09 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/8739/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.,
при секретарі Литвин Ю.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач, Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби, 01.08.12 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», за яким, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просив стягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки кошти в розмірі 1 288 762,72 грн. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за даними облікової картки платника податків -відповідача за останнім рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 1 288 762,72 грн. Означена сума складається з нарахованої пені на несвоєчасно сплачені суми податкових зобов'язань, з несплачених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, самостійно визначених відповідачем в деклараціях від 21.12.11, 20.01.12, 20.02.12, 20.03.12, та сум штрафних санкцій, визначених податковим органом в податкових повідомленнях-рішеннях, отриманих відповідачем та не оскаржених в адміністративному або в судовому порядку. В судове засідання представник позивача не прибув, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ОДПІ.
Відповідач, Комунальне підприємство «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»(код ЄДРПОУ 03341345), позовні вимоги в розмірі 1 288 762 грн. 72 коп. визнав, однак просив відстрочити та розстрочити вказану суму заборгованості. В судове засідання представник відповідача не прибув, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також зважаючи на приписи ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи не відкладати і вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши доводи позову та заперечень, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.
Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи за ідентифікаційним кодом 03341345, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) перебуває на обліку у позивача (а.с.14).
Судом встановлено, що відповідачем до позивача подані податкові декларації з ПДВ:
- від 19.12.11 за 11 місяць 2011р. №9012900066, за даними якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду дорівнює 258 017 грн. (а.с.26-27);
- від 20.01.12 за 12 місяць 2011р. №9014207518, за даними якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду дорівнює 279 339 грн. (а.с.28-29);
- від 20.02.12 за 01 місяць 2012р. №9006838842, за даними якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду дорівнює 253 988 грн. (а.с.30-31);
- від 20.03.12 за 02 місяць 2012р. №9013409478, за даними якої сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду дорівнює 319 649 грн. (а.с.32-33).
Також відповідачем до позивача поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 02 місяць 2012р. №9013455674 (а.с.34-35), за даними якого сума податку на додану вартість, яка підлягає доплаті в бюджет дорівнює 193 грн.
Між тим, як встановлено судом з матеріалів справи, зокрема з даних картки особового рахунку, відповідачем не здійснювалась сплата податкових зобов'язань, зазначених ним у згаданих податкових деклараціях та уточнюючому розрахунку, що не заперечується відповідачем.
Крім того, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачем 27.12.11 проведена камеральна перевірка даних, задекларованих відповідачем у податковій звітності з податку на додану вартість, якою встановлений факт несвоєчасної сплати суми податкових зобов'язань з ПДВ за Декларацією від 20.01.09 №78741 за грудень 2008р., кількість днів затримки більше 30 днів. Результати перевірки оформлені актом перевірки від 27.12.11 №609/15-225-03341345. З посиланням на згаданий акт перевірки, враховуючи положення п. 126.1 ст. 126 ПК України, відповідно до яких у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.11 №0005721542, яким відповідачу визначена сума штрафу в розмірі 48 635,80 грн. Згадане рішення отримане відповідачем 28.12.11 (а.с.20).
Також позивачем 20.01.12 проведена камеральна перевірка даних, задекларованих відповідачем у податковій звітності з податку на додану вартість, якою встановлений факт несвоєчасної сплати суми податкових зобов'язань з ПДВ за Декларацією від 20.02.09 №4717 за січень 2009р., кількість днів затримки більше 30 днів. Результати перевірки оформлені актом перевірки від 20.01.12 №10/15-227-03341345. З посиланням на згаданий акт перевірки, нараховуючи положення п. 126.1 ст. 126 ПК України, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.12 №0006031542, яким відповідачу визначена сума штрафу в розмірі 26 426,80 грн. Згадане рішення отримане відповідачем 20.01.12 (а.с.24).
Відповідно до п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).
За визначенням, наведеним в пп.14.1.39 п.14.1. ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п.14.1 ст14 ПК України).
Суд відзначає, що доказів оскарження в адміністративному або в судовому порядку означених рішень податкового органу відповідачем не надано, проте за даними позивача, проти чого не заперечує відповідач, грошові зобов'язання, визначені контролюючим органом в отриманих рішеннях, у встановлені законодавцем строки платником податків - відповідачем не сплачені.
За змістом пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.
Як встановлено судом з матеріалів справи, зокрема з даних облікової картки платника податків -відповідача та розрахунку суми позови, спірну суму податкового боргу, окрім наведених вище сум грошових зобов'язань, складає також сума пені в розмірі 102 514,12 грн., нарахована за несвоєчасно сплачені відповідачем самостійно нараховані суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (за деклараціями від 20.02.09, 20,03.09, 21.04.09, 20.05.09, 21.03.11, 20.04.11).
За змістом ст. 129 ПК України пеня нараховується, зокрема після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. При самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом. У день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань нарахування пені закінчується. Пеня, визначена за викладених умов, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. З огляду на викладене, враховуючи дані щодо дат та розмірів погашення відповідачем самостійно нарахованих сум податкових зобов'язань з ПДВ, суд погоджується з розміром нарахованої пені в сумі 102 514,12 грн., відповідач також не зазначає про помилковість розрахунку означеної суми пені.
Положеннями п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК). В даному випадку позивач правомірно скористався наданим йому правом звернення до суду, матеріалами справи підтверджений факт надіслання на адресу відповідача податкових вимог №1/30 від 10.10.01 та від 22.11.01 №2/424.
Таким чином, оскільки визначені законом строки оплати податкових зобов'язань з ПДВ, які сформували спірну суму заборгованості, спливли, відповідач доказів погашення податкового боргу в розмірі 1 288 762,72 грн. до суду не подав, судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі таких доказів не виявлено, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, відтак позов підлягає задоволенню.
Щодо відстрочення та розстрочення суми податкового боргу, що підлягає стягненню з відповідача в розмірі 1 288 762,72 грн., суд зазначає наступне. Порядок вирішення означеного питання визначений положеннями ст. 263 КАС України, зі змісту якої вбачається, що його вирішення відбувається на стадії виконання судового рішення. Так, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
За змістом ст. 255 КАС України виконанню підлягає судове рішення, яке набрало законної сили. За викладених обставин, відповідач має право звернутися до адміністративного суду першої інстанції із заявою про відстрочення або розстрочення виконання даного судового рішення після набрання ним законної сили та видачі виконавчого листа.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (код ЄДРПОУ 03341345) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1 288 762 грн. (один мільйон двісті вісімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят дві гривні) 72 коп. з рахунків Комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (код ЄДРПОУ 03341345) у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев