02.10.2012Справа №5002-33/2391-2012
за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»
(вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034)
до Комунального підприємства Житлово - експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя
(вул. Дзюбанова, 13, м. Сімферополь, 95000)
про стягнення 772 641.44 грн.
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники сторін:
Від позивача: Шереметьєва Людмила Остапівна, представник, довіреність № 402-Д від 10.07.12, ПАТ «ДТЕК Крименерго»;Від відповідача: Дробот Юлія Романівна, представник, довіреність № 10/13 від 03.01.12, КП Житлово - експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополь;
Суть спору: публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим до Комунального підприємства Житлово - експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя та просить суд стягнути 772 641.44 грн., а саме - заборгованість у сумі 7 391 29.30 грн., інфляційні втрати у сумі 3 161.01 грн., 3% річних у сумі 12 305.53 грн. та пеню у сумі 12 305.53 грн.
08 серпня 2012 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій ним усунуто описки, допущені у змісті позовної заяви (а.с. 38-39, т.2), яку було прийнято до провадження суду ухвалою від 09 серпня 2012 року.
Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем обов'язків, взятих за договором № 205 про поставку електричної енергії, укладеним сторонами 26 червня 2006 року, в частині своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії.
Свої вимоги позивач обґрунтував посиланнями на статті 526 Цивільного кодексу України, положення Закону України «Про електроенергетику», а також на норми Правил користування електричною енергією.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що не усі об'єкти, зазначені позивачем у позові, включені до переліку, наведеному у додатках до договору № 205 (т. 2, а.с. 59).
Представник позивача надіслав на адресу суду заперечення на відзив відповідача, в якому обґрунтував свої твердження, що усі об'єкти, за якими здійснюється розрахунок, внесені до додатків до договору № 205 від 26 червня 2006 року. Крім того, надав докази в обґрунтування своїх доводів (т. 2, а.с. 115-124).
Представник відповідача у судовому засіданні 02 жовтня 2012 року надав доповнення до відзиву на позов, в якому заперечував проти порядку розрахунків заборгованості, проведених позивачем під час визначення розміру заборгованості ( т. 2, а.с.142).
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 23 серпня 2012 року за клопотанням сторін (т. 2, а.с. 82) в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 04 жовтня 2012 року (т. 2, а.с. 85-86).
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
26 червня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (постачальник) та Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя (споживач) був укладений договір на постачання електричної енергії № 205 (т. 1, а.с.10-13).
Згідно з розділом 1 договору постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення Правил користування електричною енергією) згідно з умовами цього договору та додаткам до договору, які є його невід'ємними частинами.
Розділом 2 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», а також Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.
Пункт 2.2.3 договору встановлює, що споживач повинен сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатків № 4.1, чи 4.2 «Порядок розрахунків».
Порядок розрахунків визначений у додатку № 4.2 до даного договору, з якого вбачається, що розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюються у відповідності з пунктом 6.6. Правил користування електричною енергією (т. 1, а.с. 29).
Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем (пункт 6.6. Правил користування електричною енергією).
Повна фактична оплата вартості електроенергії здійснюється одним платежем по фактичним показникам приборів обліку на дату, що встановлена даним порядком (пункт 1 додатку № 4.2 до договору).
Розрахункова дата (день, коли споживач надає «Акт про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» (додаток № 2 до договору, надалі «Акт»), а постачальник видає кінцевий звіт), встановлюється 04 числа кожного місяця. Відповідно, розрахунковим вважається період з 04 числа місяця до такого ж наступного місяця (пункт 2 додатку № 4.2 до договору).
Показники розрахункових засобів обліку у відповідності з «переліком об'єктів та точок комерційного звіту» фіксуються 04 числа кожного місяця та оформлюються «Актом» у двох екземплярах, по одному для кожної сторони (пункт 3 додатку № 4.2 до договору) (т. 1, а.с. 29).
Однак, позивач стверджує, що за період з 10 червня 2011 року по 10 червня 2012 року відповідачем свої обов'язки за договором в частині повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії виконувалися неналежним чином, у зв'язку з чим за ним створилася заборгованість в сумі 739 129.30 грн..
