"26" липня 2012 р. м. Київ К/9991/19030/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
при секретарі Бовкун В.В.
за участю представників:
позивача -Капустіна Д.О.
відповідача -Звичайної Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2011
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012
у справі № 2а-1870/2523/11
за позовом Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»
до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетного відшкодування
Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (далі по тексту -позивач, ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту -відповідач-1, ДПІ в м. Суми) від 18.04.2011 № 0000932306/0/30866, № 0000922306/0/30858; стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 663 111,93 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 663 111,93 грн.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами, за результатами проведеної невиїзної перевірки ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за: травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за квітень 2010 року; червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за травень 2010 року; листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за жовтень 2010 року, складено акт від 13.04.2011 № 2501/23-620/30991664, в якому встановлено завищення від'ємного значення різниці поточного звітного періоду яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду податкової декларації по ПДВ за квітень 2010 року на суму 657 379,00 грн., за травень 2010 року на суму 507 138,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 498 595,16 грн. та за грудень 2010 року на суму 759 326 грн.; встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 1 663 111,93 грн., у т.ч.: за травень 2010 року на 657 378,59 грн., червень 2010 року 507 138,18 грн. та за листопад 2010 року 498 595,16 грн.
На підставі результатів вказаної перевірки, 18.04.2011 відповідач-1 прийняв податкові повідомлення-рішення:
- № 0000932306/0/30866 про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 2 422 438,00 грн., у т.ч.: за квітень 2010 року на 657 379,00 грн., травень 2010 року 507 138 грн., жовтень 2010 року 498 595 грн. та за грудень 2010 року 759 326 грн.;
- № 0000922306/0/30858 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 663 111,93 грн., у т.ч.: за травень 2010 року на 657 378,59 грн., червень 2010 року 507 138,18 грн. та за листопад 2010 року 498 595,16 грн.
Зменшуючи суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач виходив з неможливості здійснення перевірок контрагентів позивача, в зв'язку з тим, що ТОВ «ТД»Селена»припинено в результаті ліквідації за рішенням власника; TOB «Альфа-Метал Компані»за юридичною адресою відсутнє та фактичне місцезнаходження не встановлено; ТОВ «СОТ Плюс»припинено (ліквідовано, закрито); ТОВ «Метал-Віві»відсутнє за місцезнаходженням; ТОВ «Метал-Прогрес»за своїм місцезнаходженням фактично не знаходиться.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з п. 123.1 ст. 123 вказаного кодексу у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, господарські операції між позивачем та зазначеними вище підприємствами підтверджується укладеними між ними угодами; поставка товарно-матеріальних цінностей та отримання послуг за вказаними угодами підтверджується накладними та товарно-транспортними накладними; оплата за поставлений товар здійснювалась в безготівковому порядку з підтвердженням платіжними дорученнями.
Відповідно до п. 1.7, п. 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування - це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту; не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач виконав вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п. 7.2 ст. 7 цього Закону, а саме: видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.
Згідно пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку продавцям товарів (послуг), яка позивачем здійснена з отриманням податкових накладних, що підтверджується дослідженими судами матеріалами справи.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров
З оригіналом згідно