Вирок від 27.09.2012 по справі 1405/954/12

Справа № 1405/954/12

Провадження №1/1405/107/12

Номер рядка звіту 25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року

Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді Марценюка С.А.

при секретарі Любченко Л.В.

за участю прокурора Герасименка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Братське

кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Леово Республіка Молдова, молдованки, громадянки України, освіта неповна середня, не заміжня, маючої на утриманні малолітнього сина, станом на січень-лютий 2012 року працюючої на посаді завідуючої складом ТОВ «НІК-АГРО» Братського району, на даний час не працюючої, зареєстрованої по АДРЕСА_1, проживаючої без реєстрації в с.Миколаївка Братського району Миколаївської області, раніше не судимої,

у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Володимирівка Казанківського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня загальноосвітня, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, станом на січень-лютого 2012 року працюючого охоронцем ТОВ «НІК-АГРО» Братського району, на даний час не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_2, проживаючого без реєстрації в с. Миколаївка Братського району Миколаївської області, раніше судимого:

20 травня 2011 року Братським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст. 213 КК України до 120 годин громадських робіт, судимість не знята і не погашена

у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с. Остапівка Арбузинського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, станом на січень-лютого 2012 року працюючого різноробочим ТОВ «НІК-АГРО» Братського району, на даний час не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_3, проживаючого без реєстрації в с. Миколаївка Братського району Миколаївської області, раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженки с.Копкуй Леовського району Республіка Молдова, молдованки, громадянки України, освіта неповна середня, не заміжньої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_4,раніше не судимої

у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21січня 2012 року близько 00 год. 30 хв. в с. Миколаївка Братського району, ОСОБА_1, яка, згідно наказу № 29 від 24.06.2011 року, працюючи на посаді завідуючої складом ТОВ «НІК-АГРО», виконуючи обов'язки по збереженню товарно-матеріальних цінностей, і з якою укладено договір про повну матеріальну відповідальність, за попередньою змовою з ОСОБА_2, який згідно наказу № 1 від 04.01.2012 року працював на посаді охоронця ТОВ «НІК-АГРО», а також з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з метою самозбагачення, умисно, шляхом вільного доступу, відкрила ключем, який знаходився у неї на зберіганні, навісний замок на воротах складу ТОВ «НІК-АГРО», розташованого на території току, в результаті чого вони вчотирьох зайшли в середину складу, звідки незаконно викрали шляхом привласнення 2400 кілограм насіння соняшника, вартістю 3 грн. 60 коп. за 1 кілограм, на загальну суму (2400x3,6) - 8640грн.00коп., яке було ввірене ОСОБА_1 Викраденим розпорядились на власний розсуд.

03 лютого 2012 року близько 00 год.30 хв. в с. Миколаївка Братського району Миколаївської області, ОСОБА_1, яка згідно наказу № 29 від 24.06.2011 року, працюючи на посаді завідуючої складом ТОВ «НІК-АГРО», виконуючи обов'язки по збереженню товарно-матеріальних цінностей, і з якою було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, за попередньою змовою з ОСОБА_2, який згідно наказу № 1 від 04.01.2012 року працював на посаді охоронця ТОВ «НІК-АГРО», а також з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з метою самозбагачення, умисно, шляхом вільного доступу, відкрила ключем, який знаходився у неї на зберіганні, навісний замок на воротах складу ТОВ «НІК-АГРО», розташованого на території току. В результаті чого вони вчотирьох зайшли в середину складу, звідки незаконно викрали шляхом привласнення 2940 кілограм насіння соняшника, вартістю 3 грн.60коп. за 1 кілограм, на загальну суму (2940x3,6) - 10584грн.00коп., яке було ввірене ОСОБА_1

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому їй злочині визнала повністю і пояснила суду, що в період з липня 2011 року по 15 травня 2012 року вона працювала в ТОВ «НІК-АГРО» на посаді завідуючої складом, до її функціональних обов'язків входило забезпечення збереження матеріальних цінностей, які належали ТОВ «НІК-АГРО». Між нею та ТОВ «НІК-АГРО» було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, згідно якого вона виконувала роботу пов'язану зі зберіганням, обробітком, продажем (відпусткою) перевозкою чи застосуванням в процесі виробництва переданих їй цінностей. Вона прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених їй підприємством ТОВ «НІК-АГРО» матеріальних цінностей та зобов'язалася бережно відноситися до переданих їй для зберігання чи інших цілей матеріальних цінностей ТОВ «НІК-АГРО»; приймати міри до запобігання збитку; своєчасно повідомляти адміністрацію господарства ТОВ «НІК-АГРО» про обставини які загрожували б забезпеченню збереження ввірених їй матеріальних цінностей; вести облік, складати та представляти в установленому порядку товаро-грошові та інші звіти про рух і залишок увірених їй матеріальних цінностей; приймати участь в інвентаризації увірених їй матеріальних цінностей. В с. Миколаївка Братського району проживають її рідні, а саме, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з якими вона завжди підтримувала родинні відносини. В зимовий період у неї було тяжке становище, тому вона вирішила трохи заробити грошей, таким чином вивезти зі складу, де їй ввірено було на зберігання насіння соняшника, трохи насіння соняшника, продати його, а виручені гроші витратити на особисті потреби. Так як вона сама не могла все це зробити, то спочатку вирішила домовитися з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які повинні були допомагати набирати насіння соняшника в мішки, а потім їх вивозити та продавати в с-щі Братське Миколаївської області гр. ОСОБА_5, який займається скупкою зернових культур. Вона вирішила домовитись і з охоронцем току та складу ТОВ «НІК-АГРО» ОСОБА_2 В один з вечорів, приблизно в січні 2012 року, вона про все домовилася з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те вони підуть на тік, який розташований з південної сторони на околиці с. Миколаївка Братського району, вона відкриє навісний замок складу, від якого у неї були ключі, і вони таємно викрадуть насіння соняшника, яке потім продадуть, а виручені гроші витратять на особисті погреби.

21 січня 2012 року близько 00 год.30 хв. вона разом з ОСОБА_4 взяли вдома 70 порожніх полімерних мішків, білого та зеленого кольорів, для насіння соняшника та пішли до току ТОВ «НІК-АГРО». Прийшовши на тік ТОВ «НІК-АГРО», вони підійшли до будинку охоронця, біля якої були ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Потім вони вчетвером пішли до складу з середини току, не з дороги, вона своїм ключем відчинила вхідні ворота до складу і вони всі разом зайшли в середину складу, в середині якого з лівої та правої сторони на кучі лежало насіння соняшника. Вони всі разом стали швидко набирати в мішки насіння соняшника. Приблизно за годину вони набрали 70 мішків насіння соняшника, повні під зав'язку. В кожному мішку було приблизно по 30 кілограм насіння соняшника. Після чого вони всі разом всі мішки з насінням соняшника винесли зі складу за територію току ТОВ «НІК-АГРО», а саме на відстань близько 100м від самого току, та поставили їх на землі, так щоб не було видно з дороги. В цей же день через декілька хвилин до місця, де стояли повні під зав'язку мішки з насінням соняшника, приїхав ОСОБА_6 на своєму автомобілі Москвич, блакитного кольору з причепом. В причеп та в сам автомобіль вони поклали 35 повних під зав'язку мішків з насінням соняшника, після чого ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 поїхали до ОСОБА_6 додому, і у нього в дворі вигрузили з автомобіля покладені мішки. Потім вони повернулись до місця, де знаходилися останні 35 шт. мішків з насінням соняшника в забрали їх і знову перевезли до будинку ОСОБА_6 та залишили там на зберігання. Після чого ОСОБА_4 і ОСОБА_3 пішли додому, вона пішла зачиняти навісний замок воріт складу, а потім також пішла до себе додому. ОСОБА_2 залишився далі охороняти майно ТОВ «НІК-АГРО». Наступного дня ОСОБА_6 разом з ОСОБА_2 вищезазначені 70 повних під зав'язку, мішків з насінням соняшника завезли та продали в с-щі Братське гр. ОСОБА_5 В цей же день близько 10год.00хв. ОСОБА_2 прийшов до ОСОБА_3 додому, в якого в цей час вдома була і вона та дав їй гроші в сумі 4200 гривень, з яких вона дала 900 гривень ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а решту грошей залишила собі для власних потреб. ОСОБА_2 нічого їй не говорив про те, скільки кілограм насіння соняшника ними було таємно викрадено. Ввважає, що там було трохи більше 2 тонн. Вказаних грошей на сьогоднішній день у неї не має, так як вона їх відразу протягом нетривалого часу витратила на особисті потреби, а саме: купувала продукти харчування, платила комунальні послуги та інше.