В обґрунтування наявності підстав для стягнення заборгованості з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» позивач зазначає, що боржнику були виставлені рахунки та акти про об'єми спожитої електричної енергії з чіткою вказівкою про кількість спожитої енергії та об'єкти, по яких було здійснено нарахування за період заборгованості (т. 1, а.с. 52-139, т. 2, а.с. 1-37), які були отримані відповідачем без заперечень.
Ухилення відповідача від оплати спожитої електричної енергії з'явилося підставою для звернення публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» до господарського суду АР Крим із даним позовом.
Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Оскільки спірні правовідносини виникли в процесі виконання умов договору про поставку електричної енергії, вони повинні регулюватися положеннями Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією (далі - Правила).
Законом України «Про електроенергетику» встановлено, що електроенергетика є галуззю економіки України, а державна політика в електроенергетиці базується на принципах забезпечення стабільного фінансового положення електроенергетики, а також відповідальності енергопостачальників та енергоспоживачів.
Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, з матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу оплати електричної енергії, поставленої та спожитої згідно з умовами договору поставки електричної енергії № 205 від 26 червня 2006 року.
Згідно з розділом 1 договору постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення Правил користування електричною енергією) згідно з умовами цього договору та додаткам до договору, які є його невід'ємними частинами.
Пункт 2.2.3 договору встановлює, що споживач повинен сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатків № 4.1, чи 4.2 «Порядок розрахунків».
Порядок розрахунків визначений у додатку № 4.2 до даного договору, з якого вбачається, що розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюються у відповідності з пунктом 6.6. Правил користування електричною енергією (т. 1, а.с. 29).
Відповідач не заперечував наявність у нього таких обов'язків, що було підтверджено його представником під час розгляду справи, однак ним оспорювався перелік об'єктів, включених позивачем до розрахунку, та посилався на відсутність доказів їх охоплення умовами договору № 205.
Так, зокрема, відповідачем оспорювалося включення до додатків до договору 27ми об'єктів, включених позивачем, однак, позивачем було надано суду Додаток № 12.1 до договору № 205, узгоджений обома сторонами за договором, який свідчить про включення цих об'єктів до переліку, на якій розповсюджуються дія умов вказаного договору поставки (т.2, а.с. 110).
Представник відповідача не оспорював належність такого доказу та пояснив, що у відповідача такий документ відсутній, що викликало сумнів у приналежності перелічених у ньому об'єктів до договору.
Отже, з огляду на надані докази, суд погодився із доводами представника позивача про те, що у позовній заяві та доданих до неї розрахунках відображені усі об'єкти, що зафіксовані у додатках до договору поставки № 205, а отже вартість спожитої на цих об'єктах електричної енергії слід розраховувати із застосуванням його умов.
Пункт 2.2.3 договору встановлює, що споживач повинен сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатків № 4.1, чи 4.2 «Порядок розрахунків».
Порядок розрахунків визначений у додатку № 4.2 до даного договору, з якого вбачається, що розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюються у відповідності з пунктом 6.6. Правил користування електричною енергією (т. 1, а.с. 29).
Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем (пункт 6.6. Правил користування електричною енергією).
Повна фактична оплата вартості електроенергії здійснюється одним платежем по фактичним показникам приборів обліку на дату, що встановлена даним порядком (пункт 1 додатку № 4.2 до договору).
Розрахункова дата (день, коли споживач надає «Акт про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» (додаток № 2 до договору, надалі «Акт»), а постачальник видає кінцевий звіт), встановлюється 04 числа кожного місяця. Відповідно, розрахунковим вважається період з 04 числа місяця до такого ж наступного місяця (пункт 2 додатку № 4.2 до договору).
Показники розрахункових засобів обліку у відповідності з «переліком об'єктів та точок комерційного звіту» фіксуються 04 числа кожного місяця та оформлюються «Актом» у двох екземплярах, по одному для кожної сторони (пункт 3 додатку № 4.2 до договору) (т. 1, а.с. 29).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Споживач енергії несе відповідальність:
-за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України;
-за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.
Так, зі змісту позовної заяви та розрахунків, наданих позивачем суду, вбачається, що вартість електричної енергії, спожитої відповідачем, розрахована за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання. Показники величини дозволеної потужності струмоприймачів та кількість годин їх використання для об'єктів, які не мали приладів обліку електричної енергії, відображені в додатках 3.1 12,12 та 12.1 до договору.
За період з 10 червня 2011 року по 10 червня 2012 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" включило у рахунок суму нарахувань по житловим будинкам, які мають прилади обліку електричної енергії, та ті об'єкти, які не мали приладів обліку електричної енергії, але охоплені договором № 205 на загальну суму 739 129.30 грн.
Перевіривши детальний розгорнутий розрахунок суми боргу із відображенням порядку нарахування, переліку житлових будинків, які мають прилади обліку електричної енергії та об'єктів, які не мали приладів обліку електричної енергії, але охоплені договором № 205, показники величини дозволеної потужності струмоприймачів та кількість годин їх використання для об'єктів, які не мали приладів обліку електричної енергії, суд погоджується з його правомірністю.
Статтею 218 Господарського кодексу України закріплені підстави господарської правової відповідальності, а саме зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
З матеріалів справи та доводів сторін вбачається, що відповідачем не була оплачена сума заборгованості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статі 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за договором про поставку електричної енергії № 205 від 26 червня 2006 року.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя» суми заборгованості перед публічним акціонерним товариством «Крименерго» у розмірі 739 129.30 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.
Стосовно інших заперечень представника відповідача щодо наявності порушень Методики визначення об'єму недоврахованої електричної енергії, нарахованої внаслідок порушення відповідачем правил користування електричної енергії, які, на його думку, були допущені позивачем при розрахуванні суми заборгованості, викладені у додатку до відзиву на позов (а.с. 142, т.2), суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.
У випадку, якщо об'єкт споживає електричну енергію, яка враховується приладом обліку, спожита електрична енергія розраховується по наданим показникам споживача (відповідача), тобто дійсні показники - попередні показники* тариф = сума спожитої електричної енергії.
У випадку, якщо об'єкт не обладнаний розрахунковим приладом обліку, розрахунок спожитої електричної енергії здійснюється по потужності, визначеній умовами договору з урахуванням розрахункового коефіцієнту ( додаток № 3.1 до договору), втрат у лінії ( додаток № 10, 10.1 до договору № 205), втрат у трансформаторі ( додаток № 10 до договору), у випадку застосування таких до кожного окремому об'єкту.
При розрахунку потужності застосовувались: потужність, кількість часу роботи з додатків 3.1, 12, 12.1 до договору № 205 від 26 червня 2006 року, які є невід'ємними його частинами. Розрахунок втрат електричної енергії у мережах споживачів, наданий у додатку № 10 до договору № 205 від 26 червня 2006 року. Вказані додатки узгоджені сторонами, скріплені підписами керівників та печатками сторін.
Отже, розрахунки, надані суду позивачем, були перевірені судом та визнані такими, що складені у повній відповідності до вимог законодавства, що регулює дані правовідносини.
Також, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 3 161.01 грн., 3% річних у сумі 12 305.53 грн. та пеню у сумі 18 045.60 грн..
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши проведений позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 3 161.01 грн. та 3% річних за прострочення оплати вартості спожитої електричної енергії в сумі 12 305.53 грн., суд погоджується з правильністю їх проведення, у зв'язку з чим вимоги ВАТ «ДТЕК Крименерго» в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії в сумі 18 045.60 грн.
Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
В пункті 4.2.1 договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, с порушенням строків, встановлених додатком №4.2 «Порядок розрахунків», споживач зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії в сумі 18 045.60 грн., суд погоджується з правильністю його проведення, у зв'язку з чим вимоги ВАТ «ДТЕК Крименерго» в цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до статі 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 08 жовтня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Комунального підприємства Житлово - експлуатаційного об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя (вул. Дзюбанова, 13, м. Сімферополь, 95000, р/р 260058337, МФО 324021, ЭДРПОУ 05480542 в КРД АППБ «Аваль») на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034, р/р 26031301617847 в КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 00131400) 739 129.30 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 3161.01 грн. інфляційних втрат, 12 305.53 грн. 3 % річних, 18 045.60 грн. пені та 15 452.83 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.А. Радвановська