01 жовтня 2012 року Справа № 2а/0370/2823/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представників позивача Лебідь Н.С., Розводовського В.Я., Костриченка С.В., Воробчука В.М.,
представників відповідача Костюка А.Ю., Решетника О.Л., Зімич Л.В., Рудчук А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моделпак» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Моделпак» (далі - ТзОВ «Моделпак», позивач) звернулося з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Нововолинська ОДПІ, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 червня 2012 року форми «В1» №0000152201/167 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 93501 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 23375 грн., форми «В4» №0000142201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 621859 грн., форми «Р» №0000132201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 175000 грн. (в тому числі: за основним платежем - 140000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 35000 грн.).
В обгрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків Нововолинської ОДПІ, викладених в акті позапланової перевірки ТзОВ «Моделпак» від 28.05.2012 року №257/18/22/37598260 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.03.2012 року про порушення товариством вимог п.п.196.1.6 п.196.1 ст.196, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України. Вказує на те, що правомірність віднесення товариством протягом 2011 року сум ПДВ до податкового кредиту при придбанні послуг та основних засобів за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні на випадок безробіття підтверджується висновками документальних позапланових виїзних перевірок позивача з питань достовірності даних податкових декларацій з ПДВ від 13.12.2011 року, 16.01.2012 року, 20.03.2012 року.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, просили позов задовольнити. Додатково суду пояснили, що на виконання програми створення нових робочих місць товариство отримало з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні на випадок безробіття кошти в сумі 5400000 грн. Дані кошти класифікуються як капітальні трансферти. За рахунок цих коштів товариство придбавало основні засоби та послуги, а сплачені при їх придбанні суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту. Правомірність формування податкового кредиту та заявлення сум ПДВ до бюджетного відшкодування було підтверджено Нововолинською ОДПІ в ході позапланових перевірок. Крім того, зазначили, що податковим органом при обчисленні сум ПДВ, що були сплачені за рахунок бюджетних коштів, не враховано тієї обставини, що суми ПДВ сплачені на митниці при імпорті обладнання за власні кошти товариства, а не бюджетні кошти.
В поданих суду запереченнях Нововолинська ОДПІ позовні вимоги товариства не визнала з тих підстав, що позивач при придбанні основних фондів та послуг за рахунок капітальних трансфертів - цільових бюджетних коштів неправомірно включив до податкового кредиту суми ПДВ, які не є об'єктом оподаткування. Вказує, що в разі придбання основних засобів або їх ремонту не за рахунок платника податку, а за рахунок сум капітальних інвестицій, що отримані таким платником з бюджету та мають цільове призначення, то в цілях оподаткування суми ПДВ, сплачені у зв'язку з такими витратами, не можуть бути включені до складу податкового кредиту.
В судовому засіданні представники відповідача адміністративний позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях проти нього, та додатково суду пояснили, що бюджетні кошти, які надійшли на рахунок позивача з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні на випадок безробіття, використовувались останнім не в межах господарської діяльності, а на виконання програми створення нових робочих місць. Операції за рахунок цих коштів не можуть бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки такі кошти надійшли з бюджету з цільовим призначенням. Крім того, зазначили, що поскільки операції з імпорту основних засобів за рахунок бюджетних коштів не є об'єктом оподаткування, то відповідно сплачені на митниці суми ПДВ не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з врахуванням наступного.
Судом встановлено, що Нововолинською ОДПІ в період з 07.05.2012 року по 21.05.2012 року проведено докуметальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Моделпак» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.03.2012 року, за наслідками якої складено акт від 28.05.2012 року №257/18/22/37598260. За висновками перевірки податковим органом на порушення позивачем, зокрема, вимог п.185.1 ст.185, п.196.1 ст.196, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України встановлено заниження ПДВ за 2011 рік в сумі 7684 грн., в тому числі за серпень 2011 року - 7684 грн., зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за 2011 рік на суму 132316 грн., в тому числі за серпень 2011 року - 132316 грн.; зменшено залишок від'ємного значення ПДВ за березень 2011 року на суму 621859 грн.; зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ за 2011 рік на 93501 грн., в тому числі за грудень 2011 року - 93501 грн. (Т.1, а.с.11-90).
За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 15 червня 2012 року форми «В1» №0000152201/167 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 93501 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 23375 грн., форми «В4» №0000142201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 621859 грн., форми «Р» №0000142201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 175000 грн. (в тому числі: за основним платежем - 140000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 35000 грн.) (Т.1, а.с.97-99).
Позивач оскаржував в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 15 червня 2012 року №0000152201/167, №0000142201, №0000142201, однак рішеннями ДПС у Волинській області від 19.07.2012 року та ДПС України від 27.08.2012 року скарги товариства були залишені без задоволення (Т.1, а.с.120-129).
З акту перевірки від 28.05.2012 року №257/18/22/37598260 вбачається, що ТзОВ «Моделпак» зареєстроване платником податку на додану вартість згідно відповідного Свідоцтва з 20.07.2011 року. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.08.2011 року по 31.03.2012 року податковим органом встановлено його завищення всього в сумі 855360 грн., в тому числі за серпень 2011 року - 140000 грн., за вересень 2011 року - 98333 грн., за жовтень 2011 року - 98333 грн., за листопад 2011 року - 210673 грн., за грудень 2011 року - 308201 грн. Дане порушення виникло внаслідок того, що товариством на порушення вимог п.185.1 ст.185, п.196.1 ст.196, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України включено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені по операціях, які не є об'єктом оподаткування, а саме: при придбанні основних фондів та послуг за рахунок капітальних трансфертів - цільових бюджетних коштів.
Суд вважає, що такі висновки Нововолинською ОДПІ повністю відповідають фактичним обставинам справи з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Кабінету міністрів України від 30.06.2010 року №527 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів» та розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 22.04.2011 року №178 «Про затвердження Програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення Волинської області як вугледобувної на 2011 рік» ТзОВ «Моделпак» отримало з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття через Головне управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації кошти в сумі 5400000 грн. на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення регіону. Дані кошти надійшли чотирьма траншами: 30.05.2011 року на суму 1620000 грн., 01.07.2011 року на суму 1258000 грн., 01.08.2011 року на суму 1258000 грн., 05.09.2011 року на суму 1264000 грн. (Т.2, а.с.48-51).
Згідно пункту 11 постанови Кабінету міністрів України від 30.06.2010 року №527 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів» кошти, спрямовані на виконання програм, класифікуються як капітальні трансферти.
Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Державного казначейства України від 25.11.2008 року №495, встановлено, що капітальні трансферти - це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду років або такі, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.
Згідно із підпунктом 135.5.10 пункту 135.5 статті 135 розділу III Податкового кодексу України суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку, включаються до інших доходів такого платника податку. Норми Кодексу не передбачають включення до складу доходів коштів, отриманих з бюджету як капітальні трансферти.
В той же час підпунктом 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 Податкового кодексу України встановлено, що доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається сума коштів, що дорівнює частині амортизації об'єкта інвестування (основних засобів, нематеріальних активів), пропорційній долі отриманого платником податку з бюджету або за рахунок кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України, цільового фінансування капітальних інвестицій у загальній вартості таких інвестицій в об'єкт.
Судом встановлено, що отримані з бюджету кошти ТзОВ «Моделпак» не включало до складу свого доходу, а використання цих коштів було спрямоване на придбання основних засобів та послуг, які в подальшому підлягали амортизації.
Згідно пояснювальної записки ТзОВ «Моделпак» до звіту про використання коштів, отриманих на створення нових робочих місць, позивач здійснював розрахунки за рахунок бюджетних коштів із наступними контрагентами: ТзОВ «Волинська фабрика гофротари», іноземною компанією «Capital Industrial Machinery», «Енергомонтажвентиляція», ТзОВ «СІМ» (Т.2, а.с.112-113).
Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ «Енергомонтажвентиляція» та ТзОВ «Моделпак» 27.07.2011 року укладено договір №27/07 підряду на виконання будівельних робіт. Згідно даного договору ТзОВ «Енергомонтажвентиляція» виписало на адресу позивача наступні податкові накладні: №14 від 05.08.2011 року на суму 590000 грн., в тому числі ПДВ - 98333,34 грн. як аванс за виготовлення та монтаж металоконструкцій; №11 від 07.09.2011 року на суму 590000 грн., в тому числі ПДВ - 98333,34 грн. за влаштування фундаменту; №2 від 04.10.2011 року на суму 590000 грн., в тому числі ПДВ - 98333,34 грн. за загальні будівельні роботи виробничих приміщень; №16 від 08.12.2011 року на суму 65000 грн., в тому числі ПДВ - 10833,33 грн. за виготовлення та монтаж металоконструкцій та обшивка каркасу профнастилом; №21 від 13.12.2011 року на суму 150000 грн., в тому числі ПДВ - 25000 грн. за виготовлення та монтаж металоконструкцій та обшивка каркасу профнастилом (Т.2, а.с.2-3, 88-91, 93).
Відповідно до укладеного між ТзОВ «СІМ» та ТзОВ «Моделпак» договору №27/07 підряду на виконання проектних робіт від 27.07.2011 року на адресу позивача від його контрагента були виписані наступні податкові накладні: №1 від 08.12.2011 року на суму 65000 грн., в тому числі ПДВ 10833,33 грн. за виготовлення проектної документації по виробництву складських приміщень; №3 від 22.12.2011 року на суму 84 грн., в тому числі ПДВ - 14 грн. за виготовлення проектної документації (Т.2, а.с.4-6, 86-87).
На виконання укладеного між ТзОВ «Моделпак» та ТзОВ «Волинська фабрика гофротари» договору купівлі-продажу №22-05 від 19.05.2011 року на адресу позивача від його контрагента була виписана податкова накладна №222 від 04.08.2011 року на суму 250000 грн., в тому числі ПДВ - 41666,67 грн. як аванс за лінію для виробництва нартонних коробок «MARTIN 800» (Т.2, а.с.7-11, 92).
Крім того, згідно зовнішньоекономічного контракту №01/05 від 17.05.2011 року, укладеного між ТзОВ «Моделпак» та іноземною компанією «Capital Industrial Machinery», при імпорті товарів, а саме: машин для виробництва картонних коробок, пристрою для обв'язування піддонів пластиковою стрічкою, позивачем сплачено на митниці ПДВ в сумі 244969,73 грн. згідно ВМД №6701 від 02.11.2011 року на суму поставки 1202506,68 грн. та в сумі 303884,70 грн. згідно ВМД №7693 від 08.12.2011 року на суму поставки 1496332,46 грн. (Т.2, а.с.16-26, 94-98).
При цьому ж, судом встановлено, що на підставі вищевказаних податкових накладних та ВМД позивач включав у відповідних звітних періодах суми ПДВ до складу податкового кредиту.
Пунктом 198.3 статті 198 розділу V Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу I Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, суд вважає, що право на формування податкового кредиту виникає лише в тому разі, коли безпосередньо платником податку за власні кошті здійснюється нарахування чи сплата сум ПДВ при придбанні товарів (послуг), в тому числі основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Як вже зазначалось вище, капітальні трансферти мають цільове призначення і надаються суб'єктам підприємницької діяльності, зокрема на фінансування невиробничого (об'єктів соціально-культурного призначення) та виробничого будівництва, переоснащення, як участь у придбанні обладнання тощо. Відповідно кошти, що передаються з бюджетів розвитку в зазначених цілях, не включаються до валового доходу платників податку, оскільки їх одержання з бюджету прямо не пов'язане з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави.
В зв'язку з цим суд приходить до висновку, що профінансовані за рахунок цих коштів товари (послуги) чи основні фонди не можуть вважатися придбаними безпосередньо платником, і суми податку на додану вартість, сплачені при їх придбанні, не можуть бути включені до складу податкового кредиту.
Отже, ТзОВ «Моделпак» безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при придбанні (імпорті) товарів та послуг за бюджетні кошти, відтак висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є правомірними, а прийняті за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ - обгрунтованими та законними.
При цьому суд не приймає до уваги матеріали попередніх перевірок позивача, на які посилались представники позивача в судовому засіданні в підтвердження правомірності дій товариства по формуванню податкового кредиту, оскільки вони не є предметом дослідження в ході з'ясування обставин у даній справі по суті.
Крім того, безпідставними є також твердження представників позивача щодо правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, що були сплачені на митниці при імпорті товарів, оскільки ці кошти є власними коштами товариства, а не бюджетними. Судом встановлено, що імпортоване обладнання в листопаді та грудні 2011 року придбане ТзОВ «Моделпак» в сумі 250600 Євро, з яких оплата бюджетними коштами здійснена в сумі 215600 Євро, що становить 86% загальної суми. Оскільки імпорт товарів здійснений позивачем в частці 86% за бюджетні кошти, тому в такій частці суми ПДВ, сплачені митному органу при митному оформленні товарів, не підлягають включенню до складу податкового кредиту. При цьому обрахунок частки ПДВ у 86% здійснено податковим органом та відображено на стор.13-14 акту перевірки.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Моделпак» про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Нововолинської ОДПІ.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Моделпак» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 06 жовтня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій