"04" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/4230/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
Сіроша М.В.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради на постанову Київського районного суду м. Полтави від 31 грудня 2010 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, Центру нарахування та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення коштів,-
У листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, Центру нарахування та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату одноразової компенсації у розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 31 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради щодо здійснення нарахування ОСОБА_4 одноразової компенсації за шкоду здоров'ю, у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради провести нарахування ОСОБА_4 одноразової компенсації за шкоду здоров'ю, у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 45 мінімальних заробітних плат з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення йому інвалідності - на 30 березня 2010 року, з врахуванням проведених виплат, та зобов'язати Центр по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат у Полтавській області провести відповідні виплати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради провести нарахування ОСОБА_4 одноразової компенсації за шкоду здоров'ю у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 45 мінімальних заробітних плат з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення йому інвалідності - на 30 березня 2010 року, з врахуванням проведених виплат, та зобов'язання Центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат у полтавській області провести відповідні виплати. В цій частині апеляційний суд прийняв нову постанову, якою зобов'язав Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради провести нарахування ОСОБА_4 одноразової компенсації за шкоду здоров'ю у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 45 мінімальних заробітних плат з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент виплати - на травень 2010 року, з врахуванням проведених виплат, та здійснити дії щодо виплати донарахованих сум.
В частині вимог щодо зобов'язання Центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат у Полтавській області провести відповідні виплати у позові відмовлено.
В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції до 01.01.2008 року встановлено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам 2 групи -45 мінімальних заробітних плат.
Разом з тим, розмір одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС був встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі Постанова № 836).
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина. Постановою № 836 всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які встановив розмір одноразової компенсації як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Частиною 3 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалося на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу 2 Закону № 107-7, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що одноразову компенсацію виплачено позивачу не в повному розмірі, права позивача порушені і підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату недоплаченої частини одноразової компенсації, яка здійснюється з мінімальної заробітної плати, розмір якою встановлюється на момент виплати.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2011 року та змінену нею постанову Київського районного суду м. Полтави від 31 грудня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
з оригіналом згідно
помічник судді А.О. Кулеша