2
Справа 22ц-0590-9380-2012 Суддя 1 інстанції Попревич В.М.
Категорія Доповідач Алексєєв А.В.
20 вересня 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Новосядлої В.М.,
суддів: Алексєєва А.В., Канурної О.Д.,
при секретарі Федоровій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Донецька від 21 травня 2012 року по справі цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта банк», про визнання кредитного договору недійсним,
Ухвалою Київського районного суду міста Донецька від 21 травня 2012 року задоволено заяву представника публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про поворот виконання ухвали по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про визнання кредитного договору недійсним. В порядку повороту виконання зобов'язано приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 поновити (накласти) заборону відчуження предмету іпотеки: нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. В порядку повороту виконання зобов'язано приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 поновити (внести) відомості про обтяження нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, іпотекою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, відмовити у задоволенні заяви про поворот виконання рішення, оскільки судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права. Заявниця є власником квартири АДРЕСА_1 в місті Донецьку, яка їй належить на підставі договору купівлі-продажу від 31 березня 2011 року. 13 липня 2012 року їй стало відомо, що на належну їй квартиру накладено заборону приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 на підставі ухвали Київського районного суду міста Донецька від 21 травня 2012 року. Оскаржувана ухвала була постановлена у її відсутність, не було з'ясовано судом, що власником квартири є не ОСОБА_2,, а вона. Договір купівлі-продажу майна, на підставі якого вона є власником квартири, не оспорювався. Вона не має відношення до договору іпотеки, сторонами за яким є позивач та відповідач. Також судом у порушення вимог закону зобов'язано виконати певні дії нотаріуса, який взагалі не був учасником розгляду справи. Крім того, статтею 381 ЦПК України не передбачено можливості повернення виконання ухвали про забезпечення позову. Також діючим законодавством та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій не закріплена така нотаріальна дія як поновлення будь-яких реєстраційних даних в реєстрах нотаріальних дій.
В судове засідання апелянт не з'явилася, повідомлена про дату та час розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні погодився з вимогами апеляційної скарги.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити без змін ухвалу суду.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про поворот виконання ухвали суду, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду міста Донецька від 10 грудня 2010 року було задоволено заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову та знято будь які обмеження щодо нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1, внесено до державного реєстру заборон, державного реєстру іпотек відомості щодо виключення (погашення) записів щодо заборони відчуження вказаного майна.
Ухвала Київського районного суду міста Донецька від 10 грудня 2010 року скасована ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11 травня 2011 року.
15 травня 2012 року представник правонаступника відповідача - публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» звернувся в суд із заявою про поворот виконання ухвали Київського районного суду міста Донецька від 10 грудня 2010 року з підстав, передбачених ст. 381 ЦПК України, посилаючись на те, що дана ухвала скасована, а позовну заяву залишено без розгляду.
Суд першої інстанції задовольнив заяву про поворот виконання ухвали суду з підстав, передбачених статтею 381 ЦПК України.
Але такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Згідно статті 380 ЦПК України:
1. Питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
2. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
Згідно статті 381 ЦПК України:
Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності.
Отже, за змістом зазначених норм закону не передбачено поворот виконання ухвал суду про забезпечення позову.
Крім того, діючим законодавством та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій не закріплена така нотаріальна дія як поновлення будь-яких реєстраційних даних в реєстрах нотаріальних дій.
Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012, № 296/5, передбачений у главі 15 порядок накладання та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації.
Згідно цього Порядку підставами накладання заборони відчуження майна є:
за повідомленням установи банку, підприємства чи організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку (квартири);
при посвідченні договору застави (іпотеки) житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, майнових прав на нерухоме майно, а також транспортного засобу, що підлягає державній реєстрації, або при посвідченні договору про внесення змін щодо предмета застави (іпотеки), якщо це передбачено договором;
за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона;
при посвідченні договору довічного утримання (догляду);
за повідомленням іпотекодержателя;
при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою (строком на п'ять років);
при одержанні повідомлення про смерть одного з подружжя, які за життя склали спільний заповіт подружжя;
при посвідченні спадкового договору;
у всіх інших випадках, передбачених законом.
Отже, діючими нормативно-правовими актами не передбачена така підстава як поновлення заборони на відчуження на підставі ухвали суду про поворот виконання рішення або ухвали суду і, відповідно, відсутні підстави для задоволення заяви публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про поворот виконання ухвали по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про визнання кредитного договору недійсним.
Крім того, суд першої інстанції зобов'язав здійснити певні дії особу, яка не була притягнута до участі у справі - приватного нотаріуса.
Суд першої інстанції врахував наведеного та дійшов до помилкового висновку про задоволення заяви про поворот виконання ухвали суду.
Відповідно до пункту 2 статті 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції скасовує ухвалу і постановлює ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом з порушенням норм процесуального права.
Виходячи із встановлених фактів, наданих сторонами доказів та вимог закону, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ухвала Київського районного суду міста Донецька від 21 травня 2012 року підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про поворот виконання ухвали по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про визнання кредитного договору недійсним, з вищенаведених підстав.
Керуючись статтями 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду міста Донецька від 21 травня 2012 року скасувати.
У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про поворот виконання ухвали по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про визнання кредитного договору недійсним відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: