26 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/8213/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В.
при секретаріКузнецов С.М.
за участю:
позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська третя особа-1 Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області, третя особа -2 Управління Державної казначейської служби України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання рішення нечинним, дій неправомірними та стягнення грошових коштів
26 липня 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, третя особа 1 - Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області, третя особа 2 - Управління Державної казначейської служби України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в якому позивач просить:
- визнати нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, оформлене листом № 3254/09 - 31 від 05.06.202 року, щодо відмови ОСОБА_3 в поверненні грошових коштів, помилково сплачених ним при придбанні транспортного засобу в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6 122, 50 грн;
- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо оформлення та не видачі подання про повернення з державного бюджету ОСОБА_3 помилково сплачених грошових коштів в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6 122, 50 грн.;
- стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 6 122, 50 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, які були помилково сплачені при придбанні транспортного засобу;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 107,30 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у 17.03.2012 року позивач придбав автомобіль Ford Mondeo на підставі договору №1045 від 25.02.2012 року. При реєстрації автомобіля в органах Державної автомобільної інспекції позивача було зобов'язано сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % від вартості автомобіля у сумі 6 122, 50 грн. Позивач був вимушений сплатити збір. Посилаючись на приписи Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого 03.11.1998 постановою Кабінету Міністрів України №1740, позивач наполягає, що сплата збору передбачена саме при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі. Позивач вважає, що оскільки він не є платником збору з операцій з відчуження автомобіля, тому сплачені ним кошти підлягають поверненню.
Пунктом 7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено виключний перелік осіб -платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування: юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємця за законом. Оскільки примусово сплачений збір перерахований до Державного бюджету України, а контролюючим органом є Пенсійний фонд України, то позивач вважає, що з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідно стягнути 6 561 грн. 25 коп., списавши з відповідного розрахункового рахунку Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області.
Позивач у судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі та письмове заперечення, що міститься в матеріалах справи.
Третя особа - 1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотань про розгляд справи без участі до суду не надходило.
Третя особа - 2 в судове засідання не з'явилася, надала клопотання про розгляд справи без участі та письмове заперечення. Що міститься в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи позивача та оцінивши їх у сукупності, суд вважає необхідним даний позов задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 17.03.2012 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор Транс" укладений договір купівлі-продажу № 1045, відповідно до предмету якого позивачем придбано автомобіль Ford Mondeo, кузов НОМЕР_1, вартістю 244 900,00 грн. з ПДВ. Дана сума була сплачена позивачем, про що свідчить видаткова накладна №BT 00000099 від 17.03.2012 року.
При реєстрації вказаного вище легкового автомобіля в органах ДАІ позивачем було сплачено 3% збір на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду у розмірі 6 122,50 грн., що підтверджується квитанцією про сплату цього збору, яка міститься в матеріалах справи. Кошти були перераховані позивачем в УДКСУ в амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Пунктом 7 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі -Закон №400/97-ВР) визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Отже, відповідно до Закону №400/97-ВР обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб, які відчужують автомобіль.
Відчуження -це перехід прав власності від однієї особи (власник майна), до іншої (набувача майна). Відчуження проводиться головним чином по волі первинного власника на основі договору з набувачем майна.
Натомість, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (надалі -Порядок), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до п. 15 цього ж Порядку суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
Зважаючи на зазначену суперечність між законом і підзаконним актом, які по різному врегульовують одне й те саме питання, суд звертає на це увагу, дає оцінку та робить висновки, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та вищезгаданого роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.
Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачена сплата збору лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбанні). За таких обставин, пункт 12 вказаного Порядку не відповідає нормативно-правовому акту вищої сили -Закону, а сплачені позивачем кошти на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6122 грн. 50 коп. підлягають поверненню.
Обставина, що позивач вимушений був сплатити збір на обов'язкове пенсійне страхування, інакше б підрозділами Державтоінспекції не був зареєстрований автомобіль, судом приймається до уваги, оскільки згідно пунктів 7, 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати транспортні засоби протягом десяти діб після придбання. Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані у підрозділах Державтоінспекції, забороняється. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів).
Враховуючи наведене, суд вважає, що у зв'язку з невідповідністю підзаконних актів нормативно-правовим актам вищої сили позивач вимушений був сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з метою реєстрації придбаного автомобіля.
У відповідності до пункту 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261, кошти Пенсійного фонду України, що зараховуються на єдиний рахунок Фонду і зберігаються на окремих рахунках його органів в уповноваженому банку, визначеному Кабінетом Міністрів України, обслуговують органи Державного казначейства.
Суд вважає, що вимоги відповідача щодо покладення обов'язку зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів на покупця - позивача, є протиправними.
Згідно частин 1 та 3 ст. 3 Закону України № 400/97-ВР збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України; платники збору, визначені пунктами 6,7,9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства.
Відповідно до п. 17 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 р. № 845, стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають документи до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету.
Отже, помилково сплачений збір підлягає стягненню з Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська.
На виконання вимог частини 2 статті 11 КАС для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, вислухавши позивача у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи,суд вирішив вийти за межі позовних вимог та визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська щодо зобов'язання ОСОБА_3, як покупця легкового автомобіля, здійснити сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів в сумі 6122, 50 грн. неправомірними та зобов'язати повернути Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська ОСОБА_3 помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів в сумі 6 122, 50 грн.
Що стосується позовних щодо визнання нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська , оформленого листом № 3254/09 - 31 від 05.06.2012 року щодо відмови ОСОБА_3 в поверненні грошових коштів, помилково сплачених ним при придбанні транспортного засобу в якості збору на обов'язкове державне страхування у сумі 6 122, 50 грн. суд дійшов до висновку, що у позивача відсутні підстави для цього зважаючи на наступне.
Посилаючись на положення норм Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що лист Управління Пенсійного фонду України № 3254/09-31 від 05.06.2012 року є таким, що не може оскаржуватися в судовому порядку оскільки не має під собою юридичного підґрунтя та не може розглядатися як нормативно - правовий акт.
Що стосується позовних вимог щодо визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду Країни в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо не оформлення та не видачі подання про повернення з державного бюджету ОСОБА_3 помилково сплачених грошових коштів в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6 122, 50 грн. суд вважає, що дані позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних причин. З матеріалів справи судом з'ясовано, що позивачем було надано до Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська заяву про повернення помилково сплачених коштів, де позивач просить розглянути його заяву та повернути помилково сплачені в якості збору на обов'язкове пенсійне страхування кошти у сумі 6 122, 50 грн.
Однак, судом встановлено, що у зверненнях ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська відсутні прохання щодо оформлення та видачі подання про повернення з державного бюджету помилково сплачених грошових коштів. Тому дії відповідача у не оформленні та не видачі подання про повернення з державного бюджету помилково сплачених грошових коштів не можна вважати як неправомірні.
Таким чином, суд вважає дані позовні вимоги ОСОБА_3 такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.
У зв'язку з цим суд вважає також за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 107, 30 грн.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, третя особа 1 - Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області, третя особа 2 - Управління Державної казначейської служби України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська - задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31215224700003 спеціального фонду державного бюджету по ККД 24140300 «Збір при відчуженні легкових автомобілів», відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська) на користь ОСОБА_3 ( адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) грошові кошти у сумі 6 122 ( шість тисяч сто двадцять дві) 50 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, які були помилково сплачені при придбанні транспортного засобу.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 ( адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати у сумі 107 (сто сім) 30 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 28 вересня 2012 року
Суддя Н.В. Захарчук