Справа №1490/3352/12 27.09.2012 27.09.2012 27.09.2012
Справа № 22-ц/1490/2253/12 Головуючий у першій інстанції Вжещ С.І.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Шаманська Н.О.
27 вересня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Козаченка В.І.,
суддів: Царюк Л.М., Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання: Шпонарській О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без участі сторін, цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 6 червня 2012 р. за позовом
ОСОБА_4
до
ОСОБА_3
про стягнення суми боргу за договором позики,
У травні 2012 р. ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики.
Позивачка зазначала, що 11 лютого 2011 р. уклала з ОСОБА_3 договір позики, згідно якого передала відповідачці 37500 грн., а остання зобов'язувалась повернути борг до 7 лютого 2012 р., про що склала розписку.
Посилаючись на те, що в строк, передбачений в договорі відповідачка не повернула гроші, позивачка просила стягнути з відповідачки 37500 грн. боргу, 281 грн. 25 коп. - 3 % річних, 262 грн. 50 коп. втрат від інфляції та 1000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 6 червня 2012 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 38024 грн. заборгованості за договором позики, з урахуванням індексу інфляції за час прострочення та 3% річних. Розподілені судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідачка посилаючись на те, що розписку вона писала під психічним впливом і ніяких коштів від позивачки не отримувала, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 11 лютого 2011 р. між сторонами було укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_4 передала ОСОБА_3 37500 грн., які остання зобов'язувалось повернути позивачці в строк до 7 лютого 2012 р.
На підтвердження укладення договору позики та його умов відповідачка склала розписку (а.с. 17), що не суперечить ч. 2 ст. 1047 ЦК України.
Проте, відповідачка у встановлений договором строк свої зобов'язання не виконала.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачкою розрахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних за користування грошовими коштами, за період з 8 лютого 2012 р. по 3 травня 2012, що становить 262 грн. 50 коп. втрати від інфляції та 261 грн. 50 коп. - 3% річних.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що зобов'язання повернути борг за договором позики відповідачкою не виконані, а тому вірно застосував положення ст. 625 ЦК України та стягнув з відповідачки на користь позивачки суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за користування грошовими коштами.
Доводи відповідачки про те, що розписка була написана нею під впливом психологічного тиску, є безпідставними, оскільки жодними доказами не підтверджені.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення, ухваленого з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 6 червня 2012 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: