Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/11028/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі судового засідання Сальковій В.О.
за участю
представника позивача Коваленко О.В.
представника відповідача Клименко К.О.
розглянувши позовну заяву Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства "Селидіввугілля" про стягнення коштів,-
Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду з позовною заявою до Державного підприємства "Селидіввугілля" про стягнення коштів.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на несплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які виникли внаслідок самостійно визначених податкових зобов'язань. Відповідачем у добровільному порядку до бюджету не сплачена сума податкового зобов'язання у загальному розмірі 3 234 205,00 грн., тому позивач просить суд стягнути заборгованість з податку на додану вартість.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 3 234 205грн. визнав у повному обсязі, пояснивши, що у зв*язку зі скрутним матеріальним становищем у підприємства утворилась заборгованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
Відповідач, - Державне підприємство «Селидіввугілля» (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253), - є юридичною особою.
Державним підприємством «Селидіввугілля» до Красноармійської об*єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9042208996 від 20 липня 2012 року, у якій відповідачем самостійно визначено суму ПДВ в розмірі 3 234 205,00 грн., яка підлягає сплаті до бюджету.
Відповідно до акту звірки заборгованість перед бюджетом станом на 20 вересня 2012 року ДП «Селидіввугілля» має борг з податку на додану вартість у сумі 3 234 205,0грн.
Згідно з п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до закінчення митного оформлення товарів, якщо інше не передбачено податковим законодавством.
Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Зазначена сума відповідачем у встановлені строки не сплачена.
Таким чином, сума заборгованості склала 3 234 205,0грн.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Крім того, п.95.3 ст. 95 ПК України передбачає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Втім, п. 95.2. ст. 95 ПК України встановлює, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби було виставлено Державному підприємству «Селидіввугілля» першу податкову вимогу №1/92 від 01 липня 2005 року на суму 47662577,06 грн. та другу податкову вимогу №2/103 від 05 серпня 2005 року на суму 81629904,39 грн.
У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Що стосується заяви відповідача, якою останній просив у відповідності до ст. 263 КАС України встановити спосіб та порядок виконання податкового боргу шляхом розстрочення податкової заборгованості з податку на додану вартість в сумі 3 234 205 грн. 00 коп. терміном на 36 місяців суд зазначає наступне.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що на даний момент своєчасне виконання судового рішення про стягнення коштів за податковим боргом буде ускладнене тяжким фінансово-економічним становищем, а саме негативною динамікою виробничих показників, а також у зв'язку з недоодержанням бюджетного фінансування, яке привело до відсутності коштів.
Фінансовий стан підприємства нестабільний, фінансово залежний від бюджетного фінансування. Значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю свідчить про залежність підприємства від кредиторів, поряд з цим має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності.
Також, причинами нестабільного фінансового становища за перше півріччі 2012 року є: дефіцит коштів на поточну діяльність, у зв'язку із чим відбулося значне зниження матеріальних витрат на забезпечення виробничого циклу; недолік бюджетного фінансування для оснащення лав і прохідницьких вибоїв, відсутність мінімально необхідного фінансування на підтримку в працездатному стані діючого очисного фронту; постійне зростання цін на товари, роботи, послуги, споживані в процесі виробництва.
Представник позивача проти заяви не заперечує.
З наданих заявником документів, аналізу фінансово-господарської діяльності ДП «Селидіввугілля», балансу на 30 червня 2012 року, звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року та пояснень представників сторін, вбачається, що фінансовий стан підприємства не стабільний, фінансово залежить від бюджетного фінансування.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Така необхідність виникла у зв'язку із забезпеченням можливості виконання судового рішення.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює обов'язковість судового рішення як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює його значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту особи.
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Конституції та законів України, як право на судовий захист.
В даному випадку стягнення всієї суми заборгованості призведе до того, що під загрозою може опинитися виробнича діяльність підприємства, у зв'язку з чим судове рішення залишиться невиконаним.
Суд зазначає, що розстрочення - це встановлення порядку оплати заборгованості, яке передбачає систематичне та регулярне погашення частини боргу. При цьому для встановлення строку, на який може бути дана розстрочення, суд повинен виходити з реальної можливості боржника сплачувати певну частину боргу.
У судовому засіданні сторонами визначено суму, яка може бути сплачена боржником без зупинення виробничої діяльності підприємства і одночасно без порушення інтересів стягувача.
Тому суд, виходячи з сукупності наявних у матеріалах справи доказів, за для забезпечення можливості виконання рішення у повному обсязі, вважає заяву відповідача про розстрочення податкового боргу строком на 36 місяців обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З урахуванням викладених обставин, суд, вважає позов таким, що підлягає задоволенню. Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Красноармійської об*єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства "Селидіввугілля" про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути кошти платника податків Державного підприємства «Селидіввугілля», який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу з податку додану вартість в сумі 3 234 205грн. на користь бюджету на рахунок, відкритий в ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37791274, р/р №31113029700070.
Розстрочити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року, якою задоволені позовні вимоги Красноармійської об*єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства "Селидіввугілля" про стягнення коштів за податковим боргом з податку додану вартість в сумі 3 234 205грн. на 36 місяців, починаючи з вересня 2012 року по серпень 2015 року відповідно до наданого графіку розстрочки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Стойка В. В.