Справа № 2201/987/2012
Провадження № 2/2201/328/12
19 вересня 2012 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області в складі головуючої Кащук Н.С., при секретарі Гаврилюк Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Білогір'я Хмельницької області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « Ріелтер 7К» до ОСОБА_1 про стягнення позики,
06.08.2012 року ТОВ « Ріелтер 7 К» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором, посилаючись на те, що з метою забезпечення виконання зобов»язань, які виникли з договору кредитної лінії № ВКЛ-806 від 23.07.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Комерційний Банк «Дельта». 23.07.2007 року між ТОВ «Ріелтер 7 К» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № П-806. Згідно умов зазначеного договору поруки ТОВ «Ріелтер 7 К» зобов'язувалося перед ТОВ «Комерційний Банк «Дельта» у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених договором кредитної лінії № ВКЛ-806 від 23.07.2007 року.
Відповідачка порушила умови кредитного договору і ТОВ «Ріелтер 7 К», як поручитель, змушене було виконати зобов'язання перед кредитором, що підтверджується випискою по банківському рахунку від 02.09.2008 року. Після погашення позивачем заборгованості за кредитним договором за ОСОБА_1, між ТОВ « Ріелтер 7 К» та відповідачем було укладено договір позики № ПОЗ-17 від 03.09.2008 року, відповідно до умов якого, сторони домовилися про заміну зобов'язання, яке виникло у боржника перед позикодавцем у зв'язку з виплатою 02.09.2008 року грошових коштів у сумі 450000 грн. на погашення заборгованості перед ТОВ « Комерційний Банк «Дельта». Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ріелтер 7 К» позику у сумі 450000 грн., надану за договором позики № ПОЗ-17 від 03.09.2008 року.
Представник позивача Сарбей В.В. в судове засідання не з»явилася, направила на адресу суду заяву в якій просила справу слухати у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала.
Представник відповідачки ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, направив на адресу суду заяву в якій просив справу слухати у його відсутності. Простив суд у задоволенні позову відмовити у зв'язку із пропуском позивачем позовної давності.
Ознайомившись із поясненнями сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
У відповідності до ст. 1046 Цивільного кодексу України , за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у
власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики)або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст. 556 Цивільного кодексу України До поручителя,який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 1053 Цивільного кодексу України за домовленістю сторін борг, що виник із договорів
купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що між ТОВ «Комерційний банк «Дельта» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № ВКЛ-806 від 23.07.2007 року.
23.07.2007 року між ТОВ «Ріелтер 7К» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № П-806.Згідно умов зазначеного договору поруки, ТОВ «Ріелтер 7 К» зобов'язувалося перед « Комерційний банк «Дельта» у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених договором кредитної лінії № ВКЛ-806.
Відповідачка порушила умови кредитного договору і ТОВ «Ріелтер 7 К», як поручитель, змушене було виконати зобов'язання перед кредитором, що підтверджується випискою по банківському рахунку від 02.09.2008 року. Після погашення позивачем заборгованості за кредитним договором за ОСОБА_1, між ТОВ «Ріелтер 7 К» та відповідачем було укладено договір позики № ПОЗ-17 від 03.09.2008 року, відповідно до умов якого, сторони домовились про заміну зобов'язання, яке виникло у боржника перед позикодавцем у зв'язку з виплатою 03.09.2008 року грошових коштів у сумі 450000 грн. на погашення заборгованості перед ТОВ « Комерційний банк «Дельта».
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може
звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч.1 ст. 267 Цивільного кодексу України, строк, що визначений роками, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку. Таким чином, за приписами процитованих вище норм ЦК України перебіг трирічної позовної давності за зобов'язанням, яке виникло у ОСОБА_1 із договору позики № ПОЗ-17 від 03.09.2008 року, розпочався 01.12.2008 року та сплив, відповідно, 01.12.2011 року.
Згідно із ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Підстав для поновлення строку позовної давності суд не вбачає, оскільки посилання представника позивача на причини пропуску вказаного строку, а саме відсутність у підприємстві протягом тривалого часу юриста, а також неодноразове усне визнання ОСОБА_1 заборгованості перед ТОВ «Ріелтер 7 К» не є поважними.
Суд приходить до висновку, що підстави для задоволення вимог ТОВ «Ріелтер 7 К» відсутні.
Керуючись ст.ст. 1046, 1049, ч.2 ст. 556, 526, ч.1 ст. 530, ст. 256, ст. 253, ч.1 ст. 254, ч. 4 ст. 267 ЦК України, ст.ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю « Ріелтер 7К» до ОСОБА_1 про стягнення позики відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Білогірський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Н. С. Кащук