04 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4482/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
при секретарі - Пшенишному В.С.,
за участю:
представника позивача - Васильченка К.В.,
представника відповідача - Мостовенко Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання рішення нечинним, -
06 липня 2012 року позивач ВАТ "Тепловозоремонтний завод" (далі за текстом - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до УПФУ Ленінського району в м. Полтаві (далі за текстом - відповідач) про визнання Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 жовтня 2011 року № 329 нечинним.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків відповідача щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) ВАТ "Тепловозоремонтний завод" єдиного внеску за період з 22 серпня 2011 року по 14 жовтня 2011 року. Позивач зазначає, що в період нарахування органом Пенсійного фонду штрафних санкцій та пені позивачу в провадженні господарського суду перебувала справа щодо банкрутства ВАТ "Тепловозоремонтний завод", що зумовила введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 04 липня 2011 року по 29 вересня 2011 року. Відтак, позивач вважає Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 жовтня 2011 року № 329 (а.с. 47) прийнятим неправомірно та просить скасувати його.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії УПФУ Ленінського району в м. Полтаві вважає правомірними, а Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 жовтня 2011 року № 329 - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що відповідачем встановлено порушення позивачем пенсійного законодавства та допущено порушення порядку та строків сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 04 липня 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Тепловозоремонтний завод" (а.с. 56), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з наслідками, передбаченими статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості боржника.
29 вересня 2011 року ухвалою господарського суду Полтавської області (а.с. 74-75) провадження у справі про банкрутство припинено, що стало наслідком припинення дії мораторію.
18 жовтня 2011 року УПФУ Ленінського району в м. Полтаві прийнято Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 жовтня 2011 року № 329, яким до ВАТ "Тепловозоремонтний завод" застосовано штраф у розмірі 39535,83 грн. та нараховано пеню у розмірі 4409,35 грн. за період з 22 серпня 2011 року по 14 жовтня 2011 року.
Позивач нараховані санкції не сплатив, а Рішення про їх застосування оскаржив до вищого органу Пенсійного фонду. За наслідками розгляду вказаної скарги рішенням Пенсійного фонду України від 01 лютого 2012 року (а.с. 48) в задоволенні останньої відмовлено.
Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності застосування штрафних санкцій та нарахування пені, вважає спірне Рішення необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить законодавству, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 жовтня 2011 року № 329 підлягає визнанню нечинним.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку спірному Рішенню про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 жовтня 2011 року № 329, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно вимог статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 7 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Судом встановлено, що в період з 07 липня 2011 року по 28 вересня 2011 року позивачем до Пенсійного фонду перераховано поточні платежі по сплаті єдиного внеску за вказаний період в розмірі 819012,49 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи. Даний факт був підтверджений відповідачем.
Проте, поточні платежі ВАТ "Тепловозоремонтний завод" по сплаті єдиного внеску в період дії мораторію (з 07 липня 2011 року по 28 вересня 2011 року) відповідачем зараховано на погашення заборгованості за попередні періоди в порядку календарної черговості внаслідок чого орган пенсійного фонду констатував факт прострочення сплати позивачем зобов'язань зі сплати єдиного внеску на 38 календарних днів та застосував штрафні санкції та пеню. Зазначений факт не заперечувався і представником відповідача в судовому засіданні, який посилався на вимоги Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Суд не може погодитись із доводами відповідача щодо правомірності здійснення зарахування останнім на підставі вищевказаної норми під час дії мораторію поточних платежів позивача в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів, виходячи з наступних міркувань.
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що є спеціальним нормативно-правовим актом у спірних правовідносинах, під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, нараховувати неустойку (штраф, пеню), застосовувати інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Враховуючи той факт, що позивач під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не ухилявся від сплати поточних зобов'язань по сплати єдиного внеску, то суд вважає безпідставним зарахування відповідачем вказаних платежів в рахунок погашення недоїмки попередніх періодів, нарахування штрафу та застосування пені ВАТ "Тепловозоремонтний завод".
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 жовтня 2011 року № 329 покладено на орган Пенсійного фонду.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним спірного Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 жовтня 2011 року № 329, отже, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 жовтня 2011 року № 329 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 жовтня 2011 року № 329.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання рішення нечинним - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 жовтня 2011 року № 329.
Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (ідентифікаційний код 01072609) витрати зі сплати судового збору в розмірі 439 (чотириста тридцять дев'ять) грн. 55 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 09 жовтня 2012 року.
Суддя А.О. Чеснокова