27 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/8944/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіВрони О. В.
при секретаріМаксименко Е.М.
за участю:
представника позивача Чайкіна Є.О. представника відповідача Саржан І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську про стягнення витрат,-
Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську витрати на виплату ОСОБА_6 державної адресної допомоги, пенсії та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття за період з січня 2012 р. по березень 2012 р. на загальну суму 2485,47 грн.
Позивач в обґрунтування свого позову зазначив, що відповідачем не прийняті до заліку та не відшкодовані суми державної адресної допомоги, пенсії та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття за грудень 2011р. виплачені Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська ОСОБА_6 в січні, лютому та березні 2012 р. в сумі 2485,47 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав зазначивши що Постановою Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008р. "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян" та іншим законодавством не передбачено підстав та прямого обов'язку Відділення Фонду відшкодувати суми виплат державної адресної допомоги, яка була виплачена інвалідам органами Пенсійного фонду.
На думку відповідача, обраний у цій справі спосіб захисту порушеного права є неналежним, тобто таким, що не відповідає змісту прав УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо відшкодування понесених ним витрат. Чинним законодавством визначено, що відшкодування витрат може мати місце лише на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-14 страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту і є окремою юридичною особою. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до ст.18 Закону України № 1105, є постійно діючим виконавчим органом управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення. Управління та відділення виконавчої дирекції Фонду є окремими юридичними особами.
Відповідно до пп. "г", "д" п.1 ч.1 ст.21 Закону України № 1105, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно п. 16 ст. 34 Закону України № 1105, виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.
Пунктом 2 ст. 7 (прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26 березня 2008 р. № 265 визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинити втрату працездатності" визначений повний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Щомісячна державна адресна допомога в зазначеному переліку не значиться.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що отримали травму на підприємствах та підлягає відшкодуванню пенсія, щомісячна цільова грошова допомога на прожиття та державна адресна допомога і витрати на їх доставку. Вказані пенсії виплачені Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська ОСОБА_6 за 01.01.2012 р. по 31.03.2012р. в сумі 2485,47 грн.
При складанні актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з січня 2012р. по березень 2012р. позивачем були включені до них суми державної адресної допомоги, пенсії та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, виплачені ОСОБА_6, який отримує пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, в частині, що підлягає відшкодуванню відповідно до п.4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003р. № 5-4/4 №5-4/4.
Відповідачем суми державної адресної допомоги, пенсії та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття за грудень 2011 р., виплачені Управлінням ОСОБА_6 в січні, лютому та березні 2012 р. в сумі 2485,47 грн. до заліку не прийняті і не відшкодовані.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до п.4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Згідно п. 5 Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійною фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України.
Тобто, зазначеним Порядком встановлена процедура проведення щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в результаті якої складено акт
Акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання підписуються керівниками сторін.
Отже, єдиним документом, який передбачає відшкодування відповідачем Фонду позивача коштів, є постанова № 5-4/4 від 04.03.2003 р., і пунктом 4 Порядку визначений виключний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 р. за № 5-4/4, Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено, згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди заподіяної працівнику внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків.
Виходячи з того, що відповідно до вказаного порядку відшкодування понесених Пенсійним фондом України витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання передбачено шляхом здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України, позивачем не дотримано встановленого порядку вирішення питання щодо відшкодування сум.
Також, пунктом 4 Порядку визначений перелік по відшкодуванню сум, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Даний перелік є вичерпним і до нього не внесено «адресну допомогу до пенсії та її доставку». Державна адресна допомога не входить до переліку сум, що підлягають відшкодуванню відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та не є складовою частиною пенсії.
Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки обраний у спосіб захисту (відновлення) порушеного права є неналежним, оскільки, чинним законодавством визначено, що відшкодування витрат може мати місце лише на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, а не їх органами на місцях.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську про стягнення витрат відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 31 серпня 2012 року.
Суддя О.В. Врона