Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/21710/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11.30
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Симонові Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до відповідача - 1 Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, відповідача -2 Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 189 486,00грн.
за участю представника позивача - Нікішина Д.В.
представника відповідача 1 Петрова А.Г.
представник відповідача 2 не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості у розмірі 1452672,00грн.
Ухвалою суду від 10.11.2011р. по справі № 2а/0570/17196/2011 позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості в сумі 1 452 672,00 грн. роз'єднані та виділено в самостійне провадження позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості в сумі 189486,00грн., що зменшена податковим повідомленням-рішенням №0008701542/0 від 17.07.2009 року на суму 189486,00грн. по декларації за травень 2009 року.
У зв'язку з цим ухвалою суд від 15.11.2011 року було прийнято до провадження справу №2а/0570/21710/2011 за позовом Приватного акціонерного товариства "Донагроімпекс" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства у Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості в сумі 189486,00грн., що зменшена податковим повідомленням-рішенням №0008701542/0 від 17.07.2009 року на суму 189486,00грн. по декларації за травень 2009 року.
В подальшому позивач уточнив назву відповідача 2 на Головне управління Державної казначейської служби у Донецькій області.
Ухвалою від 27.09.2012 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі шляхом заміни Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька його правонаступником Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була здійснена перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами якої був складений акт від 17.07.2009 року № 846/15-214-3/25333903 згідно з висновками якого встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, п.п.7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 року №0008701542/0 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 189 486,00грн. по декларації за травень 2009 року.
Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене до Донецького окружного адміністративного суду в рамках справи № 2а-12900/09/570 за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року були задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 17.07.2009 року №0008701542/0 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 189 486,00грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року залишено без змін.
Відповідач в порушення вимог ч. 2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" по закінченні процедури судового оскарження не надав органу державного казначейства у п'ятиденний термін наступних за днем отримання відповідного рішення, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Оскільки строк для надання висновку та перерахуванню бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по вищезазначеній декларації скінчився, виникла сума боргу з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 189 486,00грн.
За таких підстав позивач просить стягнути з Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість по декларації за травень 2009 року у розмірі 189 486,00грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача 1 в судове засідання з'явився, адміністративний позов не визнав з підстав, що викладені у запереченнях (а.с.60). Зазначив, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за травень 2009 року у сумі 189 486,00грн. За результатами перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 року №0008701542/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 189 486,00грн. При цьому вважають, що податковий кредит позивача за спірний період сформований невірно в зв'язку з не підтвердженням в повному обсязі факту надмірної сплати ПДВ у бюджет за результатами зустрічних перевірок у відповідності до вимог Наказів ДПА України. Під час проведення перевірки, позивачем не доведена надмірна сплата податку на додану вартість, у зв'язку з чим відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин суд визнав можливим розглянути справу за відсутності відповідача 2 на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» (змінило найменування з Закритого акціонерного товариства "Донагроімпекс" 21.04.2011року) зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.02.1998 року та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 27.02.1998 року.
Відповідач 1, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні", Закону України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України повноваження.
Відповідач 2, Головне управління Державної казначейської служби у Донецькій області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Судом встановлено, що за результатами господарської діяльності у квітні 2009 року позивачем отримано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 4065050,00 грн.
Позивачем до Державної податкової інспекції у Ворошиловському р-ні м. Донецька була надана декларація з ПДВ за травень 2009 року від 19.06.2009 року вх. № 81945, від'ємне значення податку за якою склало 8245737,00 грн. (рядок 21 декларації), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 4511127,00 грн. (рядок 25 декларації).
Як вбачається з рядка 25.1 декларацій позивача з податку на додану вартість за зазначений період, він прийняв рішення про відшкодування сум податку в зазначених розмірах шляхом зарахування на його рахунок. У заявлених до бюджетного відшкодування сумах ПДВ за травень 2009 року прийняло участь від'ємне значення податку минулих періодів.
Згідно п.п. 7.7.2 п.п 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У відповідності до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон «Про ПДВ») платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Достовірність декларування сум ПДВ, які підлягали відшкодуванню за ці періоди, була перевірена відповідачем, за наслідками перевірки складений акт №846/15-214-3/25333903 від 17.07.2009 року. За висновками цього акту у зв'язку з порушенням п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» позивачем було завищено заявлену до відшкодування суму за травень 2009 року у розмірі 189486,00 грн.
На підставі цього акту перевірки відповідачем було прияйто податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 року №0008701542/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року - на 189 486,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене до Донецького окружного адміністративного суду в рамках справи № 2а-12900/09/570 за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року були задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 17.07.2009 року №0008701542/0 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 189 486,00грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2010 року зупинено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року залишено без змін.
Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», (який був чинний постановлення ухвали суду апеляційної інстанції) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
У відповідності до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 цього Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Вищевказана перевірка була проведена відповідачем-1, заявлена сума бюджетного відшкодування була зменшена податковим повідомленням-рішенням на суму 189 486,00грн. Як зазначалося вище, зазначене рішення було оскаржено та постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року визнано недійсним.
Оскільки постанова Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року по адміністративній справі №2а-12900/09/0570 набрала законної сили, податкове повідомлення-рішення від №0008701542/0 від 17.07.2009 року втратило чинність з 17.12.2009р.
Відповідно до п.п. 7.7.8. п. 7.8 ст. 7 Закону «Про ПДВ» та п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства.
Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.
Відповідач-2 не зупиняв процедуру відшкодування у частині суми, що зменшена за податковим повідомлення-рішення №0008701542/0 від 17.07.2009 року до набуття законної сили судовим рішенням про визнання його недійсним, оскільки така процедура не була розпочата відповідачем-1 по наданню відповідного висновку.
Крім того, ч.2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про ПДВ» та п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (ч.3 ст. 254 КАС України). Згідно з ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
За відсутності даних про відкриття касаційного провадження та зупинення виконання судового рішення, що оскаржуються, в порядку ч. 5 ст. 215 КАС України, відповідач 1 не мав правових підстав для того, щоб не приймати до уваги судове рішення, яке набуло законної сили.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача 1 на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.01.2010 року, якою зупинено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року з огляду на наступне.
Як вбачається з цієї ухвали, виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року зупинено до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України. Відповідачем 1 23.07.2012 року було отримано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 року, якою закінчено касаційне провадження та відповідно до якої постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2009 року залишено без змін. Про це свідчить дата на штампі вхідної кореспонденції. Але після отримання ухвали ВАС України всупереч ст. 255 КАС України та ст.124 Конституції України відповідач 1 також не виконав обов'язку, встановленого ч.2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про ПДВ» та п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
У справі №2а-12900/09/0570 Донецьким окружним адміністративним судом встановлено, що право на податковий кредит позивача у квітні 2009 року на суму 189 486,00грн. підтверджується належним чином складеними податковими накладними.
Суми ПДВ, які заявлені до відшкодування позивачем за декларацією за травень 2009 року не перевищують фактичний розмір оплат ПДВ у складі коштів, перерахованих контрагентам у попередніх податкових періодах. Фактично сплачена позивачем постачальникам товарів сума складає 189 486,00грн., що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних, податковими та видатковими накладними, банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи. У зв'язку з цим, відповідно до п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України сума у розмірі 189 486,00грн., підлягає бюджетному відшкодуванню.
На час розгляду справи позивачеві не відшкодована з бюджету сума податку на додану вартість по податковій декларації за травень 2009 року у розмірі 189 486,00грн., податковим органом не надано органу держказначейства висновок про відшкодування податку на додану вартість, що обумовлює задоволення позовних вимог.
З вказаних підстав суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання щодо стягнення на користь позивача судових витрат було вирішено у справі № 2а/0570/17196/2011.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 189 486,00грн. задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» (ЄДРПОУ 25333903, 83050, м. Донецьк, бул. Шевченка, 4, розрахунковий рахунок № 26007310026201 в філії АБ «Приватбанк» м. Донецьку, МФО 377012) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2009 року у розмірі 189 486,00грн. (сто вісімдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 27 вересня 2012 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 02 жовтня 2012 року.
Суддя Бєломєстнов О. Ю.