вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
02 серпня 2012 р. Справа №2а-7202/12/0170/10
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючої судді - Кудряшової А.М.,
при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 12.07.2012 року;
від відповідача - Ващенко О.В., довіреність № 311 від 12.01.2012 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК із вимогами про:
- визнання протиправними дій Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК щодо відмови у допуску позивача до іспиту для отримання права керування транспортними засобами категорії "В",
- зобов'язання Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК допустити ОСОБА_1 до іспиту для отримання права керування транспортними засобами категорії "В",
- зобов'язання Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК подати в 14-денний строк звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що постановою Совєтського районного суду АР Крим від 07.08.2006 року ОСОБА_1 позбавлено права керування усіма видами транспортних засобів строком на один рік, з вилученням посвідчення водія. Однак, позивач зазначає, що вилучити посвідчення водія у нього неможливо, оскільки він ніколи його не отримував.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.07.2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду, про що сторони повідомлені належним чином та завчасно.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених в адміністративному позові та матеріалах справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.08.2012 року заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа не мала такого права, тому питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 28.10.2011 року по 28.12.2011 року навчався в автогосподарстві при Головному управлінні МВС України в АР Крим та пройшов підготовку водіїв транспортних засобів категорії "В", про що свідчить Свідоцтво НОМЕР_1 (а.с. 14).
В період з 30.12.2011 року по 21.05.2012 року позивач неодноразово подавав до Сімферопольського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим необхідні документи для надання дозволу на здачу іспиту для отримання посвідчення водія за категорією "В". Однак посадовими особами Сімферопольського ВРЕР у здачі іспиту усно відмовлено. Відмова вмотивована тим, що при проведенні перевірки за автоматизованими базами даних встановлено, що за вчинення адміністративного правопорушення постановою Совєтського районного суду АР Крим ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Позивач звернувся до Начальника УДАІ ГУ МВС України в АР Крим із заявою від 24.05.2012 року про надання обґрунтованої відмови у допуску ОСОБА_1 до здачі іспиту або про надання дозволу на здачу іспиту (а.с. 11).
Листом № 11/И-201 від 04.06.2012 року позивачу повідомлено про те, що його заяву направлено за належністю до відділу ДАІ Совєтського РВ для розгляду.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до п. 2.8. Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої Наказом МВС України від 07.05.2009 року № 515 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.01.2010 року за № 74/17369 (далі - Інструкція), під час оформлення документів для видачі або обміну посвідчень водія проводяться перевірки за відповідними автоматизованими базами даних раніше виданих посвідчень водія, наявності адміністративних правопорушень, осіб, позбавлених права керування транспортними засобами, документів, що перебувають у розшуку, осіб, які перебувають у розшуку, виданих свідоцтв про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв. За результатами перевірок отримані матеріали долучаються до документів. Посадові особи засвідчують результати перевірок особистими підписами (із зазначенням прізвища, імені та по батькові).
Згідно до п. 2.10 Інструкції, якщо при проведенні перевірки поданих особами документів буде встановлено, що вони позбавлені права керування транспортними засобами, вони до іспитів не допускаються, посвідчення водія (у разі наявності) посадовими особами вилучаються і до закінчення терміну позбавлення надсилаються в РЕП ДАІ за місцем проживання особи на зберігання. Термін позбавлення права керування транспортними засобами в цьому випадку відраховується з моменту вилучення посвідчення водія.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Совєтського районного суду АР Крим від 07.08.2009 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та піддано його адміністративному стягнення у вигляді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів на строк 1 рік. Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислюється з моменту здачі або вилучення посвідчення водія. (а.с. 9).
Однак, посвідчення водія не було вилучено у ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що позивач ніколи не отримував вказаного посвідчення, що підтверджується довідкою № 64 від 07.04.2012 року (а.с. 10).
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів внутрішніх справ, зазначеними у пунктах 2 і 3 частини другої статті 222 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 321 КУпАП передбачено, що водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Судом не встановлено факту ухилення позивача від здачі посвідчення водія, оскільки він не міг виконати ці умови, тому що посвідчення водія йому не видавалося.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на відсутність доказів про ухилення ОСОБА_1 від здачі посвідчення водія, суд дійшов висновку, що останнє не може бути виконано у зв'язку зі спливом строку давності, встановленого ст. 303 КУпАП, внаслідок чого підстав для відмови позивачу у складанні іспиту для отримання права керування транспортними засобами категорії "В" з підстав не виконання постанови Совєтського районного суду АР Крим про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеними нормами та встановленими під час розгляду справи обставинами, при цьому суд враховує, що у запереченнях відповідач посилається на положення, які не діяли на час прийняття судом постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд вважає, що відповідач прийняв рішення без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та своїми діями порушив права позивача, які підлягають судовому захисту, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК щодо відмови у допуску позивача до іспиту для отримання права керування транспортними засобами категорії "В" та зобов'язання Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК вчинити дії щодо допуску ОСОБА_1 до іспиту для отримання права керування транспортними засобами категорії "В", підлягають задоволенню.
Підстав для покладення на відповідача обов'язку подати саме у 14-денний строк звіт про виконання судового рішення суд не вбачає з урахуванням строків та особливостей процедури проведення іспитів для отримання права керування транспортними засобами категорії "В".
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач при зверненні до суду сплатив судовій збір у сумі 32,19 гривень, який підлягає поверненню.
У судовому засіданні 02 серпня 2012 року судом оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 06 серпня 2012 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправними дій Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК щодо відмови у допуску ОСОБА_1 до іспиту для отримання права керування транспортними засобами категорії "В".
3. Зобов'язати Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК вчинити дії щодо допуску ОСОБА_1 до іспиту для отримання права керування транспортними засобами категорії "В".
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.