"24" вересня 2012 р. м. Київ К-1669/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2008
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009
у справі № 2а-2544/08 (22а-18374/08)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "ПМК-14"
до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області Державної податкової служби
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009, позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 28.08.2008 № 0004051550/3.
ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п. 1.2, п. 1.5, п. 1.11 ст. 1, п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для застосування податковим повідомленням-рішенням від 28.08.2008 № 0004051550/3 до позивача відповідно до вимог п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ штрафу в сумі 1794,39 грн. слугували висновки перевірки, викладені в акті від 24.04.2008 № 413/150/03563809, про порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, яке полягало у несвоєчасній сплаті податкового зобов'язання з єдиного податку за 4 квартал 2007 року.
При складанні звітності з єдиного податку за 4 квартал 2007 рок позивачем допущено технічну помилку -складено два різних розрахунки: один правильний (за ставкою податку 6 %), а другий помилковий (за ставкою 10 %).
11.01.2008 позивачем до податкового органу подано розрахунок за ставкою 10 %, в якому нараховано єдиний податок в сумі 44861 грн., разом із копіями платіжних доручень про сплату єдиного податку на загальну суму 26917,00 грн.
У зв'язку із самостійним виправленням помилок 30.01.2008 до податкового органу подано уточнюючий розрахунок єдиного податку за 4 квартал 2007 року, із розрахунку за ставкою 6 %. Сума податку, яка підлягала сплаті за цією ставкою, позивачем своєчасно погашена.
Суд касаційної інстанції знаходить правильними висновки судів про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ з огляду на достовірно встановлену судами обставину щодо фактичної сплати позивачем вказаного податкового зобов'язання з дотриманням граничного строку його сплати.
Зважаючи на відсутність підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло