від "03" жовтня 2012 р. по справі № 5004/1037/12
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом Прокурора Луцького району в інтересах держави в особі Торчинської селищної ради
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області
про звільнення тимчасово зайнятої земельної ділянки
Суддя: Філатова С.Т.
від позивача: Кревський Ю.М.-селищний голова, Кревський Ю.О., дов. №400 від 17.09.2012р.
від відповідача 1: ОСОБА_6. -дов. від 27.09.2012р.,
від відповідача 2: ОСОБА_6. -дов. від 27.09.2012р.,
від відповідача 3: ОСОБА_6. -дов. від 27.09.2012р.
від третьої особи: Боярчук В.А., дов. №85 від 19.01.2012р.
В судовому засіданні взяв участь прокурор прокуратури Луцького району Марчук О.В., дов. №55-892-11 від 31.07.2012р.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України прокурору, представникам сторін та третьої особи роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.ст.22, 27, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.
Клопотання про здійснення технічної фіксації не надходило.
Прокурор Луцького району в інтересах держави в особі Торчинської селищної ради звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області про зобов'язання звільнити тимчасово зайняту земельну ділянку площею 0,005га, термін використання якої закінчився, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та повернути її у власність Торчинської селищної ради і привести її у попередній стан (справа №5004/1037/12).
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19.01.2007р. між Торчинською селищною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі строком на 1 рік, згідно якого останньому було предано у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування торгового кіоску площею 0,005га. Строк дії договору закінчився 19.01.2008р. Орендар земельну ділянку не повернув і продовжує користуватись земельною ділянкою без сплати орендної плати, що стверджується актом управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.06.2011р., приписом управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області від 15.06.2011р., протоколом головного управління Держкомзему у Волинській області від 15.06.2011р., постановою управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області про накладення адміністративного стягнення від 29.06.2011р., постановою Луцького міськрайонного суду від 15.09.2011р. по справі №2а-7864/11, постановою управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області про накладення адміністративного стягнення від 08.11.2011р., постановою Луцького міськрайонного суду від 27.02.2012р. по справі №2а-10209/11/0308.
Прокурор Луцького району в інтересах держави в особі Торчинської селищної ради звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області про зобов'язання звільнити тимчасово зайняту земельну ділянку площею 0,009га, термін використання якої закінчився, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та повернути її у власність Торчинської селищної ради і привести її у попередній стан (справа №5004/1038/12).
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19.01.2007р. між Торчинською селищною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі строком на 1 рік, згідно якого останньому було передано у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування торгового кіоску площею 0,009га. Строк дії договору закінчився 19.01.2008р. Орендар земельну ділянку не повернув і продовжує користуватись земельною ділянкою без сплати орендної плати, що стверджується актом управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.06.2011р., приписом управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області від 15.06.2011р., протоколом головного управління Держкомзему у Волинській області від 15.06.2011р., постановою управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області про накладення адміністративного стягнення від 29.06.2011р., постановою Луцького міськрайонного суду від 21.10.2011р. по справі №2а-7846/11, актом управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.10.2011р., приписом управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області від 26.10.2011р., протоколом головного управління Держкомзему у Волинській області про адміністративне правопорушення від 26.10.2011р., постановою управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області про накладення адміністративного стягнення від 08.11.2011р., постановою Луцького міськрайонного суду від 27.02.2012р. по справі №2а-10211/11/0308.
Прокурор Луцького району в інтересах держави в особі Торчинської селищної ради звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області про зобов'язання звільнити тимчасово зайняту земельну ділянку площею 0,021га, термін використання якої закінчився, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та повернути її у власність Торчинської селищної ради і привести її у попередній стан (справа №5004/1039/12).
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19.01.2007р. між Торчинською селищною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (ОСОБА_3. змінила прізвище на ОСОБА_3 згідно з повідомлення з відділу ДРАЦСу Луцького РУЮ від 28.09.2012р.) було укладено договір оренди землі строком на 1 рік, згідно якого останньому було передано у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування торгового кіоску площею 0,021га. Строк дії договору закінчився 19.01.2008р. Орендар земельну ділянку не повернув і продовжує користуватись земельною ділянкою без сплати орендної плати, що стверджується актом управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.06.2011р., приписом управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області від 15.06.2011р., протоколом головного управління Держкомзему у Волинській області від 15.06.2011р., постановою управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області про накладення адміністративного стягнення від 29.06.2011р., постановою Луцького міськрайонного суду від 03.08.2011р. по справі №2а-7872/11/0308, приписом управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області від 26.10.2011р., протоколом головного управління Держкомзему у Волинській області про адміністративне правопорушення від 26.10.2011р., постановою управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області про накладення адміністративного стягнення від 08.11.2011р., постановою Луцького міськрайонного суду від 25.01.2012р. по справі №2а-10207/11/0308.
Розгляд спорів відкладався згідно ст.77 ГПК України у зв'язку неявкою представників сторін, неподачею витребуваних судом доказів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі та в судовому засіданні 02.10.2012р. оголошено перерву до 03.10.2012р. до 11:30год. для виконання вимог ухвал суду від 18.09.2012р.
В судовому засіданні 03.10.2012р. представник відповідачів 1, 2, 3, в межах повноважень, визначених довіреностями від 27.09.2012р., звернувся до суду з клопотанням про об'єднання справ в одну, на підставі ст. 58 ГПК України, у зв'язку з тим, що справи ґрунтуються на одних і тих самих обставинах і підтверджується одними і тими самими доказами.
Прокурор, позивач та третя особа клопотання не заперечили.
Суд клопотання представника відповідачів задовольнив, виходячи з системного тлумачення ч.2 ст.58 ГПК України та зважаючи на те, що позовні вимоги по справах №5004/1037/12, №5004/1038/12, №5004/1039/12 є однорідними, являють собою однаковий спосіб захисту, правовідносини виникли з однорідних договорів та обґрунтовані тими самими доказами, зокрема, актом управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачами 1, 2, 3 від 15.06.2011р., колективними зверненнями підприємців, колективним наглядовим провадженням тощо, сумісний їх розгляд не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, та об'єднав справи в одну справу - №5004/1037/12.
В судових засіданнях 02-03.10.2012р. прокурор звернувся до суду з заявами про уточнення позовних вимог, просить ухвалити судові рішення за позовом прокурора Луцького району в інтересах держави в особі Торчинської селищної ради: до підприємця ОСОБА_1 про звільнення тимчасово зайнятої земельної ділянки площею 5м.кв., термін користування якої закінчився, що знаходиться по АДРЕСА_1, згідно плану земельної ділянки, який є додатком до договору оренди від 19.01.2007р.; до підприємця ОСОБА_2 про звільнення тимчасово зайнятої земельної ділянки площею 9м.кв., термін користування якої закінчився, що знаходиться по АДРЕСА_1, згідно плану земельної ділянки, який є додатком до договору оренди від 19.01.2007р.; до підприємця ОСОБА_3 про звільнення тимчасово зайнятої земельної ділянки площею 21м.кв., термін користування якої закінчився, що знаходиться по АДРЕСА_1, згідно плану земельної ділянки, який є додатком до договору оренди від 19.01.2007р.
Заяви прийняті як такі, що не суперечать ст.ст. 22, 29 ГПК України.
В обгрунтування позовних вимог прокурор надав пояснення від 02.10.2012р., в яких зазначає, що прокуратурою Луцького району, із залученням спеціалістів з управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області, проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території Торчинської селищної ради щодо несвоєчасного повернення тимчасово зайнятих земель у власність держави, термін користування якими закінчився.
В ході проведеної перевірки встановлено факт порушення строків повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Згідно договорів оренди землі від 19.01.2007, укладених між Торчинською селищною радою Луцького району в особі голови Кревського Ю.М. та підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (ОСОБА_3. змінила прізвище на ОСОБА_3 згідно з повідомлення з відділу ДРАЦСу Луцького РУЮ від 28.09.2012р.), останнім передано у строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування торгових кіосків, які знаходиться за адресою АДРЕСА_1, площами 5м.кв, 9м.кв., 21м.кв. відповідно.
У грудні 2007 року відповідачі звернулись до селищної ради з письмовими заявами продовжити дію договорів оренди землі, укладених 19.01.2007р.
Рішенням сесії селищної ради від 18.12.2007 прийнято рішення укласти з підприємцями договори оренди земельної ділянки площами 5м.кв, 9м.кв., 21м.кв. відповідно строком на 1 рік. Однак, 21.01.2008 селищній раді надійшло клопотання від державного інспектора Держкомзему у Луцькому районі Боярчука В. з вимогою привести у відповідність вказане рішення селищної ради, оскільки воно не відповідає вимогам діючого законодавства.
Рішенням селищної ради від 22.01.2008р. вказані рішення скасовані.
Селищна рада оприлюднила вказане рішення сесії та довела до відома відповідачів, що договір оренди не буде продовжений, оскільки згідно ст. 15 ЗУ «Про оренду землі»невід'ємними додатками до договору оренди є проект відводу земельної ділянки.
15.06.2011 державним інспектором Держкомзему у Луцькому районі проведена перевірка, за результатами якої складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.06.2011, в якому державний інспектор зафіксував, що на момент перевірки підприємці продовжують користуватись земельною ділянкою після закінчення дії договорів оренди від 19.01.2007р. без правовстановлюючих документів та сплати платежів за землю. 15.06.2011р. підприємцям ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 видано припис з вимогою усунути порушення земельного законодавства до 15.07.2011р.
15.06.2011р. відносно підприємців складено протоколи про адміністративне правопорушенням про вчинення правопорушення, передбаченого ст.54 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За наслідками його розгляду 29.06.2011р. підприємців притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 170 грн.
Постановами Луцького міськрайонного суду від 15.09.2011р., 21.10.2011р., 09.08.2011р. у позові підприємців до управління Держкомзему у Луцькому районі про визнання нечинними постанов про притягнення підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.54 КУпАП у виді стягнення штрафу в розмірі 170 грн., відмовлено.
Державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Луцькому районі 26.10.2011р. провів перевірку виконання підприємцями внесених ним приписів від 15.06.2011р. та встановив, що порушення не були усунуті.
26.10.2011р. відносно підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 складені протоколи про адміністративні правопорушення про вчинення правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП.
Постановами Луцького міськрайонного суду від 27.02.2012р., 25.01.2012р., у позові підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління Держкомзему у Луцькому районі про визнання нечинними постанов про притягнення підприємців до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП, відмовлено.
Вказує, що станом на 02.10.2012р. підприємці ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 продовжують користуватись земельними ділянками після закінчення дії договорів оренди від 19.01.2007 без правовстановлюючих документів та сплати платежів за землю.
В обгрунтування позовних вимог посилається на норми ст.ст. 116, 124, 125, 152 Земельного кодексу України, ст. 16 ЗУ "Про оренду землі", ст. 36 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".
Просить задовольнити позовні вимоги, мотивуючи тим, що чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки у разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, відповідне рішення орендодавцем не приймалось.
В судових засіданнях 02-03.10.2012р. прокурором надане для огляду Наглядове провадження прокуратури Луцького району Волинської області №90-М (колективне) ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13
Згідно долучених до наглядового провадження матеріалів, прокурором Луцького району було направлено підприємцям повідомлення №58-90-М від 13.07.2011р. за результатами перевірки за колективним зверненням жителів смт. Торчин, в якому вказано, що всупереч вимог вказаних норм законодавства, після закінчення терміну дії договорів оренди земельних ділянок, вони продовжують ними користуватися без правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, і не повернули їх у власність Торчинської селищної ради, тому у їх діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 54 КУпАП.
Роз'яснено, що у разі незгоди з рішенням посадових осіб Торчинської селищної ради, які виразились у відмові в переукладенні договорів оренди земельних ділянок, підприємці мають право оскаржити його до суду, як це передбачено ст.16 ЦК України.
Вказано, що підстав для прокурорського реагування не вбачається.
Представник Торчинської селищної ради селищний голова Кревський Ю.М. в судових засіданнях 02.10.2012р.-03.10.2012р. надав суду пояснення, в яких зазначив, що згідно договорів оренди землі від 19.01.2007р., укладених між Торчинською селищною радою та підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, останнім передано у строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування торгових кіосків, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, площею 5м.кв., 9м.кв. та 21 м.кв. відповідно.
Повідомляє, що у 2007р. відповідачі звернулись до селищної ради з письмовими заявами продовжити дію договорів оренди землі, укладених 19.01.2007р.
Рішеннями сесії селищної ради від 18.12.2007р. прийнято рішення укласти з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. договори оренди земельної ділянки строком на 1 рік. Однак, 21.01.2008р. селищній раді надійшло клопотання від державного інспектора Держкомзему у Луцькому районі Боярчука В. з вимогою привести у відповідність вказане рішення селищної ради, оскільки воно не відповідає вимогам діючого законодавства.
Рішенням від 22.01.2008р. скасовані рішення сесії Торчинської селищної ради від 18.12.2007р., якими прийнято рішення надати в оренду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. земельні ділянки площами 5м.кв., 9м.кв., 21м.кв. відповідно.
Селищна рада оприлюднила вказані рішення сесії та довела до відома відповідачів, що договір оренди не буде продовжений, оскільки згідно ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" невід'ємним додатком до договору оренди є проект відводу земельної ділянки.
Стверджує, що підприємці ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 неодноразово звертались до Торчинської селищної ради з клопотаннями з 2007 року по 2012 рік, дані клопотання про продовження терміну дії спірного договору оренди землі від 19.01.2007р. вчасно розглядались на засіданнях сесії Торчинської селищної ради та надавались письмові вмотивовані відповіді (причиною відмови в укладенні договору оренди була відсутність проекту відводу земельної ділянки та її державна реєстрація).
Долучає до матеріалів справи колективні звернення підприємців від 07.11.2008р., від 29.06.2011, 19.03.2012р., 18.07.2012р., відповіді селищної ради від 07.11.2008р., 12.01.2009р., 14.07.2011р., 10.04.2012р., 17.08.2012р.; додаткові листи-звернення від ОСОБА_1 від 25-26.12.2008р. та відповіді на її листи від 12.01.2009р., 29.05.2009р.
Управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області у поясненнях №1888/1, №1888/2, №1888/3 від 18.09.2012р. (з урахуванням уточнень від 03.10.2012р.) зазначає, що під час проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства на території Торчинської селищної ради було виявлено факт порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які з 2008 року продовжують користуватися земельними ділянками площами 5м.кв., 9м.кв., 21м.кв. для розміщення об'єктів торгівлі на території Торчинської селищної ради. Вищезгадані земельні ділянки перебували в користуванні гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в 2007 році згідно договорів оренди землі, укладених з Торчинською селищною радою 19.01.2007 року терміном на 1 рік до 19.01.2008 року. Після закінчення строку дії договору оренди користування землею припинено не було, а продовжується і на даний час. На земельних ділянках розміщені об'єкти роздрібної торгівлі (торгові павільйони). Нові договори оренди не укладалися, сплата платежів за користування землею не здійснювалась, що є порушенням вимог ст. 125, ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 25 Закону України „Про оренду земель".
Під час проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства 15.06.2011 року відносно гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були складені протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 54 КУпАП та дано припис - припинити користування земельною ділянкою, або отримати право на неї. По виявленому факту на гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були накладені адмінстягнення у вигляді штрафу.
При проведенні повторної перевірки 26.10.2011 року на території Торчинської селищної ради було встановлено, що вимоги припису державного інспектора гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не виконали, користування ділянкою не припинили, право на неї не отримали, а продовжують користуватись, не здійснюючи платежів за користування та не маючи правовстановлюючих документів на земельні ділянки. По виявленому факту гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 188-5 КУпАП та дано повторний припис - припинити користування землями. Вимоги повторного припису гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 виконані не були.
Вказує, що на даний час користування землею не припинено, що є порушенням ст. 125, 206 Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України "Про оренду земель", п. 21 договорів оренди.
Відповідачі - фізичні особи - підприємці ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 27.09.2012р. звернулись до суду з заявами від 27.09.2012р. про долучення до матеріалів справи копій позовних заяв про звернення до Луцького міськрайонного суду про оскарження дій і бездіяльності Торчинського селищного голови без дат без номерів; відзивів на позовні заяви, в яких позовні вимоги заперечують, посилаючись на порушення їх прав як підприємців, якім дозволено самостійно здійснювати торгівельну діяльність у визначеному місці.
Підприємці ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 стверджують, що фактично їх особисті та всіх підприємців в цілому питання виникли між Торчинською селищною радою з 2008р. не з приводу того, що вони використовують земельну ділянку без оформленого договору оренди, а з приводу того, що селищний голова смт. Торчин Кревський Ю.М. не виносить на порядок денний сесії ради їхні питання про винесення рішення щодо надання їм дозволу на поновлення з ними договорів оренди землі для обслуговування торгівельних павільйонів по АДРЕСА_1. Відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі», який діяв станом на 2007 і початок 2008р., у разі якщо після закінчення договору оренди землі, орендар продовжував користуватись земельною ділянкою, оскільки виявив в цьому бажання продовжувати свою попередню діяльність без зміни її цільового призначення, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягав поновленню суб'єктом господарювання на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором.
Вказують на відсутність письмових заперечень, якими би селищна рада вимагала повернення землі після 19 січня 2008р. або ж після закінчення договору попереднього.
Зазначають, що Торчинська селищна рада за їхніми зверненнями прийняла 18.12.2007р. рішення №15/46, №15/30, №15/32, якими вирішила передати кожному із підприємців земельну ділянку для обслуговування торгівельного павільйону на території ринку по АДРЕСА_1, але селищний голова його не виконав і з ними відповідних договорів оренди торгівельних місць не оформив, тому вони вимушені обслуговувати торгівельні павільйони без оформлених договорів оренди землі.
Заперечують клопотання державного інспектора Держкомзему України Боярчука В.А., в якому він просив рішення Торчинської селищної ради від 18.12.2007р. відмінити, оскільки на час його прийняття , на його думку, діяли норми, які не дозволяли передавати земельні ділянки на попередніх умовах, а виключно на аукціонах та за результатом торгів.
Стверджують, що земельні аукціони та торги було рекомендовано проводити лише при наданні особам вільних земельних ділянок, а рішеннями Торчинської селищної ради від 18.12.2007р. вирішено передати земельні ділянки в оренду з метою продовження використання земельних ділянок без зміни їх цільового призначення для обслуговування торгівельних павільйонів, яку вони використовують уже багато років.
На виконання клопотання державного інспектора, рішенням Торчинської селищної ради від 22.12.2008р. рішення Торчинської селищної ради від 18.12.2007р. №15/46, №15/30, №15/32 було відмінено.
В обґрунтування заперечень щодо необхідності проведення торгів посилаються на рішення Конституційного Суду України від 11.11.2008р. та п.8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення порядку набуття прав на землю»в частині поновлення договорів оренди землі без проведення аукціону та земельних торгів.
Вказують, що починаючи з 2009р. вони подавали заяви до селищного голови, як уповноваженої особи Торчинської селищної ради , про поновлення договорів оренди землі на ринку для обслуговування торгівельних павільйонів на попередніх умовах та за формою, встановленою Постановою КМУ від 07.03.2009р., але селищний голова не виносив їх питань на порядок денний сесії, оскільки вважав, що земельні ділянки вони мали отримувати в оренду виключно на аукціонах, через торги, а не на умовах, які рекомендовані Постановою КМУ.
Посилаються на звернення до прокуратури Луцького району, Волинської обласної ради та представництва Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Волинській області.
Вважають, що, оскільки, при оформленні з ними договорів оренди землі до них додані схеми розташування торгівельних павільйонів на місцевості, це вказує на те, що ця територія є відведена для здійснення торгівельної діяльності. Посилаються на Постанову КМУ №278 від 05.03.2009р. «Про заходи щодо стабілізації цін при наданні послуг та оренди торгових місць,приміщень, площ на ринках з продажу продовольчих і не продовольчих товарів, якою саме на сільських, селищних та міських голів покладався обов'язок забезпечувати функціонування торгівельних місць і цей вид діяльності; п.5 Постанови КМУ України №868 від 29.07.2009р., якою територіальним органам влади рекомендовано вжити заходів до посадових осіб суб'єктів господарювання, які мають право користування чи розпорядження земельними ділянками, забезпечити умови роботи підприємцям за правилами торгівлі в разі відсутності затвердженого плану території.
Вказують, що оскільки за складеним устроєм на даному місці уже розташовані торгівельні павільйони, то селищний голова мав би організувати на вказаному місці комунальний ринок, чого з часу введення в дію постанови КМУ 2009р. не зробив.
Водночас, підприємцями подані до суду заяви від 01.10.2012р. про зупинення провадження у справі, мотивовані тим, що при отриманні повідомлення про наявність даних позовів, вони подали до Луцького міськрайонного суду позовні заяви на дії і бездіяльність Торчинського селищного голови.
Зазначають, що розгляд тих справ тісно пов'язаний з цією і до їх вирішення неможливо вирішувати справу, з якою звернулась прокуратура Луцького району, оскільки в тих справах, які будуть розглядатись судом в порядку адміністративного судочинства, будуть встановлюватись та юридично оцінюватись дії Торчинського селищного голови, який бере участь в цій справі, також з приводу того, чому він не бажав або не хотів оформляти з підприємцями договори оренди торгівельних місць з 2008р. по даний час, та чому не спроваджував питання на сесію Торчинської селищної ради з цього самого приводу у 2012р. за їхнім зверненням. Вважають, що якщо його дії в порядку адміністративного судочинства будуть визнані неправомірними, або ж буде визнана його бездіяльність в цій частині щодо неправомірного неподання на сесію їхніх питань про оформлення договорів оренди торгівельних місць , то це вплине на правильність та об'єктивність вирішення цієї справи. Долучають до заяв копії позовних заяв до Луцького міськрайонного суду без номерів та без дат та ухвалу Луцького міськрайонного суду про порушення провадження у справі за позовом ОСОБА_1
Прокурор, позивач та третя особа клопотання відповідачів про зупинення розгляду справи заперечили, мотивуючи непов'язаністю справ та можливістю вирішення справи за наявними в справі доказами.
Пленум Вищого господарського суду України у постанові "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. зауважив, що відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі судом відхилені, як необгрунтовані та такі, що суперечать ч.1 ст.79 ГПК України. Відповідачами не доведені, а судом не встановлені як пов'язаність справ (дана справа стосується звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок після закінчення строку дії договорів оренди в 2008р., а справи в міськрайонному суді - дій та бездіяльності селищного голови щодо відмови в оформленні договорів оренди земельних ділянок, виходячи із процесуальних строків звернення в адміністративному судочинстві, з посиланням на відмову у липні 2012р.), так і неможливість розгляду даної справи до вирішення справ міськрайонного суду.
Господарський суд, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача, відповідачів та третьої особи, дослідивши долучені до справи докази, -
встановив:
На підставі рішень Торчинської селищної ради від 26.12.2006р. №7/35, №7/34/, №7/40 між Торчинською селищною радою (орендодавець) та фізичними особами - підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (ОСОБА_3. змінила прізвище на ОСОБА_3 згідно з повідомленням з відділу ДРАЦСу Луцького РУЮ від 28.09.2012р.) (орендарі) були укладені договори оренди землі від 19.01.2007р., за умовами яких орендодавець надав, а орендарі прийняли в строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення площами 5 кв.м., 9 кв.м., 21 кв.м. для обслуговування торгових кіосків. Земельні ділянки знаходиться на території Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області в АДРЕСА_1 в межах населеного пункту, кадастрові номера відсутні.
Договори зареєстровані в Книзі реєстрації договорів оренди Торчинської селищної ради від 19.01.2007р. за №306, №308, №328.
Передача земельних ділянок в оренду відбулась згідно актів приймання-передачі земельної ділянки від 19.01.2007р.
Відповідно до пункту 8 договорів договори укладено на 1 рік.
Закінчення строку дії договорів - 19.01.2008р.
Згідно п. 8 договорів після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з п. 37 договорів від 19.01.2007р. дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено, що відповідає положенням статті 31 ЗУ "Про оренду землі".
Договори оренди землі від 19.01.2007р. припинили свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який їх було укладено, 19.01.2008р.
15.06.2011р. державним інспектором з контролю за використаннями та охороною земель Боярчуком В.А. відповідно до вимог ст.ст. 6,10 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства та встановлено, що після закінчення терміну дії договорів оренди від 19.01.2007р. користування земельною ділянкою ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не припинено.
На підставі акту перевірки 15.06.2011р. складені протоколи про адміністративні правопорушення та приписи про усунення вказаних порушень - вжиття заходів для повернення тимчасово зайнятих земель до Торчинської селищної ради або отримання прав на них.
При повторній перевірці 26.10.2011р. вимоги припису підприємцями не виконані. Постановами від 08.11.2011р. вони притягнуті до адмінвідповідальності.
Постанови про адміністративні стягнення (як від 15.06.2011р., так і повторні - від 08.11.2011р.) підприємцями були оскаржені.
Постановами Луцького міськрайонного суду від 15.09.2011р. по справі №2-а-7864/11 та від 27.02.2012р. №2а-10209/11/0308 в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Держкомзему у Луцькому районі про визнання нечинними постанов у справах про адміністративне правопорушення від 29.06.2011р. №11 та від 08.11.2011р. №45, відмовлено.
Постановами Луцького міськрайонного суду від 21.10.2011р. по справі №2-а-7846/11 та від 27.02.2012р. по справі №2а-10211/11/0308 в задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Держкомзему у Луцькому районі про визнання нечинними постанов у справах про адміністративне правопорушення №19 від 29.06.2011р. та №43 від 08.11.2011р., відмовлено.
Постановами Луцького міськрайонного суду від 03.08.2011р. по справі №2а-7872/11/0308 та від 25.01.2012р. по справі №2а-10207/11/0308 в задоволенні позову ОСОБА_3 до управління Держкомзему у Луцькому районі про визнання нечинними постанов у справах про адміністративне правопорушення №18 від 29.06.2011р. та №44 від 08.11.2011р., відмовлено.
Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства.
Із долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що 18.12.2007р. Торчинська селищна рада прийняла рішення №15/46, №15/30, №15/32, якими вирішила передати підприємцям ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в оренду строком на 1 рік земельні ділянки для обслуговування торгових павільйонів в АДРЕСА_1 за рахунок земель Торчинської селищної ради, не переданих у власність та не наданих в користування.
22.01.2008р. Торчинська селищна рада рішенням №16/7 відмінила рішення від 18.12.2007р. з №15/30 по №15/50 "Про передачу земельних ділянок в оренду підприємцям", посилаючись на надходження клопотання від управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області".
В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин, узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата і знайшло відображення у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 справа №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).
Зважаючи на викладене, вказане рішення судом не прийняте в силу ч. 2 ст. 4 ГПК України, як таке, що суперечить ст.ст. 19, 124 Конституції України та п.10. ст.59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції на час прийняття рішення), яким встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
При цьому судом врахована правова позиція Верховного Суду України, висловлена у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ".
Водночас, суд зважає на те, що зобов'язання селищної ради в судовому порядку укласти такі договори на підставі зазначених рішень відсутні. До того ж, рішеннями селищної ради, що відмінені, був наданий дозвіл на передачу земель в оренду на 1 рік, тобто, до 19.01.2009р., який вже сплинув.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу частини першої статті 31 цього Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Щодо поновлення договору оренди земельної ділянки Закон України "Про оренду землі" містить положення, які не є тотожними відповідним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Стаття 33 вказаного Закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Тобто цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.
Разом з тим, відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії. (п.5 Оглядового листа ВГСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок" від 30.11.2007 р. №01-8/918 ).
За змістом ст.ст. 19, 31 ЗУ "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін. Договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно п. 21 договорів оренди від 19.01.2007р. строк дії договорів закінчився 19.01.2008р.
Зі змісту статей 125, 126 Земельного кодексу України вбачається, що право користування земельною ділянкою виникає на підставі належним чином зареєстрованого договору оренди.
Відповідним чином зареєстрований договір оренди землі за правилами статті 126 Земельного кодексу України є правовстановлюючим документом, що посвідчує право на земельну ділянку.
Договір оренди землі є чинним протягом строку, на який його укладено, після закінчення цього строку договір оренди припиняється (ст.ст. 19, 31 Закону України "Про оренду землі").
Статтею 34 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Сторони у договорах оренди землі від 19.01.2007р. обумовили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 21).
Згідно з п. б ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до визначення, наведеного у ст.1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно зі ст.144 ЗК України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.
На час провадження у справі судовими рішеннями, що набрали чинності і мають для суду преюдиціальне значення в силу ст. 35 ГПК України, у скасуванні постанов про накладення адміністративних стягнень за самовільне зайняття земельних ділянок фізичними особами - підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено, порушення не усунуті.
Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин". зауважив, що:
Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України.
Суд не приймає посилання відповідачів в обгрунтування прав на земельні ділянки під торговим павільйоном, на постанову КМУ від 26.08.2009р. №982 "Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності", оскільки вказаний Порядок не діяв на час завершення строку дії договору оренди, передбачав подачу заяви згідно з встановленим додатком (докази звернення з такою заявою суду не подані) та втратив чинність згідно з Постановою КМУ від 25.05.2011р. №548.
Не приймає суд і посилання на Постанову КМУ №868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків", оскільки дія Положення, затвердженого цією Постановою, поширюється на ринки. У Положенні наведено визначення "ринку" - об'єкт торгівлі, на території якого суб'єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій даний об'єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями (далі - суб'єкт господарювання).
Послуги з обслуговування та утримання торговельних місць на території ринку надаються суб'єктом господарювання, який є юридичною особою.
Позивач створення такого суб'єкта господарювання на території смт. Торчин заперечив.
Не приймає суд і посилання відповідачів на Постанову КМУ від 05.03.2009р. №278 "Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи", оскільки вказану постанову визнано незаконною та скасовано Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2010р. у справі №2а-4429/09/2670, залишену без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011р., ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2012р.
Що стосується посилання на Рішення Конституційного Суду у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення у 2008р. земельних аукціонів" від 11.11.2008р. №25-рп/2008, то вказаним Рішенням Конституційний Суд України наголосив, що враховуючи те, що порядок і умови набуття, припинення і здійснення права власності на землю входять до загального поняття "правовий режим власності", який визначається виключно законами України, Кабінет Міністрів України, видавши Постанову (пункт 1), діяв поза межами своїх повноважень, передбачених Конституцією та законами України, що не відповідає вимогам частини другої статті 8, частини другої статті 19, пункту 7 частини першої статті 92, частини третьої статті 113, частини першої статті 117 Конституції України.
Суд не приймає посилання представника відповідачів на неможливість звернення до суду після закінчення дії договорів у зв'язку з відсутністю рішення селищної ради про відмову від поновлення дій договорів оренди, оскільки це суперечить прямій нормі ст.124 Конституції України, згідно якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідачі не позбавлені були прав врегулювати правовідносини в судовому порядку і своїми правами з 2008р. не скористалися, водночас, порушуючи прийняті зобов'язання за договорами про повернення земельних ділянок по закінченню строку дії договорів, продовжували користуватись земельними ділянками без правовстановлюючих документів та без оплати.
Твердження відповідачів про відсутність заперечень зі сторони селищної ради на продовження строку користування земельними ділянками спростовані як листами-відповідями селищної ради на звернення підприємців від 07.11.2008р., 12.01.2009р., 29.05.2009р., 14.07.2011р., 10.04.2012р., 17.08.2012р., так і рішенням селищної ради №16/7 від 22.01.2008р. (відомим відповідачам та ними в установленому законом порядку не оскарженим), так і зверненнями самих підприємців (про що зазначено у відзивах) до селищної ради, прокуратури, обласної ради тощо.
Суд не приймає твердження відповідачів про достатність для укладення договорів схеми, долученої до договорів оренди, як таке, що суперечить ст.ст. 15, 20 ЗУ "Про оренду землі" щодо невід'ємних частин договору оренди землі і його державної реєстрації (в редакції як на час виникнення спірних правовідносин, так і на даний час).
Всі решта доводів відповідачів висновків суду щодо самовільного використання земельних ділянок за відсутності відповідних рішень селищної ради та оформленого, зареєстрованого відповідно до законодавства договору оренди, не спростовують та на правову оцінку спірних правовідносин щодо оренди земельних ділянок не впливають.
Зважаючи на те, що факт самовільного зайняття підприємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 земельних ділянок площею 5м.кв., 9м.кв., та 21м.кв. без відповідних правовстановлюючих документів після закінчення строків дії договорів оренди, стверджується актами перевірки, приписами, протоколами, постановами держземінспектора в межах визначених законом повноважень, правомочність яких підтверджена постановами Луцького міськрайонного суду Волинської області №2-а-7864/11 від 15.09.2011р., №2а-10209/11/0308 від 27.02.2012р., №2-а-7846/11 від 21.10.2011р., №2а-10211/11/0308від 27.02.2012р., №2а-7872/11/0308 від 03.08.2011р., №2а-10207/11/0308 від 25.01.2012р., що має для суду преюдиціальне значення в силу ст. 35 ГПК України, позовні вимоги є підставними.
Частиною 3 ст. 49 ГПК України визначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Оскільки спори до суду доведені з вини відповідачів, витрати по сплаті судового збору в сумі 1073грн. слід віднести на них відповідно до ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 12, 124, 125, 126, 144, 152, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 19, 31, 33, 34 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 26, 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.ст. 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, -
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) звільнити на користь Торчинської селищної ради тимчасово зайняту земельну ділянку площею 5м.кв., термін користування якої закінчився, що знаходиться по вул. Незалежності, смт. Торчин Луцького р-ну, згідно плану земельної ділянки, який є додатком до договору оренди землі від 19.01.2007р.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1
в дохід Державного бюджету України
1 073 грн. судового збору.
4. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_2) звільнити на користь Торчинської селищної ради тимчасово зайняту земельну ділянку площею 9м.кв., термін користування якої закінчився, що знаходиться по вул. Незалежності, смт. Торчин Луцького р-ну, згідно плану земельної ділянки, який є додатком до договору оренди землі від 19.01.2007р.
5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_3, код НОМЕР_2
в дохід Державного бюджету України
1073 грн. судового збору.
6. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_4, код НОМЕР_3) звільнити на користь Торчинської селищної ради тимчасово зайняту земельну ділянку площею 21м.кв., термін користування якої закінчився, що знаходиться по вул. Незалежності, смт. Торчин Луцького р-ну, згідно плану земельної ділянки, який є додатком до договору оренди землі від 19.01.2007р.
7. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_4, код НОМЕР_3
в дохід Державного бюджету України
1073 грн. судового збору.
8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено
05.10.2012р.
Суддя Філатова С. Т.