вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
27 вересня 2012 р. о 16 годин 30 хвилин Справа №2а-8480/12/0170/11
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участі секретаря судового засідання Магеря М.В., представника позивача - Гришина Р.Ю., довіреність №2 від 06.03.2012р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прагмат»
про призначення перевірки,
Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прагмат» про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Прагмат» з питань правових відносин з Транснаціональною фінансово -
промисловою нафтовою компанією «Укртатнафта» за період з 01.07.2010р. до 31.07.2010р. терміном проведення перевірки 10 робочих днів з 10.03.2011р.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем відмовлено у наданні пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби у зв'язку із чим наказом начальника Феодосійської МДПІ №151 від 01.10.2010р. призначена позапланова виїзна перевірка відповідача. Проте, в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідач відмовив позивачу у доступі до проведення перевірки без достатніх правових підстав, про що складено акт від 04.10.2010р. за №281. Оскільки відповідач відмовив позивачу у допуску до проведення перевірки, позивач із посиланням на вимоги ст.78 Податкового кодексу України просить суд призначити вказану перевірку.
Заявою від 05.05.2011р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд призначити документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Прагмат» з питань правових відносин з Транснаціональною фінансово - промисловою нафтовою компанією «Укртатнафта» за період з 01.07.2010р. до 31.07.2010р. терміном проведення перевірки 10 робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили. Перевірку доручити співробітнику відділу перевірок Феодосійської МДПІ.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 року провадження у справі закрито на підставі п.1. ч.1 ст.157 КАС України, у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012р. ухвала Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 року скасована, справа направлена на до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.08.2012 року справу прийнято до провадження судді Окружного адміністративного суду АР Крим Москаленко С.А. та призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином - під розписку. Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечення явки представника у судове засідання у зв'язку із його участю в іншому судовому процесі.
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки як вбачається із матеріалів справи позивач має декількох представників, а відтак участь одного із них у іншому судовому процесі не перешкоджає іншому взяти участь у розгляді цієї справи. Окрім того, Кодекс адміністративного судочинства України не обмежує коло представників, а відтак відповідач мав право надати відповідні повноваження на представництво його інтересів у суді іншим представникам.
Відповідач проти задоволення позову заперечує. У письмових запереченнях на позов, які залучені судом до матеріалів справи, відповідач зазначив те, що у запиті позивача щодо надання документів не містилося обов'язкової інформації, зокрема не було вказано про надання відповідних пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинах саме із ТФП НК «Укртатнафта», не містилося у запиті посилання на підстави його направлення та були висунуті вимоги щодо надання документів, які не відноситься до питань оподаткування. Із листа податкової не зрозуміло у якому вигляді слід надати документи (оригінали чи копії). Розглянувши запит податкової ТОВ «Прагмат» було надано позивачу обґрунтовану відповідь від 24.09.2010р. за №102/09-10. При цьому, відповідачем були надані позивачу документи, які стосуються правових відносин із контрагентом ТФП НК «Укртатнафта» та мають відношення до оподаткування. Проте, позивачем була призначена позапланова виїзна перевірка відповідача з 01.07.2010р. до 31.07.2010р. Оскільки підстави для проведення такої перевірки були відсутні, ТОВ «Прагмат» не допустив посадових осіб податкової до проведення перевірки. На підставі викладеного відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача та відповідача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1.1. ст.1 Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства(далі ПК України).
Оскільки позивач просить суд призначити позапланову виїзну перевірку відповідача, суд застосовує ПК України у редакції, на момент розгляду та вирішення справи.
Згідно п.20.1.4. ст.20 ПК України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підстави та порядок проведення перевірок встановлений главою 8 цього Кодексу.
Пунктом 75.1. ст.75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп.75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (пп.78.1.11. ст.78 ПК України).
Із наведених норм вбачається наявність у податкового органу права на проведення позапланової виїзної перевірки платника податку у разі наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки. Проте, вказана норма не передбачає підстав для прийняття такого рішення судом.
Статтею 158 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Частиною 2 цієї статті передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно п.78.4. ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Із системного аналізу ст.78 ПК України вбачається, що наявність передбачених у п.78.1. ст.78 ПК України обставин, є підставою для видання керівником державної податкової служби рішення про проведення документальної позапланової перевірки.
Проте, ані вищевказаною нормою ПК України, ані іншою нормою матеріального права не передбачено право адміністративного суду призначати проведення документальної позапланової перевірки платника податків.
Крім того, суд зазначає, що ст.20 ПК України, якою визначені права органів державної податкової служби, не передбачено право органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про призначення документальної позапланової виїзної перевірки платників податків. Іншими нормами ПК України зазначене право органу державної податкової служби також не передбачено.
Як вбачається із позовної заяви та додаткових пояснень на неї, підставою для звернення до суду із цим позовом є недопущення відповідачем посадових осіб позивача до проведення документальної виїзної позапланової перевірки.
Проте, суд зазначає, що Податковим кодексом України передбачені інші наслідки недопуску платником податків посадових осіб податкових органів до проведення перевірки.
Так, відповідно до пп. 16.1.9. ст.16 ПК України одним із обов'язків платника податків є не перешкоджання законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та обов'язок виконувати законні вимоги такої посадової особи.
Судом встановлено, що наказом керівника Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим від 01.10.2010р. №151 було призначено проведення документальної виїзної позапланової перевірки відповідача з питань правових відносин з ТФП НК «Укрнафта» за період з 01.07.2010р. до 31.07.2010р. (а.с.22).
Однак, при прибутті посадових осіб позивача для проведення відповідної перевірки відповідач не допустив перевіряючих до її проведення, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки (а.с.25).
При цьому, посадові особи мали відповідне направлення, яке за змістом відповідає вимогам ст.81 ПК України.
Винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, є адміністративний арешт майна платника податків (п.94.1. ст.94 ПК України).
Відповідно до пп.94.2.3. ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Згідно до п.94.3. ст.94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Пунктом 94.4. ст.94 ПК України встановлено, що арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Відповідно до п. 94.5. ст.95 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Із наведених норм слідує, що наслідком недопуску платником податків посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, при за наявності законних підстав для її проведення, є застосування до майна такого платника податку адміністративного арешту. Застосування податковим органом адміністративного арешту майна фактично унеможливлює здійснення таким платником податку господарської діяльності у повному обсязі без відповідного дозволу податкового органу, що у свою чергу спонукає такого платника виконати законні вимоги посадових осіб податкових органів.
Зазначений захід і є забезпеченням виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, у тому числі щодо допуску посадових осіб податкової до проведення перевірки.
З урахуванням положень ст.19 Конституції України, відсутність матеріально-правової норми, яка надає суду право на призначення документальної позапланової виїзної перевірки унеможливлює призначення такої перевірки саме судом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не засновані на законі, а відтак задоволенню не підлягають.
Під час судового засідання, яке відбулось 27.09.2012 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 02.10.2012 року.
Керуючись ст. ст. 122, 158, 160-163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Москаленко С.А.