Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/8791/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12-05 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Волгіної Н.П.,
при секретарі Прокопенко Н.М.,
за участю: представника позивача -
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області
до Відділу Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції
про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, звернулось з адміністративним позовом до Донецького окружного адміністративного суду про:
- визнання бездіяльності відділу Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції при виконанні вимоги Ф № 38 у від 04.04.2011 року, виданої УПФУ у Волноваському районі Донецької області, про стягнення з ПП ОСОБА_2 на користь УПФУ у Волноваському районі Донецької області заборгованості в розмірі 282,50 грн - неправомірною;
- зобов'язання відділу Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції вжити дієвих заходів з примусового виконання вимоги Ф № 38 у від 04.04.2011 року, виданої УПФУ у Волноваському районі Донецької області, про стягнення з ПП ОСОБА_2 на користь УПФУ у Волноваському районі Донецької області заборгованості в розмірі 282,50 грн;
- зобов'язання відділу Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції встановити майновий стан, здійснити вихід, за місцем здійснення підприємницької діяльності, місцем мешкання, вразі наявності вилучити готівку за місцем здійснення підприємницької діяльності, направити до суду подання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, звернути стягнення на майно боржника, встановити розрахункові рахунки, що можуть бути у фінансових та банківських установах.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено наступне.
На виконанні у Відділі Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції знаходиться на виконанні вимога № Ф 38 у від 04.04.2011 року, виданої УПФУ у Волноваському районі Донецької області, про стягнення з ПП ОСОБА_2 на користь УПФУ у Волноваському районі Донецької області заборгованості в розмірі 282,50 грн.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначено: заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2011 року, надійшла до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області 27.05.2011 року.
Державним виконавцем в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» не встановлено майновий стан, не здійснено вихід за місцем здійснення підприємницької діяльності, місцем мешкання, не вилучено готівку за місцем здійснення підприємницької діяльності, не направлено до суду подання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, не звернено стягнення на майно боржника, не встановлено розрахункові рахунки, що можуть бути у фінансових та банківських установах.
Частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Виконавче провадження відкрито 06.05.2011 року з чого вбачається, що строк здійснення виконавчого провадження пропущений
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Представник відповідача в судове засідання 17.09.2012 року не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи Відділ Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції повідомлявся належним чином. Причини неявки представника відповідача суду не повідомлені.
В судовому засіданні, яке відбулось 14.08.2012 року, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснюючи це тим, що Відділом Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції виконання вимоги № Ф 38 у від 04.04.2011 року, виданої Управлінням Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про стягнення з ФО_П ОСОБА_2 на користь УПФУ у Волноваському районі Донецької області заборгованості в розмірі 282,50 грн здійснюється у повної відповідності з діючим законодавством України в сфері виконавчого провадження.
Враховуючи, що зобов'язання суду надати в судове засідання матеріали виконавчого провадження з виконання вимоги позивача № Ф 38 у від 04.04.2011 року про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 282,50 грн, відповідачем не виконане, справа розглядається на підставі наявних матеріалів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції перебуває вимога Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № Ф 38 у від 04.04.2011 року, яка видана УПФУ у Волноваському районі Донецької області, про стягнення з ФО-П ОСОБА_2 на користь УПФУ у Волноваському районі Донецької області заборгованості в розмірі 282,50 грн.
06.05.2011 року відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копія якої надіслана сторонам виконавчого провадження за вих. № 5378-1/875 (а.с. 27).
Згідно відмітки Пенсійного фонду України на супровідному листі, вказана вище постанова надійшла до Пенсійного фонду 27.05.2011 року (вх. № 4862/5) (а.с. 27).
10.11.2011 державним виконавцем відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 54).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлялись клопотання про вжиття дієвих заходів з приводу виконання Вимоги № Ф 38 у від 04.04.2011 року (05.08.2011 року, 26.07.2011 року), крім цього, Управлінням ПФУ направлявся лист, в якому було зазначено, що за даними позивача за ФО-П ОСОБА_2 значиться вид діяльності 70.22.0 (здавання в оренду власного нерухомого майна) (а.с. 55-58). Але ніяких відповідей на заяви позивача та повідомлень про проведену перевірку отриманої інформації Управління ПФУ від ВДВС не отримало.
27.06.2012 року було складено протокол ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження з виконання вимоги УПФУ № Ф у 38 від 04.04.2011 року, виданої УПФУ у Волноваському районі Донецької області, про стягнення з ФО-П ОСОБА_2 на користь УПФУ у Волноваському районі Донецької області заборгованості в розмірі 282,50 грн, згідно якого державним виконавцем були надіслані запити до ДПІ у Волноваського району Донецької області - 10.11.11 та 05.06.12, ВРЕВ м. Волноваха при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області - 10.11.11. та 05.06.12, БТІ Волноваського району Донецької області - 10.11.11, відділу Держкомзему у Волноваському районі Донецької області 10.11.11, 05.06.12 (а.с. 6-7).
Інформація щодо отримання відповідей на зазначені запиту у суду відсутня.
Майновий стан боржника станом на 27.06.2012 року державним виконавцем не перевірено. Інших заходів примусового виконання рішення суду не проводилось.
Доказів відкладення провадження виконавчих дій, зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника відповідачем не надано.
Станом на час розгляду справи вимога позивача № Ф у 38 від 04.04.2011 року про стягнення з ФО-П ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 282,50 грн не виконана.
У відповідності до Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно із ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
У відповідності до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що після надходження від зазначених осіб відомостей про наявність майна боржника державний виконавець описує таке майно, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. У разі якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку.
Згідно зі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені заходи примусового виконання рішень, якими є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені заходи примусового виконання рішень, якими є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження здійсненням Відділом ДВС Волноваського районного управління при виконанні вимоги позивача № Ф 38 у від 04.04.2011 року заходів, передбачених ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».
За приписами ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимога та заперечення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено відсутність бездіяльності з виконання вимоги УПФУ у Волноваському районі Донецької області № Ф 38 у від 04.04.2011 року про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 282,50 грн, а тому позовні вимоги позивача щодо визнання бездіяльності відділу ДВС Волноваського районного управління юстиції при виконанні вимоги Ф № 38 у від 04.04.2011 року та зобов'язання відділу ДВС Волноваського районного управління юстиції вжити дієвих заходів з примусового виконання зазначеної вимоги, - підлягають задоволенню
Щодо позовних вимог про зобов'язання ВДВС Волноваського районного управління юстиції встановити майновий стан відповідача, здійснити вихід за місцем здійснення підприємницької діяльності, місцем мешкання, вразі наявності - вилучити готівку за місцем здійснення підприємницької діяльності, направити до суду подання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, звернути стягнення на майно боржника, встановити розрахункові рахунки, що можуть бути у фінансових та банківських установах, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи органу державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Аналогічна правова позиція викладена в абз. 2 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб Державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог позовної заяви в частині зобов'язання відділу Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області зобов'язати відповідача встановити майновий стан відповідача, здійснити вихід за місцем здійснення підприємницької діяльності, місцем мешкання, вразі наявності - вилучити готівку за місцем здійснення підприємницької діяльності, направити до суду подання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, звернути стягнення на майно боржника, встановити розрахункові рахунки, що можуть бути у фінансових та банківських установах.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 181, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області до відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії та скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області при виконанні вимоги Управління Пенсійного фонду України № Ф 38 у від 04.04.2011 року про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 282,50 грн - неправомірною.
Зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області вжити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи, спрямовані на виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України № Ф 38 у від 04.04.2011 року про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 282,50 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 17 липня 2012 року в присутності представника позивача.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. В порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складений 24 вересня 2012 року.
Суддя Волгіна Н.П.