"27" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/45380/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Цуркана М.І.
Конюшка К.В.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 05.11.2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14.06.2011 року у справі № 2-а-2658/09 за позовом ОСОБА_4 до Головного Управління соціального захисту населення виконавчого органу Київради, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, -
У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2003-2009 рік.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.11.2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.06.2011 року, позов задоволено частково: зобов'язано нарахувати та виплатити щорічну допомогу за 2009 рік.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами встановлено, що позивач відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 19 розділу ІІ Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів»ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Судами правильно зазначено, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів», якими встановлені розміри щорічної грошової допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.
Отже, на момент виникнення спірних відносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення до деяких законодавчих актів»втратили чинність, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилання скаржника на статтю 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»не приймаються судом.
Так, статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Проте, вихідним критерієм обрахунку допомоги є не мінімальна заробітна плата, а мінімальної пенсія за віком.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 05.11.2009 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14.06.2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді