17 грудня 2008 р.
№ 5/018-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючий,
Мележик Н.І.,
Михайлюка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Бізнес Реінжинірінг Груп" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2008 року у справі № 5/018-08 Господарського суду Київської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м. Кіровоград, до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Бізнес Реінжинірінг Груп", Київська область, про стягнення 43 510 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - Григоренко В.В. (дов. № 2872/07 від 06.06.08);
відповідача -не з'явився,
У липні 2006 року позивач -ВАТ "Кіровоградобленерго" пред'явив у господарському суді позов до відповідача -ТОВ Науково-виробнича фірма "Бізнес Реінжинірінг Груп", про стягнення 43 510 грн.
Вказував, що 23.12.05 платіжним дорученням № 3800, на підставі рахунку-фактури № 90000207 від 21.12.05, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 43 510 грн., з призначенням платежу -за консультаційні послуги.
Зазначав, що договору про надання послуг з відповідачем не укладав та будь-яких послуг від нього не отримував.
Посилаючись на безпідставність отримання відповідачем коштів, позивач просив стягнути з відповідача 43 510 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23 березня 2008 року (суддя Подоляк Ю.В.) в позові відмовлено.
Рішення мотивоване посиланнями на ту обставину, що між сторонами у справі було укладено договір про надання консультаційних послуг у спрощений спосіб, шляхом підтвердження прийняття до виконання пропозиції у вигляді сплати позивачем виставленого відповідачем рахунку, що передбачено ст.ст. 205, 683, 642 ЦК України.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2008 року (колегія суддів у складі: Чоргогуз М.Г. - головуючий, Разіної Т.І., Зеленіної Н.І.) рішення скасовано, прийнято нове рішення.
Постановлено стягнути з ТОВ Науково-виробнича фірма "Бізнес Реінжинірінг Груп" на користь ВАТ "Кіровоградобленерго" безпідставно набуті кошти в сумі 43 510 грн., 510 грн. державного мита сплаченого при зверненні з позовною заявою, 435 грн. державного мита сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постанова мотивована тим, що договір про надання послуг між сторонами не укладався, відповідач не заперечує, що ним будь-які консультативні послуги позивачу не надавались, акт про виконані послуги позивачем не підписано, тому відповідачем безпідставно отримані кошти за консультаційні послуги.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків судів до фактичних обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті постанови, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам відповідає.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 23.12.05 позивач платіжним дорученням № 3800, на підставі рахунку-фактури № 90000207 від 21.12.05, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 43 510 грн., з призначенням платежу -за консультаційні послуги.
18.02.06 позивач направив відповідачу претензію № 1996 з вимогою повернути на його розрахунковий рахунок безпідставно отримані кошти в сумі 43 510 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Виходячи із вказаної норми права, місцевий суд не врахував того, що після вчинених акцептантом дії (сплати коштів), договірних правовідносин між сторонами не виникло.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не підписав акт № 81 про виконання робіт від 31.01.06, складений на підставі договору № _Б-05-12-01-03 від 15.12.05, який між сторонами не укладався, а також те, що відповідач не заперечує, що ним не надавались будь-які консультативні послуги позивачу.
Враховуючи викладене, скасовуючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність отримання відповідачем коштів та зобов'язав повернути їх позивачу.
За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а також на правильній юридичній оцінці фактичних обставин справи, тому є законними та обгрунтованими.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В порушення вище зазначеного, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ним надавались будь-які консультаційні послуги позивачу, а тому посилання касаційної скарги на те, що ним надавались консультаційні послуги позивачу, не заслуговують на увагу суду.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115 , 1117 , 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Бізнес Реінжинірінг Груп" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2008 року у справі № 5/018-08 залишити без змін.
Головуючий: Н.Г. Дунаєвська
Судді: Н.І. Мележик
М.В. Михайлюк