Справа № 206/4868/2012 Провадження № 22-ц/0290/2914/2012Головуючий в суді першої інстанції:Сичук М.М.
Категорія: 48 Доповідач: Медвецький С. К.
05.10.2012
05.10.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Медвецького С.К.,
суддів: Чорного В.І., Чуприни В.О.,
при секретарі: Богацькій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 03.09.2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини, -
встановила:
У липні 2012 року позивач звернувся в суд з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у зв'язку із зміною його матеріального стану, погіршенням стану здоров'я, а також тим, що на його утриманні знаходиться мати та її рідна сестра, яка є інвалідом І групи не може сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина та дружини у визначеному рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 08.05.2012 року розмірі.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просив зменшити розмір аліментів на утримання малолітньої дитини з ? до 1/6 частини усіх видів доходів, а також на утримання дружини з 1/8 до 1/24 частини усіх видів його доходів, щомісячно, до досягнення дитини трирічного віку.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 03.09.2012 року позов задоволено частково.
Змінено розмір аліментів, встановлений рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 08.05.2012 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки із усіх видів доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття та на утримання дружини ОСОБА_2 в розмірі 1/8 частки із усіх видів доходів відповідача до досягнення дитиною трьох років та стягнуто, починаючи з дня набрання рішення законної сили, з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частки із усіх видів доходів відповідача, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, та на утримання дружини ОСОБА_2 в розмірі 1/12 частки із усіх видів доходів відповідача, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що у позивача значно змінився матеріальний стан, погіршився стан його здоров'я, крім того, на його утриманні перебуває матір, а відтак розмір аліментів, що стягуються з позивача на утримання дитини та дружини, підлягає зменшенню.
Однак погодитись з такими висновками районного суду не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі
ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення.
Установлено, що ОСОБА_3 є батьком малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 08.05.2012 року з позивача на користь відповідача стягуються аліменти у розмірі ? частки усіх видів його доходів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та 1/8 частки усіх його видів доходів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Підставою для звернення до суду позивачем зазначено те, що у нього змінився матеріальний стан, а також погіршився стан його здоровя, тому він не взмозі сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина та дружини у визначеному судом розмірі.
За змістом ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у позивача змінився матеріальний стан та погіршився стан здоров'я, оскільки ОСОБА_3 не надано доказів зміни матеріального стану, поліпшення чи погіршення стану здоров'я когось із сторін, що давала б підставу для зменшення розміру аліментів відповідно до вимог ст. 192 СК України.
Рішенням Замостянського районного суду від 08.05.2012 року було встановлено, що позивач сплачує ще аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі ? частини усіх видів його доходів.
Цим рішенням також встановлено, що при визначені розміру аліментів, які стягуються на користь відповідача було враховано всі фактичні обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_3 працює, має задовільний стан здоров'я, а також те, що кожен з дітей позивача має право на отримання аліментів у рівних розмірах з боку останнього, і це, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.
З довідки виданої медичною службою військової частини А 2287 видно, що ОСОБА_3 хворіє на ДОА лівого плечового суглобу І ступеня, больовий синдром (а.с.13).
Із наданого позивачем акту МКП ЖЕК № 13 від 13.07.2012 видно, що він проживає разом зі своєю матір'ю та її сестрою (а.с. 11).
Разом із тим ці докази не можуть свідчити про те, що у позивача погіршився стан здоров'я та змінився матеріальний або сімейний стан, з огляду на те, що ОСОБА_3 являється офіцером Збройних Сил України, отримує стабільний заробіток, а діагностований йому діагноз : «ДОА лівого плечового суглобу І ступеня больовий синдром» не перешкоджає проходити йому військову службу у Збройних Силах України. При цьому позивач не надав достовірно допустимих доказів про те, що він витрачає і потребує значних коштів на лікування.
Крім того, із наданих суду доказів не вбачається, що матір ОСОБА_3 та її рідна сестра перебувають на утриманні останнього. Ці докази свідчать лише про те, що вони разом проживають.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 03.09.2012 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно :