Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11774/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі Полежай Ю.В.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему в Слов'янському районі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Відділу Держкомзему в Слов'янському районі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що підставою звернення до суду став факт відмови відповідача у здійсненні реєстрації переходу права власності на частку земельної ділянки, що отримана позивачем у спадщину після смерті ОСОБА_2, на підставі того, що земельна ділянка не внесена до автоматизованої бази даних. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки він є спадкоємцем. Який прийняв спадщину у встановленому порядку, а обов'язку спадкоємців вносити до автоматизованої бази даних дані щодо земельної ділянки будь-яким законодавчим актом не встановлено.
Позивач просив зобов'язати провести державну реєстрацію на 1/3 частки приватизованої земельної ділянки площею 0,1971 га за адресою: АДРЕСА_1 та здійснити відмітку на державному акті на право приватної власності на землю серії ІV-ДН №006903, виданого Маяківською сільською радою 16.03.1998 року, про перехід права власності на дану земельну ділянку.
Позивач до судового засідання не з'явилась, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за відсутністю представника. Також, у заяві зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 не внесена до автоматизованої бази даних, що унеможливлює здійснення відмітки про перехід права власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 14 Конституції України громадянам України гарантується право власності на землю.
Суб'єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності (ст.80 Земельного Кодексу України).
Статтею 81 Земельного кодексу України передбачено підстави набуття громадянами права власності на землю. Однією з підстав (підпункт "г" п. 1) є прийняття спадщини.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.11.2009 року, що зареєстроване в реєстрі за №1963, ОСОБА_1 стала спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 на 1/3 частки приватизованої земельної ділянки площею 0,1971 га за адресою: АДРЕСА_1, належної спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ДН №006903, виданого Маяківською сільською радою 16.03.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №244.
З наведеного виходить, що право власності на 1/3 частки зазначеної земельної ділянки набуте ОСОБА_1 шляхом прийняття спадщини від ОСОБА_2.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 224, Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Держкомзем забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.
Вирішуючи зазначений спір, пов'язаний з набуттям права власності на земельну ділянку, суд зазначає, що момент виникнення відповідного права чітко регламентовано статтею 125 Земельного кодексу України, а документи, що посвідчують право на земельну ділянку, - статтею 126 цього Кодексу.
Так, положення ст.125 Кодексу встановлюють, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.2 ст.126 Кодексу, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
б) свідоцтвом про право на спадщину.
Частина 6 ст.126 Кодексу визначає, що при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.
На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.
Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 року N 439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку» затверджений Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, відповідно до положень пунктів 2-4 якого, відмітка про перехід права власності на земельну ділянку здійснюється на сторінках державного акта, де знаходиться план зовнішніх меж земельної ділянки, план меж земельної ділянки, починаючи з верхнього лівого кута зверху вниз, зліва направо.
Нотаріус у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки, видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, а також вилучення державного акта у передбачених законом випадках із своїх справ за наявності витягу з Поземельної книги проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку.
Територіальний орган Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання до нього документа про перехід права власності на земельну ділянку проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності на неї.
Власник земельної ділянки подає для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку такі документи:
а) державний акт з відміткою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку;
б) цивільно-правовий договір про відчуження земельної ділянки у разі набуття права власності на земельну ділянку за таким договором або свідоцтво про право на спадщину.
Забороняється вимагати для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку документи, не передбачені цим пунктом.
Разом з тим, з 01.01.2011 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 N 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», відповідно до якої функції щодо ведення державного реєстру земель, оформлення права власності на земельні ділянки покладено на територіальні органи земельних ресурсів.
Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021 визначений порядок надання відомостей з Поземельної книги. Так, відомості з Поземельної книги надаються територіальним органом Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки у формі витягу чи інформаційної довідки.
Право на отримання витягу з Поземельної книги мають власник (користувач) земельної ділянки, суб'єкти права земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію, їх спадкоємці, правонаступники або уповноважені ними особи.
Формування аркушів витягів (інформаційних довідок) здійснюється з використанням автоматизованої системи.
У разі відсутності в автоматизованій системі даних про відповідну земельну ділянку формування аркушів витягу (інформаційної довідки) здійснюється після внесення до автоматизованої системи відомостей про земельну ділянку.
У свою чергу, відповідно до Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. N 749, дата відкриття Поземельної книги є датою присвоєння кадастрового номера.
Поземельна книга в паперовому вигляді складається з аркушів, які формуються з використанням автоматизованої системи.
Поземельна книга вважається відкритою після зазначення кадастрового номера земельної ділянки і дати її відкриття на титулі Поземельної книги, що завіряється підписом посадової особи, скріпленим печаткою територіального органу Держземагентства. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки (пункти 7 та 9 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021).
Згідно із пунктом 16 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України, від 18.08.2010 року № 749, для визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, переданій у власність (користування) без проведення її державної реєстрації, власник (користувач) такої ділянки або уповноважена ним особа подає до територіального органу Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки заяву про державну реєстрацію земельної ділянки.
Враховуючи наведене, для проставлення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, право на яку посвідчено державним актом без визначеного та присвоєного кадастрового номеру земельній ділянці, для проведення процедури присвоєння кадастрового номеру, що здійснюється з відкриттям Поземельної книги, необхідно провести державну реєстрацію земельної ділянки.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем будь-яких документів на підтвердження проведення державної реєстрації та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці не подано, з огляду на це, суд вважає, що позивач не виконав вимог, встановлені ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги, а тому вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
У задоволені позову ОСОБА_1 до Відділу Держкомзему в Слов'янському районі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
У судовому засіданні 04 жовтня 2012 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 09 жовтня 2012 року.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крилова М.М.