Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/8932/2012
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано відмовою відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку у зв'язку із зазначенням позивачем у заяві вид діяльності - «надання позики». Податковий орган вважає, що надання позики є фінансовою операцією, а здійсненням фінансових операцій можуть займатися лише фінансові установи. На думку позивача позика не є послугою, а тому інші особи мають право видавати позики без спеціального дозволу. Посилаючись на вказані обставини позивач просить визнати дії незаконними по відмові в видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов'язати видати свідоцтво платника єдиного податку з зазначенням усіх заявлених видів діяльності, в тому числі надання позики без реєстрації позивача як фінансової установи.
Разом з тим, від позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача, щодо відмови в видачі свідоцтва платника єдиного податку. Визнати недійсним рішення відповідача від 02.02.2012 року № 2274/6/17-113 про відмову в видачі свідоцтва платника єдиного податку. Зобов'язати відповідача видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку з зазначенням видів діяльності, дозволених діючим законодавством.
В судове засідання сторони не прибули, просили суд розглянути справу за відсутністю представників сторін.
Суд, дослідивши подані докази, дійшов наступних висновків.
У січні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування та заявив обрані види діяльності у відповідності до переліку, що доданий до заяви:
74.11.2 нотаріальна та інша юридична діяльність;
74.11.1 адвокатська діяльність;
74.12.0 діяльність у сфері бухгалтерського обліку;
74.13.0 дослідження кон'юктури ринку;
74.14.0 консультації з питань комерційної діяльності;
65.22.0 надання позики (проценти), іпотека, застава;
67.13.0 інша допоміжна діяльність у сфері фінансів;
70.12.0 купівля та продаж власного нерухомого майна;
70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна;
60.24.0 вантажні перевезення;
52.27.2 торгівля іншими непродовольчими товарами;
61.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту;
50.10.2 роздрібна торгівля автомобілями;
71.10.0 оренда автомобілів;
63.40.0 організація перевезень вантажів;
51.90.0 інші види оптової торгівлі;
74.87.0 надання інших комерційних послуг;
93.05.0 надання інших індивідуальних послуг.
Письмом від 2 лютого 2012 року податковий орган відмовив позивачу в видачі свідоцтва єдиного податку з огляду на те, що позивач у видах діяльності зазначив - «сфера фінансового посередництва», а згідно з п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового Кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейрами, аварійними комісарами та аджемтерами, визначеними розділом ІІІ цього Кодексу.
Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За приписами підпунктів 298.1.1 та 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.
Згідно пунктів 299.1. та 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.
Пунктом 299.8 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
У відповідності до пп. 1 п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.
Підпунктом 6 п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.
Судом встановлено, що в додатку до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та звітності позивач під номером 67.13.0 вказав вид діяльності «Інша допоміжна діяльність в сфері фінансів».
Згідно із КВЕД ДК 009:2005 допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва у КВЕД ДК 009:2005 визначена підкласом 67.13.0 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва».
Цей підклас включає:
- всі види діяльності, які є допоміжними по відношенню до фінансового посередництва та не входять до інших групувань, такі як діяльність брокерів по іпотечних операціях, діяльність пунктів обміну валют тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 333 Господарського кодексу України, допоміжною діяльністю у сфері фінансів та страхування є недержавне управління фінансовими ринками, біржові операції з фондовими цінностями, інші види діяльності (посередництво у кредитуванні, фінансові консультації, діяльність, пов'язана з іноземною валютою, страхуванням вантажів, оцінювання страхового ризику та збитків, інші види допоміжної діяльності).
Фінансовим посередництвом згідно із ч. 3 цієї ж статті є діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.
Таким чином, вид діяльності згідно КВЕД, який був заявлений позивачем у додатку до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та звітності «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансів» відноситься до підкласу «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва».
При цьому, Податковим кодексом України встановлено обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність в сфері фінансового посередництва.
Таким чином, спрощена система оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу України не може бути застосована при здійсненні діяльності у сфері фінансового посередництва.
На підставі наведеного, суд вважає, що відмова відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладена у наданій позивачу відповіді від 02 лютого 2012р. № 2274/б/17-113, є обґрунтованою, а позовні вимоги є такими, що не мають достатні підстави для задоволення.
Частиною першою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В позові ОСОБА_1 до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі відсутності в судовому засіданні сторони по справі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Галатіна О.О.