Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
10 вересня 2012 р. № 2-а- 8979/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кухар М.Д.,
при секретарі - Тайцеві А.Л.,
за участі: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Доценко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.03.2012р. №0000861701.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на незаконність спірного рішення, невідповідність висновків, які викладених в акті перевірки, фактичним обставинам у справі та нормам чинного законодавства України. Позивач наполягає на реальності укладеного договору із ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», посилаючись на первинні документи (видаткову та податкову накладні, банківську виписку про сплату та документи, що підтверджують транспортування та подальший продаж придбаного товару). Висновки перевірки про порушення п. 123.1 ст. 123, ст. 185, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вважає безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству України .
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі у Харківській області Державної податкової служби, позов не визнав, посилаючись у запереченні на Акт перевірки від 29.02.2012 р. №144/17-0-25/НОМЕР_1 та зазначив, що перевіркою встановлено взаємовідносини із суб'єктом господарювання ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій вказаного контрагента та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді. Також, відповідач в акті перевірки та в запереченнях проти позову зазначає, що на адресу ДПІ у Зміївському районі надійшла інформація про суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності та наявної інформації, яка свідчить про ухилення від оподаткування ФО-П ОСОБА_3, від ОДПІ у Харківському районі (акт перевірки ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» від 19.08.2011 р. №1678/234/33010817 за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2011 р.). Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, підтримав письмові заперечення проти позову, та просив суд прийняти рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Харківської області з 24.02.2012 р. по 28.02.2012 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період: травень 2011 р. по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Южспецатоменергомонтаж», код ЄДРПОУ 33010817. Матеріали перевірки викладені в акті перевірки від 29.02.2012 р. №144/17-0-25/НОМЕР_1.
Відповідно до висновків акту перевірки від 29.02.2012 р. №144/17-0-25/НОМЕР_1 перевіркою встановлено порушення ФО-П ОСОБА_3: відсутність факту реального вчинення господарських операцій у ФО-П ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) по придбанню товарів у ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (код ЄДРПОУ 33010817) за травень 2011 р.; відсутність об'єкту оподаткування при придбанні товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.185, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI , в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в зв'язку з придбанням товарів у ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (код ЄДРПОУ 33010817) на загальну суму 461700,00 грн., у т. ч. ПДВ - 76950,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ФО-П ОСОБА_3 винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.03.2012 р. №0000861701.
Податковим повідомленням-рішенням від 14.03.2012 р. №0000861701 згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст.54 та ст. 185, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 115425,00 грн., у тому числі за основним платежем - 76950 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 38475 грн.
ФО-П ОСОБА_3 скористалася правом на адміністративне оскарження вищезазначеного рішення, передбачене ст.56 Податкового кодексу України.
Ршенням ДПС у Харківській області від 21.06.2012 р. №864/Т/10.2-17, скарга підприємця частково задоволена - скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.03.2012 р. №0000861701 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафних (фінансових ) санкцій) у розмірі 38474 грн.
Рішенням ДПС України від 25.07.2012 р. №16244/Т/10-2315, скарга підприємця залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 14.03.2012р. №0000861701 з урахуванням рішення ДПС у Харківській області від 21.06.2012 р. без змін.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. встановлено його завищення за перевіряємий період на суму 76950,00 грн. Висновки акту перевірки ґрунтуються на акті позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» від 19.08.2011 р. №1678/234/33010817 за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2011 р., що надійшов від ОДПІ у Харківському районі.
Даним актом було встановлено: неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення п. 85.2 ст. 85 та ст.. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями дані податкової звітності документально не підтверджені; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, ст.. 185, 187, 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.
Судом встановлено, що ФО-П ОСОБА_3 укладено Договір купівлі-продажу №270501 від 27.05.2011 р. із ТОВ «Южспецатоменергомонтаж». На підставі вказаного договору позивач придбав жмих соняшниковий відповідно до видаткової накладної №РН-270501 від 27.05.2011 р. та податкової накладної №77 від 27.05.2011 р. на загальну суму 461700,00 грн., у тому числі ПДВ - 76950,00 грн.
Виконання зобов'язань ФО-П ОСОБА_3 підтверджується банківською випискою про сплату від 06.10.2011 р. на суму 461700,00 грн.
Транспортування придбаного товару проведено власним транспортом позивача, що підтверджено товарно-транспортними накладними №0005101, №0005102, №0005104, №0005105, №0005106, № 0005107 та № 0005108 від 27.05.2011 р., свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, керування якими здійснювали наймані особи - водії на підставі укладених з позивачем трудових договорів.
Зберігання жмиху соняшникового здійснювалось на складі, орендованому відповідно до договору оренди складу від 01.01.2011 р., укладеному із ФО-П ОСОБА_3 та актів здачі-приймання виконаних робіт №31/05-2 від 31.05.2011 р., №30/06-2 від 30.06.2011 р. та №31/07-2 від 31.07.2011 р.
Вказані документи підтверджують, що Договір купівлі-продажу №270501 від 27.05.2011 р., укладений між ФО-П ОСОБА_3 та ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» є реально укладеним та сторони виконали свої зобов'язання. Господарські зобов'язання за укладеним договором відповідають вимогам закону та укладені без порушень сторін.
Згідно з реєстраційними даними видами діяльності ФО-П ОСОБА_3 визначено наступні : виробництво рафінованої олії та жирів, виробництво нерафінованої олії та жирів, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами, діяльність автомобільного вантажного транспорту.
Тобто, придбаний жмих соняшниковий, що є кормом для тварин, відповідає видам господарської діяльності позивача.
На підтвердження фактичного використання у власній господарській діяльності отриманого жмиху соняшникового від ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», позивачем надано до суду копії договорів купівлі-продажу №4 від 14.01.2011 р., укладений із ТОВ «Бурат-Агро» та №010711 від 01.06.2011 р., укладений із ФО-П ОСОБА_5, та первинні документи, що підтверджують їх виконання (накладні, податкові накладні, довіреності на отримання товарів, банківські виписки про сплату). Також, позивач відобразив обсяги постачання жмиха соняшникового за укладеними договорами в податковій декларації за липень 2011 р.
Із акту перевірки вбачається, що ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» мало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.06.2004 р. №28031470, видане Харківською ОДПІ, яке було чинним на час спірних правовідносин та анульовано 18.10.2011 р., індивідуальний податковий номер - 330108120236 та перебувало у реєстрі платників податку на додану вартість.
Тобто, у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України мало право у травні 2011 р. виписувати податкові накладні на адресу підприємця, а ФО-П ОСОБА_3 мала право віднести суму ПДВ за отриманою податковою накладною до складу податкового кредиту.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до вказаного підпункту Податкового кодексу України ФО-П ОСОБА_3 мала право на нарахування податкового кредиту по придбаному жмиху соняшниковому, оскільки його придбано для ведення господарської діяльності .
Право на нарахування податкового кредиту у ФО-П ОСОБА_3 виникло на підставі податкової накладної, що засвідчує факт отримання позивачем жмиху.
Судом встановлено, що первинні документи, які були складені з посиланням на зазначений вище правочин, свідчать про відсутність дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в акті перевірки податковий орган посилається лише на акт перевірки, який надійшов з боку Харківської ОДПІ. В акті перевірки не міститься посилань на порушення позивачем норм законодавства щодо належного оформлення первинної документації.
Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.
Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.
Наявні у справі документи також не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
Щодо встановлення відсутності контрагента позивача ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» за адресою реєстрації - смт. Пісочин, вул. Крупської, 16/А, кв. 19, то факт відсутності встановлено ДПІ після спірних правовідносин. Крім цього, позивач не повинен нести відповідальність за фінансово-господарську діяльність та інші дії своїх контрагентів.
Суд вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку, що укладений між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» Договір купівлі-продажу №270501 від 27.05.2011 р., не спричиняє реального настання правових наслідків.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст. 203 ЦК України.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Відповідно до п.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання моменту вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч.1-3 , 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини, громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, державної Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
В свою чергу, ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. По укладеному спірному договору сторони досягли згоди з істотних умов щодо виконання, прийняття та оплати за товар. Спірний договір належним чином виконувався сторонами та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Судом встановлено, що ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» зверталося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції про скасування наказу, визнання дій неправомірними. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 р. по справі №2а-12304/11/2070 адміністративний позов ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» було задоволено в повному обсязі, скасовано наказ від 05.08.2011 р. за №779 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (код ЄДРПОУ 33010817), винесений Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією Харківської області; визнано неправомірними дії Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2011 р. на підставі наказу №779 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» від 05.08.2011 р. Постанова набрала законної сили відповідно до ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2012 р.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області Державної податкової служби від 14.03.2012 р. №0000861701 за основним платежем -76950 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 769.51 грн. (сімсот шістдесят дев'ять гривень 51 копійку).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 14.09.2012 року.
Суддя Кухар М.Д.