04.10.2012Справа №5002-33/2687-2012
за позовом кооперативу «Унікум»
(вул. Жидкова, 76, к. 4, м. Сімферополь, вул. Генерала Захарова, 9а, кв. 3, м. Сімферополь, 95001)
до Комунального підприємства Ялтинської міської Ради ремонтно - експлуатаційної організації
№ 1
(вул. Красних партизан, буд. 26, м. Ялта, АР Крим, 98637)
про стягнення 2 628.60 грн.
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники сторін:
Від позивача: Васін Вадим Вікторович, довіреність № б/н від 21.08.12, кооператив «Унікум»; Від відповідача: Воронькова Оксана Анатоліївна, довіреність № б/н від 12.09.12, Комунальне підприємство Ялтинської міської Ради ремонтно - експлуатаційної організації № 1;
Суть спору: кооператив «Унікум» звернувся до господарського суду АР Крим до Комунального підприємства Ялтинської міської Ради ремонтно - експлуатаційної організації № 1 та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 2 628.60 грн..
Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг та обґрунтовані посиланнями на статті 509, 526, 625 Цивільного кодексу України.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав відзив на позов, в якому визнав наявність у нього обов'язку сплатити заборгованість, однак стверджує, що підстав для стягнення з нього інфляційних втрат та 3 % річних немає, оскільки позивачем не в повному обсязі було виконано усі свої обов'язки за договором, зокрема, той частини послуг, яка відображена в акті приймання - передачі робіт за квітень 2010 року, у зв'язку з чим просив у цих вимогах відмовити (а.с. 42-43).
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
15 грудня 2009 року між кооперативом «Унікум» (підрядник) та Комунальним підприємством Ялтинської міської Ради ремонтно - експлуатаційної організації № 1 (замовник) було укладено договір № 04/03, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати роботи по проведенню експертного обстеження, технічного огляду ліфтів пасажирських у кількості 8 одиниць, згідно до графіку на 2009 рік, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи згідно із затвердженим кошторисом, калькуляції та умов даного договору (а.с. 6).
Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 договору вартість усіх робіт складає 33 600.00 грн. Кошторисна вартість усіх робіт після затвердження замовником не може бути змінена.
Пунктом 3.6 договору сторони визначили, що факт передачі виконаних робіт замовнику здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних робіт із зазначенням об'єкту та вартості робіт.
Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 договору замовник зобов'язався сплатити підряднику аванс протягом 5 банківських днів з моменту затвердження замовником наданого підрядником кошторису. Усі платежі, зазначені у пункті 4.1 здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.
Строк дії договору становить з 15 грудня 2009 року по 31 грудня 2010 року.
Так, позивач стверджує, що на виконання умов укладеного договору ним у квітні 2010 року було виконано роботи на суму 8 400.00 грн., що підтверджується актом приймання - передачі робіт (а.с. 7), однак відповідачем виконані роботи були оплачені частково, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 2 400.00 грн..
Позивач претензією від 01 червня 2012 року звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість (а.с. 20), яка була залишена відповідачем без відповіді.
Вказане з'явилося підставою для звернення кооперативу «Унікум» із даною позовною заявою до суду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором про надання послуг в частині їх оплати, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як було встановлено судом, 15 грудня 2009 року між кооперативом «Унікум» (підрядник) та Комунальним підприємством Ялтинської міської Ради ремонтно - експлуатаційної організації № 1 (замовник) було укладено договір № 04/03, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати роботи по проведенню експертного обстеження, технічного огляду ліфтів пасажирських, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи (а.с. 6).
Позивач стверджує, що ним на виконання умов договору було виконано роботи на суму 8400.00 грн, однак, через те, що відповідач оплатив їх частково, за останнім створилася заборгованість в сумі 2400.00 грн..
Згідно з пунктом 3.6 договору факт передання виконаних робіт замовнику здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних робіт із зазначенням об'єкту та вартості робіт.
Так, виконання позивачем робіт на вказану суму підтверджується актом приймання - передачі виконаних робіт за квітень 2010 року (а.с. 7).
Одночасно, їх часткова оплата відповідачем підтверджується платіжними дорученнями № 142 від 15 березня 2010 року, № 31 від 18 січня 2010 року, № 200 від 15 грудня 2009 року (а.с. 45-47), в результаті чого залишилася заборгованість в розмірі 2400.00 грн..
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктами 4.1 та 4.2 договору встановлено, що замовник зобов'язався сплатити підряднику аванс протягом 5 банківських днів з моменту затвердження замовником наданого підрядником кошторису. Усі платежі, зазначені у пункті 4.1 здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.
Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Так, враховуючи, що умовами договору передбачений обов'язок відповідача, замовника за договором, здійснити авансовий платіж, що також підтверджується його діями, які виразилися у внесенні частини платежу, суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідач повинен був погасити залишок заборгованості одразу після прийняття виконаних робіт, тобто після узгодження відповідного акту.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, під час розгляду даної справи відповідачем належними та допустимими доказами не доведено оплату наданих послуг.
В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, суд дійшов висновку про недоведеність тверджень представника відповідача про те, що частина заборгованості не була сплачена з огляду на те, що позивачем не в повному обсязі було виконано роботі, які були передані за актом від квітня 2010 року, з огляду на те, що відповідачем не було надано доказів в обґрунтування таких доводів. Натомість в акті (а.с. 7) міститься зауваження, що роботи виконані якісно та у повному обсязі, зауважень та претензій зі сторони замовника не виявлено.
Отже, таким чином, суд визнав такими, що мають підстави для задоволення, позовні вимоги кооперативу «Унікум» про стягнення з Комунального підприємства Ялтинської міської Ради ремонтно - експлуатаційної організації № 1 заборгованості в розмірі 2400.00 грн..
Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача 112.80 грн. - інфляційних втрат та 3% річних в сумі 115.80 грн..
Так, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 115.80 грн., нарахованих на суму заборгованості за період з 01 січня 2011 року по 06 серпня 2012 року.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, встановив, що розмір 3% річних за період, вказаний у позові, розраховано правильно, складає 115.80 грн. та саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 112.80 грн. за період з січня 2011 року по червень 2012 року.
Судом був перевірений розрахунок, складений позивачем, та встановлено, що розмір інфляційних втрат за період, вказаний у позові, розраховано правильно, складає 112.80 грн. та саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.
Отже, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2400.00 грн., 3 % річних в розмірі 115.80 грн., інфляційних витрат в сумі 112.80 грн..
З наведених вище підстав, суд визнав необґрунтованими доводи представника відповідача про неповне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань, що, на його думку, виключає можливість нарахування на нього штрафних санкцій за прострочення оплати.
Таким чином, позовні вимоги кооперативу «Унікум» є законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статі 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 08 жовтня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської Ради ремонтно - експлуатаційної організації № 1 (вул. Красних партизан, буд. 26, м. Ялта, АР Крим, 98637, ідентифікаційний код 24406623, р/р 26005515607481 в АК БУСБ м. Сімферополь, МФО 324010) на користь кооперативу «Унікум» (вул. Жидкова, 76, к. 4, м. Сімферополь, вул. Генерала Захарова, 9а, кв. 3, м. Сімферополь, 95001) 2400.00 грн. заборгованості, 3 % річних в розмірі 115.80 грн., інфляційні витрати в сумі 112.80 грн. та 1609.50 судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.А. Радвановська