11 грудня 2008 р.
№ 32/255
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддів
Кота О.В.,
Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргу
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2008 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2008 р.
у справі
№ 32/255
за позовом
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"
до
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про
визнання недійсною заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.11.2007 р. № 31/19-11924
за участю представників:
позивача: Забавського Д.А.;
відповідача: Лебедюка Ю.А.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2008 р. (суддя Хрипун О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2008 р. (судді Отрюх Б.В., Верховець А.А., Тищенко А.І.), позов задоволено повністю; визнано недійсною заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі за текстом -"ДК "Газ України") про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.11.2007 р. № 31/19-11924; стягнуто з відповідача судові витрати.
Не погоджуючись із винесеними судовими актами, ДК "Газ України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, та прийняти нове рішення, яким відмовити ВАТ "Дніпропетровськгаз" в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами встановлено, що 01.12.2000 р. на виконання Протоколу № 113 засідання правління НАК "Нафтогаз України" № 31/18-886-740 від 02.03.2000 р., наказу ДК "Торговий дім "Газ України" № 51 від 30.03.2000 р. між ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (надалі за текстом -"ВАТ "Дніпропетровськгаз") укладено Договір № 259.
Згідно п. 1 Договору, ДК "Газ України" передає, а ВАТ "Дніпропетровськгаз" приймає кредиторську і дебіторську заборгованість населення за спожитий природний газ станом на 01.12.2000 р. в розмірі: кредиторська - 8 125 321,02 грн., дебіторська -103 493 901,30 грн.
Господарським судам подано виписку (станом на 28.11.2005 р.) з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (надалі -"Закон"). Даною випискою підтверджено право ВАТ "Дніпропетровськгаз" на участь у процедурі погашення заборгованості в порядку, встановленому Законом.
Так, ст. 9 Закону передбачає списання заборгованості суб'єктів господарської діяльності -учасників розрахунків по зобов'язаннях за енергоносії та послуги з їх передачі (транспортування) та/або постачання, за якими минув строк позовної давності.
Пункт 6.1 Закону визначає підтвердження учасниками розрахунків сум заборгованості в тій частині, яку передбачається погасити, як одну з умов застосування кожного механізму погашення заборгованості, в т.ч. передбаченого статтею 9 Закону.
Судами встановлено, що згідно Акту звіряння розрахунків станом на 31.12.2006 р. сума по заборгованості населення за даними ДК "Газ України" становила 95 368 761,46 грн.
На підставі зазначеного 18.05.2007 р. рішенням правління ВАТ "Дніпропетровськгаз", оформленим Протоколом № 41, списано з балансу прострочену кредиторську заборгованість позивача перед відповідачем у сумі 95 368 761,46 грн.
22.11.2007 р. ДК "Газ України" направило ВАТ "Дніпропетровськгаз" заяву № 31/19-11924 про зарахування зустрічних однорідних вимог. Заявником зарахування обґрунтовується, з одного боку, наявністю зобов'язання ВАТ "Дніпропетровськгаз" перед ДК "Газ України" по сплаті 95 276 213,04 грн. за спожитий населенням у 1999 році природний газ та послуги з його транспортування, а з іншого -зобов'язанням ДК "Газ України" перед ВАТ "Дніпропетровськгаз" у розмірі 5 024 140,36 грн. -оплати послуг з транспортування природного газу на підставі договору № 06/07-188 від 31.01.2007 р. Керуючись ст. 601 ЦК України, ДК "Газ України" здійснив зарахування однорідних вимог у розмірі 2 180 664,10 грн.
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсною заяву ДК "Газ України" № 31/19-11924 від 22.11.2007 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог, господарські суди мотивовано виходили з наступного.
Стаття 601 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
В той же час, ст. 602 ЦК України встановлює, що не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема, у разі спливу позовної давності.
ВАТ "Дніпропетровськгаз" згідно п. 2 Договору взяло на себе зобов'язання своєчасно вжити передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення заборгованості за спожитий споживачами природний газ та отримані кошти, в тому числі фінансові санкції, в двотижневий термін перерахувати на консолідований розподільчий рахунок ДК "Газ України".
Місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що змістом зобов'язання за Договором є заміна кредитора (ДК "Газ України") у зобов'язаннях з населенням та покладення на позивача обов'язку по здійсненню визначених Договором дій щодо стягнення заборгованості з населення для перерахування відповідачу.
Тобто, у позивача на підставі Договору не виникло зобов'язань перед відповідачем самостійно, незалежно від результатів стягнення коштів з населення, сплатити відповідачу встановлену Договором суму заборгованості.
Статтею 33 ГПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач господарським судам не подав доказів стягнення позивачем переданої йому заборгованості від населення.
Позивачу за Договором від 01.12.2000 р. передано стягнення заборгованості від населення за 1999-2000 р.р., а відтак сплив трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 71 ЦК УРСР. Таким чином, заява ДК "Газ України" № 31/19-11924 від 22.11.2007 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог не відповідає вимогам ст. 602 ЦК України та є недійсною згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України та ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2008 р. у справі № 32/255 залишити без змін, а касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" -без задоволення.
Головуючий суддя О. Кот
судді: С. Владимиренко
С. Шевчук