 30-1309, яким просив направити представників для контрольного перевантаження товару, що надійшов у вагонах за залізничними накладними № 51692575, 51692571, 51692549, 51692573, 51692563, 51692548, 51692524. Відповідач факсовим повідомленням № 011-1446 від 08.07.2009 р. відмовився направляти свого представника для контрольного перевантажування та просив приймати вантаж згідно інструкції П-6.
Приймання продукції було продовжене 08.07.2009 р. о 13 год. 10 хвил. та закінчено 08.07.2009р. в 14 год. 04 хвил. комісією у складі Василькиної О.Н. - в.о. начальника зміни ЗДЦ ВАТ НЗФ, Бушевої В.В. - вагарки ЗДЦ ВАТ НЗФ, за участю представника громадськості Пугачева І.В., який діяв на підставі посвідчення від 08.07.2009 р. № 4765/2, виданого рішенням профспілкового комітету ВАТ НЗФ від 09.04.2008 р. № 83. За наслідками дії цієї комісії було складено акт про продовження приймання продукції за кількістю № 4765/2 від 08.07.2009 р.
При прийманні продукції визначення ваги нетто зроблено позивачем шляхом перевірки ваги брутто в момент одержання продукції і ваги тари вагона за трафаретом (з бруса) (пункт 10).
Згідно висновків акту № 4765/2 від 08.07.2009 р причина нестачі продукції в кількості 11 вагонах, що надійшли за залізничними накладними № 51692575, 51692571, 51692549, 51692573, 51692563, 51692548, 51692524 утворилася внаслідок неправильності визначення ваги вантажу вантажовідправником.
Інших документів позивачем до матеріалів справи не надано.
За результатами приймання вантажу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми вартості вагової недостачі коксової продукції в кількості 11,4 т. в розмірі 2711,90 грн.
На підтвердження ціни позову позивач надав рахунок-фактуру № СФ-1/07-10в від 10.07.2009 р. у сумі 5984638,80 грн. складений постачальником ВАТ "Метінвест холдінг" за умовами договору № ДУК-03/09-10-р та пред'явлений для оплати вартості покупцю ВАТ „Нікопольський завод феросплавів", реєстр залізничних квитанції по відвантаженню продукції.
Відповідно до п. 3.3 цього договору покупець сплачує кожну партію поставленого товару протягом 3 банківських днів після отримання оригіналу рахунку. З матеріалів справи вбачається, що рахунок № СФ-1/07-10в від 10.07.2009 р. позивачем був отриманий, про що свідчить відмітка позивача на ньому. Однак, позивачем протягом розгляду спору не надано жодного документу, який би підтверджував його оплату.
При дослідженні наданих в обґрунтування позовних вимог документів вбачається, що відповідач не брав на себе зобов'язання по відвантаженню на адресу одержувача - позивача у справі, вантажу за ціною, яка пред'явлена позивачем до стягнення у розрахунку ціни позову.
Договором від 22.12.2008 р. № ДУК-03/09-10-р передбачено, що прийомка товару за кількістю здійснюється покупцем на підставі залізничних накладних на підставі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 зі змінами та доповненнями. Цей порядок прийомки товару узгоджений вищевказаним договором між позивачем - Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Метінвест холдинг».
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 11 ЦК України, є договір який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. Договір, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину має обов'язкову силу для самих сторін.
Таким чином, акт приймання продукції за кількістю від 07.07.2009 р. та акт про продовження приймання продукції за кількістю № 4765/2 від 08.07.2009 р. не мають доказового значення, в зв'язку з тим, що відповідач не є стороною цього договору і на нього не можуть розповсюджуватись умови договору від 22.12.2008 р. № ДУК-03/09-10-р.
Аналогічна позиція міститься в Постанові Вищого господарського суду України від 27.09.2012 р. по справі № 5006/8/5/2012.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як передбачено ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до ст. 194 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто. Неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що Приватне акціонерне товариство „Єнакіївський коксохімпром" не є зобов'язаною перед позивачем стороною з виконання умов договору № ДУК-03/09-10-р від 22.12.2008 р., укладеного між позивачем та ТОВ "Метінвест холдінг" стосовно обсягів та вартості спірної поставки коксової продукції.
Таким чином, за позовом ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» вимагає повернення вартості недостачі за спірним відправленням не від зобов'язаної сторони (щодо нього), з яким у нього не існує ніяких договірних відносин.
Крім того, суд вважає недоведеним розмір предмету позовних вимог, викладених позивачем як вартість вагової недостачі коксової продукції, яка розрахована виходячи із вартості коксу, за ціною ТОВ "Метінвест холдінг", а не ціною тонни коксу, за якою відвантажив відправник - відповідач по справі, за умовами договору № ДУК-03/08-8-п від 14.12.2007 року, укладеного між відповідачем та ТОВ "Метінвест холдінг".
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплати ти за нього певну грошову суму.
Зобов'язаним передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України є продавець.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець згідно ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не є зобов'язаною перед позивачем стороною з виконання умов договору №ДУК-03/09-10-р/900137 від 22.12.2008 р. і ним не узгоджувався здійснений позивачем порядок приймання продукції по кількості. Позивачем не доведено, що саме відповідач є зобов'язаною стороною договірними господарськими відносинами з позивачем .
Встановлена наявність договірних відносин між ТОВ "Метінвест холдінг" та ПАТ „Нікопольський завод феросплавів" свідчить про наявність договірних зобов'язань саме між цими сторонами, тому норми статті 670 ЦК України, щодо правових наслідків порушення умови договору в частині кількості товару та статей 216, 217 ГК України не повинні застосовуватися до взаємовідносин між сторонами даної справи, в зв'язку з тим, що відповідач не перебуває у договірних зобов'язаннях поставки з ПАТ „Нікопольський завод феросплавів", визначених умовами договору № ДУК-03/09-10-р/900137 стосовно обсягів та вартості поставки коксової продукції.
Посилання позивача, що у відповідності до ст. ст. 24, 37 статуту залізниць України відправник повинен нести відповідальність не приймаються судом до уваги у якості підстави для покладення відповідальності за недостачу на відправника, оскільки відповідальність, за нормами транспортного законодавства, вантажовідправника наступає при наявності обставин та умов визначених ст. 129 Статуту залізниць України, тобто складення акту загальної форми, комерційного акта.
Комерційні акти та акти загальної форми по договорам перевезення за залізничними накладними № 51692575, 51692571, 51692549, 51692573, 51692563, 51692548, 51692524не складалися.
Крім того, транспортне законодавство передбачає відповідальність за частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України, а саме, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Проте, такий документ, як доказ у справі, позивач суду не надав.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про відкладання розгляду справу у зв'язку із неможливістю прийняти участь у судовому засіданні 03.10.2012 р, оскільки: жодних доказів цього не надано; позивач як юридична особа за змістом ст. 28 Господарського процесуального кодексу України може забезпечити представництво своїх інтересів будь-якою особою на підставі довіреності; 12.10.2012 р. добігає кінця процесуальний строк розгляду справи, що у будь-якому разі унеможливлює подальше її відкладання.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" до ПАТ „Єнакіївський коксохімпром" задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
У задоволені позову Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Приватного акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром" про стягнення суми вартості вагової недостачі коксової продукції у розмірі 2711,90 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 03.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 08.10.2012 р.
Суддя Бокова Ю.В.