вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
01 жовтня 2012 р. (11:41) Справа №2а-4013/12/0170/2
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,
за участю секретаря Проніна Є.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим
про скасування рішення
за участю представників:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Ходус М.Г. - представник, довіреність № 06-05/02 від 02.08.2012 року
Суть спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про скасування виданого Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим (далі відповідач) рішення № 7-р від 13.03.2012 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Вимоги мотивовані тим, що на вимогу відповідача позивачем своєчасно були направлені документи з витребуваною інформацією та пояснювальний лист, проте незважаючи на це, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами прийнято рішення про накладення штрафу, яке позивач вважає неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Позивачем 31.07.2012 року подано уточнену позовну заяву, в якій він просив визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим № 7-р від 13.03.2012 року про накладення штрафних санкцій.
Позивач у судове засідання, яке відбулось 01.10.2012 року, не з'явився, явку свого представника не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, пояснюючи, що спеціалістом Інспекції в ході здійсненого контролю було зафіксовано порушення порядку розповсюдження зовнішньої реклами, що відобразилось у розміщенні рекламного носія (стопера) на пішохідній доріжці (тротуарі) у м. Феодосія напроти центрального ринку по вул. Назукіна з інформацією про магазин «Афродита», направленою на формування та/або підтримання інтересу споживачів реклами до товару наступного змісту: «магазин «Афродита» косметика парфюмерия». Зазначену рекламу розміщено з порушенням ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради. Також, на фасаді магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позивачем розміщено рекламну інформацію про «Акцію» без зазначення у змісті реклами інформації про строки дії акції. За вимогою Інспекції на її адресу інформація про вартість розповсюдженої реклами а також витребувані документи від відповідача не надходили, у зв'язку з чим було прийнято рішення № 7-р про накладення штрафу відповідно до вимог ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» в розмірі 1700,00 грн. Таким чином, на думку відповідача, рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства.
Також представник відповідача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.
Суд, враховуючи ненадання позивачем доказів неможливості його участі або участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи за його відсутності, керуючись ст. 128 КАСУ, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі - Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Частиною 3 ст. 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Статтею 26 Закону визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, у тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим 24.02.2012 р. складено протокол № 29, яким зафіксовано, що під час проведення контролю за дотриманням законодавства про рекламу в м. Феодосія АР Крим встановлено розповсюдження зовнішньої реклами з ознаками порушення Закону України «Про рекламу», а саме: за адресою: м. Феодосія, напроти центрального ринку по вул. Назукіна розташований рекламний носій (стопер) з інформацією про магазин «Афродита», направленої на формування та/бо підтримання інтересу споживачів реклами товару наступного змісту: «магазин «Афродита» косметика парфюмерия». Крім того, на фасаді магазину «Афродита», що належить позивачу, розташована табличка «Акція» без інформації про строк проведення заходу рекламного характеру, без зазначення інформаційного джерела, з якого можливо дізнатися про умови та місце проведення цих заходів, що є ознакою порушення ч. 3 ст. 8 Закону України «Про рекламу».
На адресу позивача 27.02.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим направлено вимогу № 131 про надання інформації, а саме: зобов'язання надати документально підтверджену інформацію про вартість виготовленої реклами або пояснення із зазначенням причини неможливості надання такої інформації, свідоцтво про держреєстрацію суб'єкта господарської діяльності, договір про виготовлення та/або розміщення реклами та узгоджений макет даного зображення; дозвіл на розміщення рекламного носія, виданий Виконавчим комітетом Феодосійської місткої ради, пояснення по факту даного порушення та інформацію про усунення порушень.
На підставі матеріалів справи, протоколу засідання № 2 від 13.03.2012 року прийнято рішення №7-р про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно з яким за порушення вимог ч.6 ст.27 Закону України «Про рекламу», у зв'язку з ненаданням інформації про вартість розповсюдженої реклами та-або виготовлення реклами на позивача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.
Ст. 1 Закону України «Про рекламу» передбачено, що виробником реклами є особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами, а рекламодавцем - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.
Приписами ст. 7 Закону України «Про рекламу» встановлено, що основними принципами реклами є законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
Стаття 8 Закону України «Про рекламу» визначає загальні вимоги до реклами, в ч. 3 якої вказано, що реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо повинна містити інформацію про строки та місце проведення цих заходів та вказувати інформаційне джерело, з якого можна дізнатися про умови та місце проведення цих заходів.
Інформація про будь-які зміни умов, місця та строків проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо має подаватися у тому самому порядку, в якому вона була розповсюджена.
Нормою ст. 26 Закону України «Про рекламу» визначений перелік органів, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про рекламу, до яких, зокрема, входить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
У ч. 2 ст. 26 Закону встановлено, що на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу визначена у ст.27 Закону України «Про рекламу», згідно з якою особи, винні в порушені законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.
За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 6 ст. 27 Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 р. затверджений Порядок накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, який регулює питання накладення уповноваженими особами штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).
У п. 2 Порядку № 693 зазначено, що на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження, штраф відповідно до ст. 27 Закону України «Про рекламу» накладається у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачу 27.02.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим направлено вимогу № 131 про надання інформації, а саме: зобов'язання надати документально підтверджену інформацію про вартість виготовленої реклами або пояснення із зазначенням причини неможливості надання такої інформації, свідоцтво про держреєстрацію суб'єкта господарської діяльності, договір про виготовлення та/або розміщення реклами та узгоджений макет даного зображення; дозвіл на розміщення рекламного носія, виданий Виконавчим комітетом Феодосійської місткої ради, пояснення по факту даного порушення та інформацію про усунення порушень.
Як зазначає позивач, ним своєчасно були направлені документи з витребуваною інформацією та пояснювальний лист, а саме 06.03.2012 року, проте незважаючи на це, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами прийнято рішення про накладення штрафу.
На запит суду Кримською дирекцією поштамту - Центр Поштового зв'язку №1 29.08.2012 року надано відповідь № 226, в якій зазначено про те, що цінний лист з повідомленням № 9810027121513 виданий 16.03.2012 року за довіреністю уповноваженому на отримання поштових відправлень Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим Ковальчук О.Б.
Таким чином матеріали справи свідчать про те, що рішення про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн. № 7-р прийнято відповідачем 13.03.2012 року, тобто до отримання 16.03.2012 року витребуваної від позивача інформації, внаслідок чого його твердження про протиправність такого рішення не підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В силу викладеного суд вважає доведеним факт обґрунтованості висновків відповідача про порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог ч. 3 ст. 8 Закону України «Про рекламу», внаслідок чого вважає правомірним застосування до позивача штрафу в сумі, що передбачена за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами.
Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні, яке відбулось 01.10.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова оформлена та підписана 05.10.2012 року.
Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Яковлєв С.В.