Приблизно через тиждень після даного випадку, їй знову потрібні були гроші і вона вирішила трохи їх заробити. Вона знову домовилась з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про викрадення насіння соняшника. Приблизно 03 лютого 2012 року близько 00 год.30 хв. вона разом з ОСОБА_4 взяли у неї вдома мішки, пішли до току ТОВ «НІК-АГРО». Біля будівлі охоронця стояли ОСОБА_3 та нічний сторож ОСОБА_2, якому вона сказала, що вони прийшли по насіння соняшника, що вона дасть йому гроші, за те, щоб він мовчав, нікому нічого не розповідав та не повідомляв про крадіжку насіння соняшника, ні директору ТОВ «НІК-АГРО» , ні працівникам міліції. Після чого вона разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пішли до складу з середини току не з дороги. Підійшовши до вхідних воріт складу, вона своїм ключем відчинила вхідні ворота до складу і вони всі разом зайшли до середини складу, де при вході з лівої сторони, так як і раніше на кучі лежало насіння соняшника. Вони всі вчетвером дуже швидко стали набирати в мішки насіння соняшника. Спочатку вони набрали 35 повних під зав'язку мішків з насінням соняшнику, і винесли за територію току, подалі від складу. Вона в нічний час зателефонувала ОСОБА_7, попросила його перевезти насіння соняшника в мішках, на його автомобілі Москвич, бежевого кольору, разом з причепом, та розповіла куди потрібно під'їхати. В цей же день через декілька хвилин до даного місця, де стояли повні під зав'язку мішки з насінням соняшника в кількості 35 штук, приїхав ОСОБА_7 на своєму вищезазначеному автомобілі з причепом. В причеп та в сам автомобіль вони відразу положили 35 повних під зав'язку мішків з насінням соняшника. Близько 02 год. 00хв. 03 лютого 2012 року ОСОБА_7, а разом з ним і ОСОБА_2 повезли дані мішки з насінням соняшника в с-ще Братське Миколаївської області, продали ОСОБА_5, і залишили їх на території току в с-щі Братське Миколаївської області. В цей час поки їх не було, вона, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишились в складі, набрали решту 35 мішків насінням соняшника під зав'язку і винесли за територію току, подалі від складу на те місце, де залишали перші 35 мішків. Коли ОСОБА_7 та ОСОБА_2 повернулись, вони знову всі разом, крім ОСОБА_7, погрузили 35 повних під зав'язку мішків з насінням соняшника до причепа та салону автомобіля. ОСОБА_7 поїхав до себе додому, там залишив мішки на зберігання. Потім ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пішли додому, вона пішла зачиняти на навісний замок воріт до складу, а потім також пішла до себе додому. ОСОБА_2 залишився далі охороняти майно ТОВ «НІК-АГРО». Наступного дня ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7 завезли 35 повних під зав'язку мішків з насінням соняшника та продали в с-щі Братське гр. ОСОБА_5 В цей же день близько 11 год.00 хв. ОСОБА_2 прийшов до ОСОБА_3 додому, де в цей час знаходилась і вона та дав їй гроші в сумі 7938 гривень, які вона поділила і відразу дала ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 по 1100 гривень, кожному. Решту грошей вона залишила собі та витратила на особисті потреби. ОСОБА_2 нічого їй не говорив скільки кілограм насіння соняшника ними було таємно викрадено. Вона вважає, що там було трохи більше 2,5 тон. Вказаних грошей на сьогоднішній день у неї немає, так як протягом нетривалого часу витратила їх на особисті потреби, а саме: купувала продукти харчування, платила комунальні послуги та інше. Після даного випадку вона більше насіння соняшника зі складу не викрадала.

Вона таємно викрадала насіння соняшника, так як вважала, що фактично завезено набагато більше насіння соняшника, ніж значилося по документам, тому не буде виявлено недостачі. Вона була присутня під час інвентаризації насіння соняшника, яке зберігалося в середині складу ТОВ «НІК-АГРО». В її присутності директором ТОВ «НІК-АГРО» після вивезення зі складу насіння соняшника і його переважування, було виявлено недостачу насіння соняшника загальною вагою 5430 кілограм. Тоді вона зрозуміла, що це було виявлено саме ту недостачу насіння соняшника, яку вона таємно викрала зі складу ТОВ «НІК-АГРО» за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Підсудна ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому їй злочині та розмір завданої шкоди в розмірі 10584 грн. 00 коп. визнала в повному обсязі, відшкодувала завданий збиток, в скоєному злочині щиро кається.

Допитані в судовому засіданні підсудні: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому їм злочині визнали повністю та надали суду аналогічні пояснення, підтвердивши, що дійсно в нічний час 21 січня та 03 лютого 2012 року, вони здійснювали крадіжку насіння соняшника зі складу на току «НІК-АГРО» в с. Миколаївка Братського району Миколаївської області. Вкрадене насіння потім було продане, а кошти від його продажу розділені між ними. Підсудні: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не заперечують проти розміру завданої шкоди в розмірі 10584 грн. 00 коп., відшкодували завданий збиток, в скоєному злочині щиро каються.

Вина підсудних: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм злочину, знайшла своє підтвердження всією сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів.

Так, згідно акту прийому передачі від 15 червня 2012 року, виявлено недостачу насіння соняшника в кількості 5340кг (а.с.24).

Відповідно наказу № 39 від 24 червня 2011 року , ОСОБА_1 прийнята на посаду комірника зернового складу току ТОВ «Нік-Агро» (а.с.25).

На підставі вищезазначеного наказу, 24 червня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Нік-Агро» укладено договір про повну матеріальну відповідальність (а.с.26).

Наказом № 1 від 04.01.2012року, ОСОБА_8 прийнято на посаду нічного сторожа току ТОВ -Нік-Агро» (а.с.27).

Відповідно до протоколу огляду місця пригоди від 10 липня 2012 року, територія ТОВ «НІК-АГРО», розташована на відстані близько 100м. з південної сторони від с. Миколаївка Братського району Миколаївської області. Вказана територія представляє собою охоронювальну ділянку розміром близько 150м.х150м., яка по периметру обгороджена бетонним забором висотою близько 2.5метрів. Вхід до даного току здійснюється через вага, які розташовані на дорозі. З правої сторони на самому току розташований склад який являє собою залізобетонну конструкцію на металевому каркасі розміром близько 18х100метрів, вхід до якого здійснюється через двоє металевих воріт розміром близько 5х8метрів зі сторони току та зі сторони дороги. Під час огляду вказані металеві ворота зачинені на металеві навісні замки без ушкодження (а.с.29)

Згідно довідки ТОВ «НІК-АГРО» , 1 кілограм соняшника коштує 3 грн.60 коп. (а.с.24)

Вищевикладені докази, враховуючи їх послідовність, логічність та взаємозв'язок, підтверджують провину підсудних: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм злочину, в зв'язку з чим, суд вважає, що дії підсудних: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно, за попередньою змовою.

При призначенні підсудній ОСОБА_1 виду і міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудної, яка повністю визнала свою провину у вчиненому злочині, має на утриманні одну неповнолітню дитину, добровільне відшкодувала завданий збиток, позитивно характеризується по місцю проживання, однак, негативно характеризується по місцю роботи, в зв'язку з чим, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов'язані із виконанням адміністративно-господарських обов'язків. Відповідно до ст.75 КК України, звільнити підсудну від призначеного основного покарання на іспитовий строк, поклавши на неї зобов'язання, передбачені п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 виду і міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який повністю визнав свою провину у вчиненому злочині, має на утриманні двох малолітніх дітей, добровільно відшкодував завданий збиток, позитивно характеризується по місцю проживання та по місцю роботи, однак, раніше судимого, в зв'язку з чим, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді у вигляді позбавлення волі, однак, не пов'язане з реальним відбуттям покарання. При призначенні покарання за ч.3 ст. 191 КК України, суд вважає необхідним застосувати ст. 69 КК України, і до основного покарання не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов'язані із виконанням адміністративно-господарських обов'язків, оскільки, підсудний ОСОБА_2 не є посадовою особою, не виконував обов'язки пов'язані із організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльностями, а здійснив вищезазначений злочин, як приватна особа. Згідно ст.75 КК України, звільнити його від призначеного покарання на іспитовий строк, поклавши на нього зобов'язання, передбачені п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.

При призначенні підсудному ОСОБА_3 виду і міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який повністю визнав свою провину у вчиненому злочині, має на утриманні одну малолітню дитину, добровільно відшкодував завданий збиток, позитивно характеризується по місцю проживання, в зв'язку з чим, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді у вигляді обмеження волі. При призначенні покарання за ч.3 ст. 191 КК України, суд вважає необхідним застосувати ст. 69 КК України, і до основного покарання не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов'язані із виконанням адміністративно-господарських обов'язків, оскільки, підсудний ОСОБА_3 не є посадовою особою, не виконував обов'язки пов'язані із організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльностями, а здійснив вищезазначений злочин, як приватна особа. Згідно ст.75 КК України, звільнити його від призначеного покарання на іспитовий строк, поклавши на нього зобов'язання, передбачені п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.

При призначенні підсудній ОСОБА_4 виду і міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудної, яка повністю визнав свою провину у вчиненому злочині, має на утриманні трьох малолітніх дітей, добровільно відшкодувала завданий збиток, позитивно характеризується по місцю проживання, в зв'язку з чим, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді обмеження волі. При призначенні покарання за ч.3 ст. 191 КК України, суд вважає необхідним застосувати ст. 69 КК України, і до основного покарання не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов'язані із виконанням адміністративно-господарських обов'язків, оскільки, підсудна ОСОБА_4 не є посадовою особою, не виконувала обов'язки пов'язані із організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльностями, а здійснила вищезазначений злочин, як приватна особа. Згідно ст.75 КК України, звільнити її від призначеного покарання на іспитовий строк, поклавши на неї зобов'язання, передбачені п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України та призначити покарання - 4(чотири) роки позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади пов'язані із виконанням адміністративно-господарських обов'язків строком на 3 (три) роки.

Відповідно до вимог ст.75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання, якщо вона на протязі 2 ( двох) років іспитового строку не здійснить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст.. 69 КК України, - 4(чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі 2 ( двох) років іспитового строку не здійснить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст.. 69 КК України, - 3 (три) роки обмеження волі.

Відповідно до вимог ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі 1 (одного) року та 6 (шести) місяців іспитового строку не здійснить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.

ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст.. 69 КК України, - 3 (три) роки обмеження волі.

Відповідно до вимог ст.75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона на протязі 1 (одного) року та 6 (шести) місяців іспитового строку не здійснить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженим: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити такий же - підписку про невиїзд.

На вирок на протязі 15 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Братський районний суд: засудженими- з моменту отримання ними копій вироку, іншими учасниками судового засідання- з моменту його проголошення.

Суддя - С. А. Марценюк

Попередній документ
26295423
Наступний документ
26295425
Інформація про рішення:
№ рішення: 26295424
№ справи: 1405/954/12
Дата рішення: 27.09.2012
Дата публікації: 17.10.2012
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Братський районний суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем